Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити по кількості відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, по ступені використання фонду робочого часу (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Використання трудових ресурсів підприємства ТОВ “А-Прінт”

у 2001 – 2002 рр.

Показник | 2001

рік | 2002

рік |

Відхилення

від 2001

рокуі

Середньорічна чисельність працюючих (ЧР) |

12 |

15 |

+3

Відпрацьовано за рік одним

працюючим:

днів [Д) |

220 |

219 |

-1

годин (Г) |

1727 |

1741 |

+14

Середня тривалість робочого дня (Т), ч |

7,85 |

7,95 |

+0,1

Фонд робочого часу, ч |

20724 |

26115 |

+5391

У тому числі надурочно відпрацьований час, ч | 89,7 |

124,8 |

+35,1

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (Т):[17]

ФРЧ = ЧР х Д х Т.

На аналізованому підприємстві фонд робочого часу збільшився на 5391 ч. Вплив факторів на його зміну можна установити способом ланцюгової підстановки:

?ФРЧчр = (ЧР2002 – ЧР2001) хД2002 х П2002 = (15 – 12) х 219 х 7,95 = + 5223,75 ч;

?ФРЧд = (Д2002 – Д2001) х ЧР2002 х П2002 = (219 - 220) х 15 х 7,95 = -119,25 ч;

?ФРЧт = (Т2002 – Т2001) х Д2002 х ЧР2002 = (7,95 - 7,85) х 219 х 15 = +328,5 ч.

Усього +5391 ч.

Як видно з приведених даних, наявні трудові ресурси підприємство використовує недостатньо повно. У середньому одним робітником відпрацьовано по 219 днів замість 220, у зв'язку з чим надпланові цілоднівні втрати робочого часу склали на одного робітника 1 день, а на всіх - 15 днів, чи 119,25 ч (15 х 7,95).

Однак внутрізмінні втрати робочого часу знизилися: за один день вони склали 0,1 ч, а за усі відпрацьовані дні всіма робітниками – 328,5 ч.

Для виявлення причин цілоднівних і внутризмінних втрат робочого часу зіставляють дані балансу робочого часу (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Аналіз використання фонду робочого часу

Показник |

На одного працівника | Відхилення від

2001 р.

2001 р. |

2002 р. |

на

одного

працівника | на всіх працівників

Календарна кількість днів |

365 |

365 |

- |

-

У тому числі:

святкові |

9 |

9 |

- | -

вихідні дні |

52 |

52 |

- | -

вихідні суботи |

50 |

50 |

- | -

Номінальний фонд робочого часу, дні | 254 |

254

Неявки на роботу, дні |

34 |

35 |

+1 |

+15

У тому числі:

щорічні відпустки |

20 |

20 |

- |

-

відпустки по навчанню |

- |

- |

- |

-

відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами | - |

- |

- |

-

додаткові відпустки з дозволу адміністрації | 5 |

8 |

+3 |

+45

хвороби | 9 |

7 |

-2 |

-30

прогули |

- |

- |

- |

-

простої |

- |

- |

- |

-

Явочний фонд робочого часу, дні | 220 |

219 |

-1 |

-15

Тривалість робочої зміни, ч. |

8 |

8 |

- |

-

Бюджет робочого часу, ч |

1760 |

1752 |

-8 |

-120

Передсвяткові скорочені дні, ч | 9 |

9 |

- |

-

Пільговий час підліткам, ч |

- |

- |

- |

-

Внутрізмінні простої, ч |

- |

- |

- |

-

Корисний фонд робочого часу, ч | 1751 |

1743 |

-8 |

-120

Середня тривалість робочої зміни,ч | 7,85 |

7,95 |

+0,1 |

+1,5

Надурочно відпрацьований час, ч |

7,490 |

7,613 |

+0,123 |

+1,85

Непродуктивні витрати робочого часу, ч |

7,6 |

7,8 |

+0,2 |

+3,0

На аналізованому підприємстві велика частина втрат (45 х 7,95 = 357,8 ч) викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їхній рівнозначне вивільненню частини працівників (357,8/ 1743 = 0,2).

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці працюючих підприємства є виробіток, що визначається середнім розміром реалізації товарної продукції на одного працівника підприємства:

,

де П – середній виробіток на одного працівника, тис. грн.;

Т – розмір реалізації товарної продукції за період, тис. грн.;

n – середньорічна чисельність працівників підприємства.

Цей показник характеризує обсяг товарообігу, реалізованого на одного працюючого за визначений проміжок часу (у нашому випадку – за рік).

Оберненим показником продуктивності праці є трудомісткість, що показує кількість витрат робочого часу на виготовлення обсягу реалізованої продукції.[29]

Таблица 2.10

Аналіз продуктивності праці персоналу ТОВ “А-Прінт”

у 2001-2002 рр., чол.

Аналіз чисельності персоналу ТОВ “А-Прінт” у 2001-2002 рр.

№ п/п | Показник | Роки | Відхилення

2001 | 2002 | Абсо-лютне | Відносне, %

1. | Обсяг реалізації продукції, тис. грн. | 229,7 | 266,9 | +32,7 | +16,2

2. | Середньооблікова чисельність персоналу, чол. | 12 | 15 | +3 | +25,0

3. | Виробіток на одного працівника, тис. грн. (в діючих цінах) (продуктивність праці) | 19,1 | 17,8 | -1,3 | -6,8

4. | Трудомісткість (1/продуктивність праці) | 0,052 | 0,056 | +0,004 | +7,7

Аналізуючи дані таблиці 2.10, можна сказати про зниження продуктивності праці ТОВ “А-Прінт”: якщо в 2001 році вона склала 19,1 тис грн., то у 2002 році знизилася на 1,3 тис. грн., що в порівнянні з 2001 роком дало зниження цього показника до 17,8 тис. грн.

Відповідно трудомісткість підприємства зросла з 0,052 до 0,056 людино-років, тобто спостерігається погіршення раціонального використання персоналу (на 7,7%).

Таким чином, можна зробити висновок про деяке погіршення використання трудових ресурсів на аналізованому підприємстві.

Фонд заробітної плати по діючій інструкції органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, що відноситься до поточних витрат підприємства, але і виплати за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Зведення про використання коштів на оплату праці, представлені в табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Аналіз використання коштів ТОВ «А-Прінт», спрямованих на споживання у 2001 - 2002 роках, грн.

Вид оплати |

Сума

2001 рік |

2002