добровільного соціального страхування громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, і адвокатів” Закон і бізнес. – 1994. - № 26. – С.4. до добровільного відносить і деякі види соціального страхування.
Взаємозв’язок соціального і особистого страхування зумовлює певні особливості в управлінні страховими операціями, що викликається різними сферами перерозподілу страхових платежів. Соціальне страхування й пенсійне забезпечення беруть участь у перерозподілі фінансових ресурсів підприємств і організацій і відповідно управляються спеціалізованими державними органами.
Особисте страхування пов’язано з перерозподілом індивідуальних грошових доходів і проводиться в сучасних умовах як державними, так і недержавними страховими організаціями. Обслуговування застрахованих проводиться за місцем їхньої роботи чи проживання.
2. Характеристика форм та видів особистого страхування.
Особисте страхування регламентується законом України "Про страхування". Зосередимо увагу на добровільному особистому страхуванні.
Особисте страхування включає:—
страхування життя;—
страхування від нещасних випадків;—
страхування додаткової пенсії;—
добровільне медичне страхування;—
страхування від нещасних випадків на транспорті.
У свою чергу страхування життя здійснюють у формах змішаного страхування Воблый К.Г. Основы экономики страхования. – М.: Изд. Центр «Анкил», 1993. – С. 127:—
страхування дітей;—
страхування до вступу у шлюб. Страхування від нещасних випадків має такі різновиди:—
індивідуальне страхування;—
страхування школярів;—
страхування робітників та службовців за рахунок засобів підприємств (в основному обов'язкове, але може бути і добровільним);—
обов'язкове страхування пасажирів повітряного, водного, залізничного та автомобільного транспорту.
Особливе місце в особистому страхуванні займають:—
страхування додаткової пенсії, оскільки воно не належить ні до страхування життя, ні до страхування від нещасних випадків;
медичне страхування, оскільки у формі обов'язкового набуває рис соціального страхування, а у формі добровільного — особистого.
Розглянемо деякі види особистого страхування.
Змішане страхування життя — вид страхування, який об'єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки:—
дожиття до закінчення строку страхування;—
смерть застрахованого;—
втрата здоров'я від нещасних випадків.
Змішане страхування життя застосовувалось і в умовах монополії державного страхування. Воно вважається таким тоді, коли в одному договорі встановлюється декілька видів страхової відповідальності на випадок настання стількох же страхових випадків. Їх виділяється три: дожиття застрахованого до закінчення строку страхування; втрата страхувальником здоров’я від нещасного випадку; смерть застрахованого. Вже перелік страхових випадків показує, що за договором змішаного страхування страхувальниками є лише фізичні особи.
Страхова організація при укладенні договорів цього виду страхування враховує такі обставини: стан здоров’я страхувальника; його вік; громадянство. Звичайно, враховуються й інші фактори, зокрема умови праці, життєдіяльність, генетична спадковість тощо. Усе це в сукупності визначає рівень смертності страхувальників.
На страхування беруться громадяни від 16 років і до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Хоч страхувальники мають бути громадянами України, однак договори можуть укладатися з громадянами й інших країн та особами без громадянства, якщо вони постійно проживають у нашій країні. Застрахуватись не можуть лише непрацюючі інваліди першої групи Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К. Товариство «Знання», КОО, 1997. – С. 98..
За змішаним страхуванням життя застосовуються різні обсяги страхової відповідальності. Наприклад, при страхуванні на дожиття до закінчення строку страхування страховим випадком, за наслідками якого передбачається виплата страхової суми, вважається дожиття застрахованого до останнього дня дії договору. Іншими словами, страховий випадок має бути чинним на день дожиття, тобто бути оплаченим повністю місячними або одноразовими внесками. Страхувальник може одержати страхову суму на дожиття вже наступного дня після закінчення договору, причому незалежно від того, одержував чи не одержував він страхову суму за наслідками нещасного випадку, який відбувався. Це зумовлено тим, що страхові виплати за зазначеними страховими випадками формуються за рахунок різноманітних нетто-ставок як складових страхових тарифів. Після закінчення договору право страхувальника одержати страхову суму зберігається впродовж трьох років.
Обсяг страхової відповідальності залежить також від втрати здоров’я внаслідок нещасного випадку, який відбувся на протязі періоду дії договору і зумовив передбачувані наслідки, пов’язані з одержанням травматичних чи інших пошкоджень організму. В такому разі виплачується частина або повна страхова сума, що залежить від встановленого ступеня втрати здоров’я. Зазначимо: страхові виплати за страхуванням від нещасного випадку здійснюються незалежно від тих сум, які має одержати застрахований за державним соціальним страхуванням із пенсійного забезпечення.
Страхова відповідальність у зв’язку з настанням смерті застрахованого в повному обсязі настає із сьомого місяця дії договору. Це зумовлено тим, що договори страхування укладаються без попереднього медичного огляду та без медичних протипоказань щодо певних осіб. Тому необхідні обмеження страхової відповідальності в початковий період страхування, коли ще не нагромаджено страхових внесків.
За згодою сторін договори змішаного страхування укладаються на будь-яку суму. Вона залежить лише від матеріальних можливостей застрахованого, якому при більшій страховій сумі необхідно виплачувати більші обсяги страхових внесків.
Як правило, договори укладаються строком на 3, 5, 10, 15 та 20 років, але за умови вибору застрахованим такого строку, щоб закінчення договору страхування не виходило за межі досягнення ним 80-річного віку.
Тарифні ставки встановлюються з певної частини страхової суми і прямо пов’язуються з віком страхувальника на день укладення договору. У зворотній залежності величини тарифних ставок пов’язані із строком страхування. Для спрощення практики застосування тарифних ставок вік застрахованого визначається в повних роках, як різниця між роком укладення і роком його народження. Щоб обчислити розмір страхового внеску, необхідно величину тарифної ставки помножити на число сотень страхової суми. Можливе й укладення договорів, умови яких передбачають сплату страхового внеску одноразово наперед за весь строк. При звичайних умовах договір страхувальники зобов’язані виплачувати строкові внески щомісяця. У випадку несплати чергового страхового внеску дія договору припиняється через