і великою кількістю бізнес-ризиків, підвищення ефективності страхової діяльності можливе тільки за умов проведення ефективної державної політики регулювання страхового ринку України.
Здорова макроекономічна і структурна державна політика є суттєвою передумовою стабільності системи страхування й запобігання серйозним викривленням ринку. Без загальної економічної стабільності та базової фінансової і правової інфраструктури галузь страхових послуг не здатна розвиватися належним чином. Також має існувати достатній політичний і суспільний консенсус стосовно заходів, необхідних для встановлення та підтримки здорових ринків страхових послуг.
Хоча реформи конче необхідні у багатьох випадках, слід усвідомлювати, що ринки страхових послуг у різних країнах помітно відрізняються один від одного. Необхідно, щоб реформа системи страхування в Україні, яка спрямована на підвищення ефективності страхової діяльності та її впливу на економіку, враховувала особливості країни і пристосовувалася до них. Ринок страхових послуг не може існувати незалежно від загальних суспільних і економічних умов, які його оточують. Він – невід’ємна частина усієї економіки. Якщо методи державного регулювання, які спрямовані на підвищення ефективності страхової діяльності, не будуть практичними, система страхування ефективно не функціонуватиме або матиме негативний побічний ефект і перешкоджатиме розвитку ринкових механізмів. Хоча системи державного регулювання основані на моделях, які існують в індустріальних країнах, і довели свою корисність, їх необхідно пристосувати до конкретного середовища країни, адже без цього стає неможливим забезпечення ефективності страхової діяльності в країні Федоренко В.Г., Степанов Д.В. Страхование как составная часть инвестиционного процесса» Экономика Украины, № 12, 2000, с. 80-82.
.
Водночас у зв’язку з такими загальними проблемами соціально-економічного розвитку країни, як спад виробництва, відсутність накопичень у суб’єктів підприємницької діяльності і громадян, можливість розширення спектра страхових послуг обмежена. Тому в сучасних умовах перед державою і органами державного нагляду постало завдання розв’язати ті нагальні проблеми, які заважають нормальному розвитку і функціонуванню страхового ринку і, як наслідок, не сприяють формуванню дієвого вітчизняного страхового ринку, підвищенню його ефективності та впливу на розвиток економіки країни.
Існування зазначених проблем на страховому ринку України гальмує розвиток страхової галузі й не забезпечує розкриття його повноцінного потенціалу для розвитку економіки.
Дуже важливим, якщо не найголовнішим, кроком держави є удосконалення податкової політики у сфері страхування.
На сьогодні загальний стан економіки, фінансів підприємств і доходів населення не дає можливості спрямувати достатні кошти на цілі страхування. Це спричинено значною мірою чинною системою оподаткування та системою регулювання фінансів підприємств. Потребують вирішення питання щодо зарахування в неоподатковуваний дохід фізичних осіб платежів, сплачених ними на цілі страхування. Так само оподатковується страхове відшкодування, яке отримують громадяни, що принижує його компенсуючу роль. У цьому напрямі є пропозиція щодо виключення з бази оподаткування фізичних осіб платежів, а також отриманих ними страхових виплат (страхових сум, відшкодувань). Справді, розв’язання цієї проблеми потребує виваженого підходу, адже запровадження вказаних норм призведе до зменшення оподатковуваної бази зазначеної категорії платників податку. Проте досягнутий позитивний ефект може бути набагато більшим, ніж втрати бюджету. Наприклад, підвищиться рівень соціальної захищеності громадян у той час, коли рівень соціального страхування фізичних осіб не дає змоги повною мірою реалізувати програму соціального захисту населення, забезпечення його необхідною медичною допомогою тощо Самойловський А.Л. Пропозиції щодо удосконалення страхового ринку України // Фінанси України, № 11, 2000 р..
Важливим елементом державної політики регулювання страхової діяльності в умовах перехідної економіки є інвестиційна діяльність страховиків. На сьогодні спрямування страхових резервів на цілі інвестування наштовхуються на законодавчі суперечності, що не є стимулом для діяльності страховиків. Так, під час прийняття Закону України “Про страхування” в 1996 році, при винесенні законопроекту на друге читання Верховною Радою України було прийнято рішення щодо надання страховикам можливості здійснювати довгострокові інвестиції тільки в галузі житлового будівництва. На той час це було виважене рішення, адже страхові компанії ще не пройшли перереєстрації і багато з них не мали достатнього розміру статутного фонду.
Враховуючи важливість цього питання, держава має сконцентрувати свої зусилля перш за все на його законодавчому вирішені. А саме на внесенні змін і доповнень до ст. 30 Закону України “Про страхування” з метою надання страховикам можливості здійснювати інвестиції у вигляді фінансових та інших вкладень, що використовуються для інвестування в економіку України, з визначенням переліку пріоритетних проектів, які є найважливішими і спрямовані на структурну перебудову економіки України Закон України «Про страхування». «Урядовий кур’єр” від 18 квітня 1996 р.
Крім того, необхідно закласти в інвестиційну діяльність страховиків принципи ,які сприяли б здійсненню ними довготермінових капіталовкладень у найпріоритетніші науково-господарські галузі економічного комплексу України, завдяки яким забезпечується виробництво конкурентноздатних товарів і послуг, а також розвиток експортного потенціалу країни. Однак без забезпечення державними гарантіями інвестиційної діяльності страховиків не обійтися.
Але слід мати на увазі, що цей захід на страховому ринку України повинен відповідати вимогам безпечності та прибутковості, а також сприяти підвищенню рівня диверсифікації і ліквідності термінів погашення валютних активів і зобов’язань.
Висновок
Важливою проблемою на страховому ринку України за умов переходу до ринкової економіки, яка потребує державного розв’язання, є низький рівень діяльності зі страхування життя, яке виступає важливим інструментом заохочення інвестицій громадян в економіку України.
Операції зі страхування життя в Україні з кожним роком мають тенденцію до спаду. Кількість чинних договорів із року в рік постійно зменшується, незважаючи на загальносвітові тенденції до зростання цього виду страхування.
Слід зазначити, що основними причинами, які обмежують розвиток страхування життя в Україні, є:
нерозв’язання проблеми компенсації громадянам державних виплат за договорами змішаного страхування життя