Між соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння транспортна конвенція - Угода про міжнародне ван-тажне сполучення (УМВС). В УМВС визначаються строки доставки вантажів, встановлюються провізні платежі на дорогах країн відправ-лення та призначення за ставками внутрішніх тарифів, а під час слідування дорогами транзиту — за транзитними тарифами. Відпові-дальність залізниць за нецілісність вантажу настає при наявності вини перевізника, яку часто повинен довести вантажовласник. На відміну від КОТІФ, максимум відповідальності в УМВС не встановлений і відшкодування виплачується перевізником у межах дійсної вартості вантажу, вказаної у рахунку постачальника, чи оголошеної його цінності. Порушення та нецілісність вантажу мають бути під-тверджені комерційним актом. У разі прострочення у доставці заліз-ниця сплачує штраф у процентному відношенні до провізної плати.

Останнім часом виникла тенденція до переходу багатьох цент-ральних і східноєвропейських країн від УМВС до КОТІФ. Із 3 жовтня 1990 р. залізниці НДР припинили свою участь в УМВС. З 1 січня 1991 р. залізниці Угорщини, Чехії та Словаччини денонсували УМВС.

Автотранспортом можуть здійснюватися збірні перевезення від різних товаровідправників різних товарів чи різних партій ван-тажів. Якщо вантаж має бути повантажений на кілька транспортних засобів або потрібно перевезти різні вантажі чи партії вантажів, то складається стільки накладних, скільки транспортних засобів використовується або скільки партій вантажів перевозиться.

Автомобільні тарифи встановлюються у розрахунку за переве-зення однієї тонни вантажу залежно від відстані і можуть передба-чати певні надбавки, знижки та штрафи із встановленої суми.

Окрім автотранспортної накладної з вантажем слідують товаро-розпорядчі документи: упаковочні аркуші, відвантажувальні специфі-кації, сертифікати якості та інші документи, потрібні для ввозу товару у країну покупця та перетинання транзитних країн.

При авіаперевезеннях плата за авіафрахт звичайно нараховується за масою в кілогра-мах, при цьому маса заокруглюється на півкілограма у більшу сторону. Коли співвідношення маси й об'єму вантажу перевищує 6 (для Ве-ликобританії - 5), тоді плата стягується з огляду на об'єм вантажу.

Окрім авіанакладної, з товаром слідують необхідні товаророзпорядчі документи.

1.3. Нормативно-правове забезпечення.

Основним засобом регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарюван-ня, що здійснюють перевезення вантажів, є ліцензування такої діяльності.

Правові основи ліцензування перевезення вантажів визначено статтями 12,14 ГК та Зако-ном України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ..

Умови та порядок ліцензування окремих видів вантажних перевезень регулюються:

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім на-дання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту України від 18 грудня 2003 р. № 136/985.;

- Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з пере-везення пасажирів, вантажів повітряним транспортом;

- Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з пере-везення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом;

- Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом;

- Ліцензійними умовами провадження розроблення, випробування, виробництва, експлу-атації ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземної космічної інфра-структури та її складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем [164];

- іншими нормативно-правовими актами.

Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб'єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов'язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи до-говором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержу-вачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відпо-відних транспортних документах.

Зазначимо особливості правового статусу повітряного, залізничного та морського пере-візника.

Повітряним перевізником згідно із статтею 59 Повітряного кодексу України Повітряний кодекс України: Закон України від 4 травня 1993 р. № 3167-ХІІ визна-ється будь-яка юридична чи фізична особа, яка виконує повітряні перевезення, має права експлуатанта авіаційної техніки. У свою чергу, під експлуатантом слід розуміти особу, орга-нізацію або підприємство, що експлуатує повітряні судна або пропонує свої послуги у цій га-лузі. Статус експлуатанта підтверджується наявністю у нього сертифіката, який дозволяє ви-конувати повітряні перевезення у відповідності з вимогами нормативних документів циві-льної авіації. Умови та порядок проведення сертифікації експлуатантів встановлено Прави-лами сертифікації експлуатантів, затвердженими наказом Мінтрансу України від 29 травня 1998 р. Для отримання доступу на конкретний ринок авіаційних перевезень експлуатанту, крім сертифіката експлуатанта, необхідно мати ліцензію на здійснення повітряних вантажних перевезень та отримати дозвіл у Державному департаменті авіаційного транспор-ту України згідно з Положенням про порядок видачі дозволів, що регулюють доступ експлу-атантів на ринок авіаційних перевезень та робіт, затвердженим наказом Державного депар-таменту авіаційного транспорту України від 24 квітня 1996 р.

На залізничному транспорті залізничним вантажним перевізником є залізниця. Згідно зі стат-тею 1 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниця - це статутне територіально-галу-зеве об'єднання, до складу котрого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. Сьогодні в Україні функціонують шість залізниць: Південно-Західна, Придніпровська, Донецька, Львівська, Одеська, Південна.

Залізничний вантажний перевізник - це такий суб'єкт господарювання, який