, (3.4)

, (3.5)

де n =4 (кількість фактичних значень); у- обсяг доходу від реалізації; х –відповідна стаття балансу.

Використовуючи для розрахунків Таблицю 3.2 отримаємо значення коефіцієнтів (Табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Коефіцієнти регресивної моделі зв’язку між обсягами реалізації та відповідними статтями балансу

Показник | а | b

Актив

Оборотні активи (всього) | -1466,69 | 1,08

Необоротні активи | 492,97 | 0,26

Товари | -853,91 | 0,55

Дебіторська заборгованість | -2309,84 | 0,56

Пасив

Кредиторська заборгованість | -1962,73 | 0,64

Отже, модель, яка відображає зв’язок статей балансу має вигляд системи рівнянь:

ОА = -1466,69 + 1.08.ЧД

ТЗ = -853,91 + 0,55.ЧД

ДЗ = -2309,84 + 0,56.ЧД (3.6)

КЗ = -1962,73 + 0,64.ЧД

НА = 492,97 + 0,26.ЧД

де ОА – оборотні активи;

ТЗ – товарні запаси;

ДЗ – дебіторська заборгованість;

КЗ – кредиторська заборгованість;

НА – нематеріальні активи;

ЧД – чистий дохід від реалізації продукції.

В даній моделі відсутній зв’язок доходу від реалізації з довгостроковими зобов’язаннями, власним капіталом та іншими статтями, які в розрізі кварталів або лишалися незмінними, або змінювалися дуже незначно.

Для перевірки правильності моделі розрахуємо за допомогою неї вибрані раніше статті балансу за 4 квартал 2002 року і порівняємо з фактичними значеннями (Табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Порівняння теоретичних і фактичних показників статей балансу ТОВ “Гермес-Н” за 4 кв. 2003 року

Показники | Фактичні,

Тис.грн. | Теоретичні,

тис. грн. | Відносна похибка,

%

Актив

оборотні активи (всього) | 5435,17 | 5384,79 | 0,9

необоротні активи | 2180,20 | 2120,23 | 2,8

Товари | 2719,33 | 2601,44 | 4,3

дебіторська заборгованість | 1259,67 | 1257,54 | 0,2

Пасив

Кредиторська заборгованість | 2049,99 | 2065,58 | 0,8

Необхідно зауважити, що дана модель передбачає незмінність політики підприємства в розрахунках з покупцями, замовниками та політики формування товарних запасів.

На практиці служба фінансів підприємства відчуває постійний тиск з боку служби постачання, збуту, та вищого керівництва (Рис.3.1).

На схемі (Рис.3.1) представлена традиційна ситуація, у яку потрапляють фінанси на практиці. Фінансова служба взаємодіє з іншими службами підприємства (1), (2), (3). Тиск відділу реалізації (1) виявляється в прагненні відстрочки платежів клієнтів, оскільки чим більше відстрочка платежу, тим ефективніше вирішуються проблеми збуту. Однак розширення масштабів продажів може обернутися і збитками. Чим довша відстрочка платежу, тим вище витрати на фінансування оборотного капіталу в частині дебіторської заборгованості.

Рис. 3.1. Взаємодія служби фінансів з іншими службами підприємства

Вихід з даної суперечливої ситуації можливий винятково в рамках компромісу між інтересами фінансової служби і служби збуту фірми.

Тиск відділу забезпечення (2) виявляється в прагненні зменшити відстрочку платежів за товарні запаси, які купуються підприємством. Чим менше відстрочка платежу, тим менше зусиль потрібно з боку служби постачання для виконання своїх функцій по формуванню необхідних запасів. З іншого боку, чим коротша кредиторська заборгованість, тим складніше обслуговувати такі борги. Зростає необхідний обсяг готівки з метою підвищення показника фінансової маневреності, що у свою чергу веде до зниження загальної прибутковості фірми. Крім того, присутність у пасивах великої кількості часто поновлюваних джерел пов’язана з кількісним наростанням дрібних ризиків, що, зливаючись воєдино, створюють постійну фінансову напругу у фірмі.

Важлива роль фінансової служби фірми, що випливає з приведеної вище схеми, полягає в тому, щоб збалансувати інтереси носіїв (1) і (2) ланцюжків. Це неодмінна умова побудови рівноважного циклу потоку коштів.

Набагато складніше тиск на фінанси з боку носіїв ланцюжка (3), коли керівництво може вольовим способом прийняти рішення в тій чи іншій сфері.

Тому надалі розрахуємо необхідний обсяг і структуру активів ТОВ “Гермес-Н”, виходячи з того, що політика підприємства в розрахунках з покупцями та постачальниками мінятися не буде, а збережуться тенденції минулого року.

Застосовуючи розроблену модель отримаємо наступну структуру активів ТОВ “Гермес-Н”, яка забезпечить 20% зростання доходу від реалізації.

Загальний обсяг активів підприємства, необхідний для забезпечення планових показників 9200,76 тис грн., з яких 2445,68 – становитимуть необоротні активи, 6755,08 – оборотні активи. При цьому оборотні активи необхідно збільшити на 1319,92 тис. грн., необоротні - на 265,48 тис. грн.

Розглянемо джерела фінансування діяльності підприємства в заданому обсязі. Для визначення необхідного обсягу фінансування складемо прогнозний баланс (Табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Прогнозний баланс ТОВ “Гермес-Н” на 1-й квартал 2003 року з врахуванням забезпечення 20% росту доходу від реалізації, тис. грн.

Актив | Пасив

Необоротні активи | 2445,68 | Власний капітал | 4463,80

Оборотні активи | 6755,08

Товари | 3292,5 | Довгострокові кредити | 290

Дебіторська заборгованість | 1971,01 | Короткострокові кредити | 1060,40

Грошові кошти | 509,47 | Кредиторська заборгованість | 2871,25

Інші оборотні активи | 982,10 | Інші пасиви | 180,79

Баланс | 8866,24

Баланс | 9200,76 | Додаткове фінансування | 334,52

Отже, для забезпечення 20% росту доходу від реалізації необхідно додатково залучити 334,52 тис. грн. (враховуючи, що підприємство уже використовує короткострокові банківські кредити обсягом 1060, 40 тис. грн.).

Для фінансування запланованої діяльності підприємство може використати чотири шляхи:

Переглянути політику розрахунків з покупцями і зменшити частку дебіторської заборгованості в активах;

Переглянути політику розрахунків з постачальниками і піти на збільшення кредиторської заборгованості;

Залучити довгострокові кредити банків;

Залучити додатковий обсяг короткострокових кредитів банків.

З огляду на установку до збільшення обсягів умови розрахунків з покупцями зробити більш жорсткими навряд чи вдасться, тому перший варіант неприйнятний. З огляду на те, що ТОВ “Гермес-Н” має багато постачальників, з більшістю яких укладені контракти на рік і більше, швидко провести з ними переговори, з тим, щоб послабити умови розрахунків і, таким чином наростити кредиторську заборгованість теж нереально. Найоптимальнішим є банківське кредитування при незмінній системі відносин з покупцями і постачальниками. З огляду на те, що необхідно збільшити необоротні