У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


„провали” ринку, є в наступному:

1. Ринок не здатний протистояти монополістичним тенденціям. В умовах ринкової стихії неминуче виникають монополістичні структури, що обмежують волю конкуренції. При безконтрольності ринкового середовища формуються і зміцнюються монополії. Створюються невиправдані привілеї для обмеженого кола суб'єктів ринку.

Щоб підтримати надзвичайно високі ціни, монополісти штучно скорочують виробництво. Це викликає необхідність регулювання цін, наприклад, на продукцію сировинних монополій, електроенергію, транспорт.

2. Ринок не зацікавлений і не здатний робити суспільні блага («суспільні товари»). Ці товари або взагалі не виробляються ринком, або поставляються їм у недостатній кількості.

Особливість суспільних товарів полягає в тому, що ними може користуватися кожен, але не зобов'язаний за них платити. До того ж звичайно не можна обмежити їхнє використання.

Дорожніми знаками, що регулюють правила руху, зобов'язані користуватися усі, щоб уникнути небажаних наслідків. Вакцинація повинна охоплювати всіх жителів, інакше не удасться виключити інфекційних захворювань. Суспільні блага — це неконкурентні товари і послуги, доступні практично кожному.

Суспільні блага безкоштовні для споживача, але не безкоштовні для суспільства. Виробництво «безкоштовних» благ зв'язано з витратами, що не здатний нести ринок.

Ринок не може вирішити проблему виробництва благ для суспільного користування, тому що не можна обмежити їхнє споживання, погодити витрати з «корисністю», усунути неминучі колізії (наприклад, проблему «безбілетника», визначення категорій користувачів). Задоволення нестатків суспільства, не зв'язаних безпосередньо з бізнесом, припускає створення відповідної інституціональної структури, особисту участь держави.

3. Ринковий механізм непридатний для усунення зовнішніх (побічних) ефектів. Економічна діяльність в умовах ринку торкається інтересів не тільки безпосередніх його учасників, але й інших людей. Її наслідки нерідко носять негативний характер.

В міру росту суспільного багатства проблема зовнішніх ефектів стає усе більш гострою. Збільшення кількості автомобілів у користуванні супроводжується забрудненням повітря. Целюлозно-паперові комбінати отруюють водні джерела. Широке застосування хімічних добрив робить продукти харчування непридатними для вживання.

Сам ринок не здатний усунути або компенсувати збиток, який приносять зовнішні ефекти. Угода між зацікавленими сторонами без зовнішнього втручання може бути досягнута лише в рідких випадках, коли негативний ефект незначний. На практиці при виникненні серйозних проблем необхідне втручання держави. Воно уводить тверді нормативи, обмеження, використовує систему штрафів, визначає границі, що не вправі переступити учасники господарської діяльності.

4. Ринок не має здатність забезпечувати соціальні гарантії, нейтралізувати надмірну диференціацію в розподілі доходів. Ринок по своїй природі ігнорує соціальні й етичні критерії, тобто справедливість при розподілі ресурсів і доходів. Він не забезпечує стабільну зайнятість працездатного населення. Кожний повинний самостійно піклуватися про своє місце в суспільстві, що неминуче веде до соціального розшарування, підсилює соціальну напруженість.

«Нормальний» ринок породжує ненормальні пропорції розподілу багатства, що твориться. Ринкові відносини створюють сприятливі умови для прояву вузькокорисливих інтересів, що породжують спекуляцію, корупцію, рекет, торгівлю наркотиками, інші антигромадські явища.

5. Ринковий механізм породжує неповну і недостатньо зроблену інформацію. Тільки в умовах цілком конкурентної економіки учасники ринку мають досить вичерпну інформацію про ціни і перспективи розвитку виробництва. Але сама конкуренція змушує фірми ховати реальні дані про положення справ. Інформація коштує грошей, і економічні агенти — виробники і споживачі — володіють нею в різному ступені.

Відсутність зробленої інформації, неповнота і нерівномірність її розподілу створюють переваги для одних і підривають здатність прийняття оптимальних рішень в інших. Продавці і покупці, підприємці і робітники не мають рівнозначну інформацію. Тим часом інформація є в деяких відносинах суспільним товаром. Найбільш повну і надійну інформацію надає не приватний ринок, а державні інститути. Отже, ринок не є ідеальним механізмом регулювання економічної діяльності.

Недосконалості («провали») ринку можуть бути зм'якшені створенням відповідних інституціональних структур, участю держави в розподілі ресурсів, рішенні проблем, що не можуть бути забезпечені чисто ринковими інструментами.

3. Особливості функціонування внутрішнього ринку України

Формування ринкової економіки в Україні розпочалося з відтворенням ринкових інституцій, які існували лише в зародковому стані.

Україна ніколи не мала високорозвинених товарно-грошових відносин. Становлення їх по суті розпочало-ся після скасування кріпацтва у 1861 р. і відбувалося на фоні знач-них феодальних пережитків. Значним було втручання держави в економіку.

Після 1917р. впродовж майже 70 років країна йшла шляхом роз-витку економіки, який ігнорував ринок, вважаючи його рудиментом, що має віджити у всьому світі. Результат відомий: було створено суспіль-ство з низькою ефективністю виробництва і відсталим рівнем життя людей, загальним одержавленням і монополізованою, негнучкою еко-номікою, підпорядкуванням особистих і колективних інтересів відом-чим, відсутністю демократичних інституцій. Це сприяло проведен-ню політики автаркії, тобто економічного відособлення від світово-го ринку. Саме тому Україна не посідає відповідного місця у міжна-родному поділі праці, в зовнішньоекономічних зв'язках.

У нас була відсутня визначальна ринкова інституція — еко-номічна самостійність господарюючих суб'єктів. Саме вона га-рантує незалежність суб'єктів ринкової економіки, їхню економічну відповідальність, без чого ринку бути не може. Більшість підприємств України належали державі, управлялись її органами, що зумовлюва-ло високий ступінь монополізму.

Відтворення інституцій багатосуб'єктних власників відбувається через роздержавлення власності, її трансформацію у різні форми — колективну, приватну. Це сприяє розвитку різноманітних форм гос-подарювання та відтворенню конкурентного середовища.

Внаслідок приватизації та акціонування підприємств, розвитку фермерства та інших форм господарювання все значнішу роль почи-нає відігравати недержавний сектор економіки.

Невіддільною інституцією ринку є вільні ціни, за допомогою яких в умовах конкурентного середовища здійснюється еквівалент-ний обмін, а отже, реалізуються інтереси продавця і покупця, відтво-рюється рівновага в економіці. Проте


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7