КУРСОВА РОБОТА

за темою:

„Транспортне забезпечення ЗЕД підприємства”

Вступ.

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва. Він поклика-ний задовольняти потреби населення та народно-господарського комплексу в перевезеннях.

Сутність економічних відносин, які виникають у процесі здійснення перевезення ванта-жів, полягає у тому, що вони є продовженням процесу виробництва. Транспорт, як самостій-на галузь народного господарства України, не може існувати поза виробництвом, він вико-нує функцію переміщення результатів останнього - продукції виробничо-технічного при-значення та виробів народного споживання. Сьогодні основу функціонування транспортно-го комплексу України становлять ринкові відносини, найважливішими елементами яких є демонополізація, цивілізована конкуренція, рівність структур усіх форм власності та роз-ширення сфери застосування приватного капіталу.

Перевезення вантажів - один з видів господарської діяльності, яка здійснюється суб'єкта-ми господарювання, спрямована на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей вид діяльності може здійснюватися як з метою одержання прибутку, так і без такої мети (наприклад, морські та повітряні судна можуть використовуватися для пере-везень у наукових, навчальних цілях або під час несення спеціальної державної служби то-що). У першому випадку перевезення вантажів є різновидом комерційної господарської діяльності, а в другому - різновидом некомерційної господарської діяльності.

Сферу господарських відносин, які виникають у процесі перевезення вантажів, становлять господарсько-виробничі (виникають при укладенні та виконанні договору перевезення ванта-жу), організаційно-господарські (наприклад, планування, ліцензування діяльності підпри-ємств транспорту щодо здійснення перевезень вантажів) та внутрішньогосподарські (напри-клад, відносини, що виникають між авіакомпанією та її представництвом або філією в іншому населеному пункті) відносини.

1. Теоретичні основи транспортного забезпечення.

1.1. Роль транспорту в ЗЕД підприємства. Транспортні операції.

Транспорт є основною зв'язуючою ланкою між продавцем і покупцем. Мета транспортування - своєчасна доставка вантажу у хорошому стані в кінцевий пункт призначення. Перевезення, неза-лежно від виду транспорту, може суттєво впливати на зміну кінцевої вартості товару. Тому важливо забезпечити перевезення за безпеч-ним маршрутом, з якісним сервісним обслуговуванням і при наймен-ших затратах. Це зумовлює необхідність тісного контакту між покуп-цем і відповідальним за перевезення.

При розгляді питань транспортування вантажів учасникам зовнішньоторгової угоди потрібно з'ясувати такі моменти. Які базис-ні умови поставки товару? Як розподіляються обов'язки продавця і покупця щодо забезпечення доставки товару? Як здійснюється зворотній зв'язок між продавцем і покупцем під час доставки товару (повідомлення)? Яким видом транспорту буде доставлятися товар? Які документи оформляють договір перевезення?

Базисними умови зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) в ціну товару чи ні. Базисні умови визначають:*

хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця, покупця, транзитних країн, а також при перевезенні товару морським, річним і повітряним транспортом;*

становище вантажу по відношенню до транспортного засобу, що визначає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну до-ставити вантаж у певне місце чи повантажити товар на транспортний засіб, чи підготовити його до завантаження, чи передати транспортній організації;*

обов'язки продавців щодо пакування та маркування товарів, а також обов'язки сторін зі страхування вантажів;*

обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації відповідно до існуючих у практиці міжнародної торгівлі вимог;*

де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;*

заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, які можуть виникнути у зв'язку з цим.

Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідаль-ності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнарод-на торгова палата розробила і випустила в 1953, 1980 та 1990 pp. збірники «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКО-ТЕРМС» (International Commercial Terms). Сьогодні використовуєть-ся збірник, виданий у 1990 р. під назвою «ІНКОТЕРМС-90».

Подані в ІНКОТЕРМС торгові терміни становлять універсаль-ний набір умов, знання та застосування яких полегшує здійснення торгових операцій. Однак потрібно враховувати, що використання правил ІНКОТЕРМС має низку особливостей. По-перше, ІНКО-ТЕРМС не регулює наслідки, які може мати контракт щодо права власності на товар, і не містить засобів правового захисту у разі порушення контракту однією зі сторін. По-друге, тільке пряме поси-лання на застосування умов ІНКОТЕРМС у тексті контракту є підставою для тлумачення цього контракту відповідно до ІНКО-ТЕРМС (Наприклад: «При тлумаченні даного контракту мають силу умови ІНКОТЕРМС у редакції 1990 р.»). По-третє, при наявності у контракті посилання на умови ІНКОТЕРМС і водночас статей, які суперечать їм або обмежують їх, такі статті є превалюючими.

Вживаний при позначенні базисних умов термін «франко» (від франц. franco) походить від слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ризику і всіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом «франко». У контрактах після позначен-ня базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місцеперебування продавців, покупців, вантажо-одержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники продукції, будівельні площадки об'єктів.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зо-бов'язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкод-ження чи втрати вантажу і пов'язаних із цим витрат усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на чотири групи: група Е, група F, група С і група D.

Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за повантаження товару на наданий покупцем транспорт-ний засіб чи очистку