Прогресс, 1982.- С.208.. Банки ж створюють гроші породжуючи вимоги до самих себе, головним чином з метою на-дання кредитів. Слід зауважити, що Шумпетер не розглядав як про-цес розвитку звичайне зростання економіки, яке виражається у збіль-шенні населення і багатства. Він робить висновок, що тільки підприє-мець у принципі потребує кредиту, тільки для процесу промислового розвитку кредит відіграє ту важливу роль, без врахування якої немож-ливо зрозуміти сам процес. Але у примітках до другого розділу третьої глави вказаної праці читаємо: «Наприклад, Л. Лафлін пише: «Кредит не може збільшувати капітал, тобто засоби виробництва, але мобілізує його, знаходить йому більш ефек-тивне застосування і, таким чином, сприяє збільшенню продукту». На-далі ми прийдемо до аналогічного висновку» Там же. – С.229. Тобто Й. Шумпетер цим самим погоджується з Л. Лафліном, що кредит виступає сприятливим фактором економічного зростання. У підручнику «Денежное обращение й кредит при капитализме», а також у монографії «Деньги. Кредит. Банки» Е. Ф. Жукова стверджується, що інфляційний кредит, заснований на «мнімих» вкладах, як його трактує Й. Шумпетер, сприяє перерозподілу національного доходу значною мірою у не-виробничих цілях, з чим не можна погодитись Деньги. Кредит. Банки: Учебник / Под ред. Е. Ф. Жукова - М.: ЮНИТИ, 2000. – С.127.. Шумпетер обґрунто-вує необхідність даного виду кредиту лише для підприємця, який здійснює нові комбінації ресурсів і факторів виробництва.
Нові комбінації дають змогу знижувати виробничі витрати. Тобто кредит, виступаючи рушієм економічного розвитку, використовується підприємцем для розширення виробництва. Крім того, І. Шумпетер доводить, що для економік, які розвиваються (це стосується й Украї-ни), кредит необхідний не лише для розвитку, але й для забезпечення нормального їх функціонування.
В основі кейнсіанської теорії грошово-кредитного регулювання та-кож лежить капіталотворча теорія кредиту. Принцип «кредитного регулювання», вису-нутий Дж. М. Кейнсом, що відводить визначальну роль в економічному розвитку кредиту, пов'язаний з основною передумовою даної теорії, тобто із залежністю процесу виробництва від кредиту. Дж. М. Кейнс вва-жав за можливе посиленням кредитної експансії збільшити масу грошей в обігу і пропозицію позичкового капіталу Ткаченко А.А.. Короткий курс економічної теорії: Навч. посіб. /— Запоріжжя: Дике Поле, 2000. — С.181.
. Проте, на відміну від Шумпетера, вплив цього фактора на збільшення попиту, а, отже, на послаб-лення кризового стану та зростання зайнятості він бачив не прямим, а опосередкованим. Дж. М. Кейнс висунув наступний зв'язок: гроші впли-вають на позичковий процент, позичковий процент — на інвестиції, ін-вестиції — на виробництво, виробництво — на прибуток, а останній — на ціни. Звідси витікає, що кредит здійснює непрямий вплив на економічне зростання, впливаючи за допомогою ціни на складові сукупного попиту.
Неокейнсіанська теорія (представниками якої є А. Хансен, С. Харріс, П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт), та неокласична теорія (представни-ками якої є М. Фрідмен, А. Берне, О. Файт, Ж. Рюефф) розглядають можливості впливу кредиту на процес відтворення, а відтак — на еконо-мічне зростання через його ціну — процентну ставку та взаємозв'язок з поняттям «гроші», але їх думки з цього приводу розходяться Самуэльсон Пол А., Нордхаус Вильям Д. Экономика: Учеб. пособие для студ., обуч. по экон. направлениям и спец. / Л.С. Тарасевич (ред.пер.с англ.), А.И. Леусский (ред.пер.с англ.). — 15.изд. — М. : Бином, 1999. — 800 с.; Макконелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика/ Пер. с англ.- М.: Республика, 2001. – С.124.; Мочерний С. В. Економічна теорія: Посібник. — К. : ВЦ "Академія", 2003. — 656с.
.
Роль кредитування в різних фазах економічного циклу є не однаковою. В умовах економічного піднесення кредит виступає чинником зростання, який, перерозподіляючи величезні грошові й товарні маси, живить підприємства до-датковими ресурсами. Його негативний вплив може, однак, виявитися в умовах надвиробництва товарів, а особливо він помітний в умовах інфляції. Нові пла-тіжні засоби, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надмірну масу грошей Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України // Фінанси України. – 2004. - №1. – С.98.
.
Роль кредиту проявляється в його функціях. Кредиту притаманні такі основні функції:
перерозподільча;
емісійна;
контрольна.
За змістом перерозподільча функція означає, що з допомогою кредиту відбувається перерозподіл грошових капіталів на засадах повернення. Вона проявляється як при мобілізації грошових капіталів, що тимчасово не задіяні в господарському обороті так і при їх розміщенні у сфери економічної діяльності. У цій функції кредит виступає лишень як форма передачі капіталу з одних рук до інших. З одного боку, відбувається нагромадження грошових капіталів за рахунок реальних збережень економічних агентів. У суб’єктів господарської діяльності такими збереженнями можуть бути: грошові залишки на рахунках у банку, вивільнені із кругообігу капіталу; грошові кошти за цільовим призначенням (спеціальні фонди), амортизаційні відрахування, невикористаний прибуток та інші кошти. Нагромадження капіталу може відбуватись за рахунок особистих доходів та збережень населення, невикористаних бюджетних коштів, власних коштів банків та, нарешті емісії грошей. Функція кредиту у цьому випадку полягає в тому, щоб мобілізувати ці реальні грошові ресурси, по можливості скоротити строк їхнього “застою” і трансформувати в форму позичкового капіталу. З другого боку, за допомогою кредиту відбувається зосередження позичкового капіталу на найбільш пріоритетних сферах економічної діяльності. Кредит дає змогу спрямувати позичковий капітал у ту сферу чи галузь економіки, яка здатна забезпечити більш ефективне використання цього капіталу. Тільки на основі кредиту стає можливим застосувати позичковий капітал не в сфері де його створено, а там, де він має більше