Законодавчо при створенні ВАТ організовується відкрита підписка на акції. Особи, які побажали придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.

АТ не пізніше, ніж через 6 місяців після реєстрації зобов'язане видати акціонерам акції (сертифікати акцій). Особливістю формування статутного капіталу досліджуваного та і багатьох інших підприємств у формі ВАТ і ЗАТ є те, що замість реальних грошових внесків, на практиці проходив обмін приватизаційних сертифікатів (в основному працівників підприємства) на акції. Реальних грошових надходжень при формуванні статутного капіталу не було. Тому можна вказати на те, що, на відміну від країн з розвинутою економікою, акціонування на Україні в переважній більшості було не механізмом формування статутних фондів підприємств шляхом внесків акціонерів, а способом приватизації підприємств.

Як зазначає Коробов М., фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодично-го прийняття рішень стосовно інвестування фінансових ресурсів на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва (послуг, робіт), а також на освоєння нових видів діяльності, включаючи інвестування коштів на ринку капіталів, у цінні папери тощо Коробов М.Я. Фінансово-економ.ічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання; — 2000.-С. 317..

Однією з основних переваг акціонерних товариств є їхня здатність фінансувати свої операції шляхом випуску продажу акцій, або шляхом емісії і поширення на ринку облігацій, мобілізуючи в такий спосіб величезні капітали. Крім цього, акціонерні товариства фінансують свою діяльність і інші способи. Так значна частина засобів надходить із внутрішніх джерел - з амортизаційних відрахувань і нерозподіленого прибутку корпорацій. Ще одне важливе джерело засобів - кредити фінансових інститутів.

Розглянемо можливість, акціонерного товариства використовувати в якості додаткового джерела фінансування своєї діяльності додаткові емісії акцій.

Вітчизняне законодавство Закон про цінні папери та фондову біржу встановлює обмеження щодо додаткової емісії акцій.

По-перше, додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні ви-пуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

По-друге, забороняється випуск акцій для по-криття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства.

Як відмічається фахівцями, даний механізм залучення фінансових ресурсів використовується у вітчизняній практиці фінансової діяльності акціонерних товариств надзвичайно рідко Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. –С.408.. Пояснюється це тим, що при незначній прибутковості, або, навіть, збитковості (як у досліджуваного підприємства) продаж акцій на фондовому ринку представляє лише теоретичний інтерес, так як угоди ведуться лише по обмеженій кількості високоприбуткових підприємств. Через це багато підприємств, в тому числі і досліджуване, проводять лише одну емісію акцій на початку акціонування.

Розподіл одержаного прибутку здійснюється за рішенням пра-вління акціонерного товариства. При цьому частка прибутку ви-користовується для розширення масштабів виробництва і попов-нення резервного капіталу, ще одна частка його спрямовується на виплату зарплати і премій (тантьєм) управлінському персоналу акціонерних товариств, також певна частка виплачується державі у вигляді податків і кредиторам у формі процента. Після всіх цих відра-хувань прибуток, який залишився, розподіляється між акціоне-рами пропорційно кількості акцій, належних їм. Ця залишкова частка прибутку й утворює дивіденд.

Величина дивіденду не є раз і назавжди даною і постійною. Вона може збільшуватись або зменшуватись залежно від загаль-ної суми прибутку, отриманого акціонерним підприємством, і від розміру прибутку, який розподіляється між акціонерами. У ре-альній практиці загальна сума прибутку може зростати, у той же час як сума прибутку, що розподіляється між акціонерами, залишатись без змін або навіть зменшуватись. Це залежить від обра-ної стратегії та перспектив розвитку акціонерного товариства. В окремі періоди загальна сума прибутку може залишатись попе-редньою, а обсяг прибутку, що розподіляється, підвищитись за рахунок нагромадженого раніше резервного капіталу.

Рішення про те, яка частка прибутку буде розподілена між власниками акцій, а яка використана для інших цілей, приймає-ться правлінням товариства. Вирішальна роль тут належить влас-никам контрольного пакета акцій

Таким чином, тенденції формування і функціонування корпо-рацій майже повністю відображають закономірності розвитку світового виробництва. У цьому полягає їх універсальність: акціонерне товариство як форма організації підприємств отримала розвиток завдяки об'єктивним умовам розвитку світового господарства та завдяки своїм якостям змінюється відповідно до змін середовища свого існування.

1.3. Головні риси акціонерних товариств

Випуск і функціонування акцій – головна, але не єдина ознака, яка відрізняє акціонерне підприємство від одноосібного. Друга ознака – демократична організація управління справами акціо-нерного підприємства. Третьою ознакою є потенційна можливість акціонерного підприємства бути більш ефективним порівняно з одноосібним підприємством. У од-ноосібних підприємствах нижньою межею ефективності госпо-дарської діяльності є нульовий прибуток. Якщо власник одноосіб-ного підприємства не отримує необхідного прибутку, але й не матиме збитків, він може ще існувати. В акціонерному товаристві ситуація інша. Відсутність прибутку буде означати для нього загибель. Тому, що прибуток потрібен для розрахунків з акціонерами, виплати їм дивідендів по акціях. Невиплата дивіден-дів породжує масовий продаж акцій, які катастрофічно починають падати в ціні. За цим неминуче наступає банкрутство товариства. Таким чином, акціонерна форма підприємства пред'являє більш високі вимоги до ефективності господарської діяльності.

Акціонерні підприємства характеризуються рядом переваг порівняно з індивідуальними капіталістичними підприємствами. Акціо-нерна форма відкриває можливості вищої концентрації виробництва і тим самим доз-воляє реалізувати переваги крупного бізнесу. Тобто створення акціонерного товариства призводить до формування особливого, так званого засновницького прибутку. Даний прибуток утворюється як різниця між сумою, одержаною