Зміна середнього заробітку працюючих за той чи інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом (Iсз). який визначається відношенням середньої зарплати за звітний період (C31) до середньої зарплати в базисному періоді (СЗ0).

Аналогічним образом розраховується індекс продуктивності праці (Iпт) (по обсягах реалізації – Оф і Опл):

Iсз = C32002/СЗ2001 = 156,1/ 123,0 = 1,272,

Iпт = Оф / Опл = 266,9/ 229,7 = 1,162.

Приведені дані показують, що на аналізованому підприємстві темпи росту продуктивності праці відстають від темпів зростання оплати праці.

Коефіцієнт відставання (Кв) дорівнює

Кв = Iсз / Iпт = 1,272/1,162 = 1,095.

Для визначення суми економії (-Е) чи перевитрати (+Е) фонду зарплати в зв'язку зі зміною співвідношень між темпами росту продуктивності праці і його оплати можна використовувати наступну формулу:

Е = ФЗП2002 * (Iсз – Iпт) / Iсз =

28094 * (1,272 - 1,162)/ 1,272 = + 2429,51 грн.

На аналізованому підприємстві більш високі темпи росту оплати праці в порівнянні з темпами росту продуктивності праці сприяли перерозходу фонду зарплати на суму 2429,51 грн.

В умовах інфляції при аналізі індексу росту середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс росту цін на споживчі товари і послуги (Iц) за аналізований період:

Iзп = СЗ1 /(СЗ0 * Iц)

Так, на аналізованому підприємстві при середньорічній зарплаті працівників у 2002 році в 156,1 грн., а в 2001 році – 123,0 грн., з огляду на, що індекс інфляції за цей період складає 1,2:

Ізп = 156,1 / (123,0 * 1,2) = 1,058.

Отже, реальна зарплата працівників підприємства збільшилася за аналізований період на 5,8%.

Таким чином, проведений аналіз оплати праці і використання трудових ресурсів засвідчив, що наявні трудові ресурси підприємство ТОВ “А-Прінт” використовує недостатньо повно.

3. Шляхи поліпшення організації оплати праці

Проведений аналіз організації оплати праці у ТОВ “А-Прінт” засвідчив, що наявні трудові ресурси підприємство використовує недостатньо повно, існують втрати робочого часу і продуктивності праці, перерозход фонду оплати праці.

При цьому, при проведенні спостережень з’ясовано, що внаслідок невеликого розміру товариства і обсягів поліграфічних замовлень, що постійно коливаються, спостерігається непродуктивне витрачання робочого часу працівників.

Дуже часто співробітникам приходиться одночасно виконувати роботу не тільки по своїй основній спеціальності, але і по іншим. Таке сполучення особливе характерно для невеликих фірм.

У практиці ТОВ “А-Прінт” часто зустрічається ситуація, коли друкарник виконує роботи верстальника чи заступник директора виконує роботу бухгалтера. Це вважається відхиленням від нормальних умов праці.

Сполучення професій і розширення зони обслуговування є окремими випадками виконання робіт в умовах, що відхиляються від нормальних.

Сполученням професій є виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленої трудовим договором, додаткової роботи з іншої професії. На відміну від сполучення професій, виконання працівником додаткового обсягу робіт з тієї ж професії розглядається як розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу виконуваних робіт.

У фірмі, де працює людина, що сполучає професії, може бути встановлена «почасівка». Тобто праця оплачується виходячи з тарифів чи окладу. У цьому випадку увесь час, витрачений таким співробітником, оплачується по ставках основної роботи. Доплата нараховується у відсотках від окладу (тарифу) чи у твердій сумі.

Наприклад, на протязі 2002 року заступник директора ТОВ “А-Прінт” Сімоненко паралельно з основною роботою мала можливість виконувати обов'язки бухгалтера. Для заступника директора встановлений оклад – 220 грн./міс.

Так як відповідно до умов трудового договору за сполучення професій провадиться доплата – 15 відсотків від окладу, то помісячно Сімоненко одержить 253 грн., у тому числі: –

зарплату (по більш кваліфікованій роботі) – 220 грн.; –

доплату за сполучення професій – 33 грн. (220 грн. * 15%).

За рік сума заробітної плати складе:

253 грн. * 12 місяців = 3036 грн.

Також людина може працювати по декількох професіях і в умовах дії відрядної система оплати праці. У цьому випадку за кожен вид роботи вона одержує по тим розцінкам, що до цієї роботи відносяться.

Так, при сполученні професій людина робить більше роботи, чим повинна. Але при «почасівці» їй приєднується тільки оклад по основному місці роботи. Додаткові витрати праці повинна компенсувати доплата.

У випадку з відрядною оплатою ситуація інша. За весь обсяг виконаної роботи людина одержує винагороду за відрядними розцінками.

Наприклад, друкарник Гудзь крім роботи з основної професії може виконувати обов'язки верстальника. Його праця за друк оплачується за відрядними розцінками виходячи з 2 грн. за 1 умовно-друкарський аркуш. За здійснення верстки він може отримувати доплату в розмірі 25 відсотків від зарплати.

У 2002 році Гудзь виконав роботи в обсязі 960 умовних друкарських аркушів. За цей рік йому була нарахована зарплата:

960 ум.арк. * 2 грн. = 1920 грн.

За здійснення обов’язків верстальника він мав би право на доплату в розмірі:

1920 грн. * 25% = 480 грн.

Таким чином, загальна сума заробітної плати складе:

1920 грн. + 480 грн. = 2400 грн.

Інший друкарник, Бєлов, поряд з основною професією, може здійснювати обов’язки підсобника. Оплата праці за друк в нього теж 2 грн. за умовний друкарський аркуш, а за здійснення обв’язків підсобника він може отримувати доплату в розмірі 15 відсотків.

За 2002 рік Бєлов здійснив друк 840 умовних друкарських аркушів і тому отримав заробітну плату у наступному розмірі:

840 ум. арк. * 2 грн. = 1680 грн.

За суміщення обов’язків з роботою підсобника він міг би отримати суму в розмірі:

1680 грн. * 15 % = 252 грн.

Тоді