Ті ж затрати, які дозволяють отримати тільки первісно визначені майбутні економічні вигоди (і не більше того), та підтримують об'єкт нематеріальних активів у придатному для використання, експлуатації стані, включаються до складу витрат того періоду, у якому такі затрати були понесені.

Таблиця 2. Порядок визначення первісної вартості нематеріального активу

Спосіб надходження | Складові та порядок формування початкової (первісної) вартості нематеріального активу | Примітки

1. Придбання нематеріального активу | Ціна (вартість) придбаних (крім отриманих торгових знижок), мито, непрямі податки, які не підлягають поверненню та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням цього активу до стану, придатного для експлуатації. | Витрати на оплату процентів за кредит не включаються до початкової (первісної) вартості нематеріального активу, придбаного в цілому або частково за рахунок кредиту банку. При первісна вартість окремого об’єкту нематеріальних активів, оплачених загальною сумою, визначається шляхом розподілу оплаченої суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об’єктів.

2. Створення нематеріального активу на підприємстві. | Прямі витрати на оплату праці та інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього активу і приведенням його до стану, придатного для використання за призначенням. | До початкової (первісної) вартості також включаються оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензії та інші.

3. Придбання нематеріального активу через обмін на подібній об’єкт. | 3.1. Залишкова вартість переданого нематеріального активу.

3.2. Справедлива вартість переданого нематеріального активу. | При перевищенні залишкової вартості переданого об'єкту над справедливою вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об’єкт, його вартість справедлива вартість з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

4. Обмін (або частковий обмін) нематеріального активу на неподібний нематеріальний актив. | Справедлива вартість переданого активу, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була отримана в результаті обміну. | -

5. Внесення нематеріального активу до статутного капіталу, постановка нематеріального активу на баланс при об’єднанні підприємств, безоплатне отримання нематеріального активу. | Справедлива вартість отриманих нематеріальних активів. | На дату отримання.

Стосовно гудвілу, то тут, існують три способи визначення його вартості, тобто ціни, яку покупець мас: заплатити понад балансову вартість чистих активів підприємства.

Перший спосіб - це визначити ринкову вартість чистих активів.

Наприклад, ринкова вартість чистих активів становить 6,5 мли. грн., тимчасом як балансова вартість цих активів - 5,0 мли. гри; Отже, різниця -1,3 млн., грн. -і буде гудвілом.

Однак такий спосіб визначення вартості є досить складним, оскільки, іноді дуже важко визначити, які саме об'єкти активів відносяться до чистих, адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою величною і дорівнює сумі власного капітал (активи мінус зобов'язання). Щоб довідатись, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця підсумкова сума, необхідно провести інвентаризацію, в результаті якої можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у підприємства не залишилось зобов'язань. Інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об'єкта, що входить до складу цих активів.

Другий спосіб полягає у виявленні спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно з іншими підприємствами, які працюють у цій галузі. Однак для цього потрібно мати статистичні дані про інші аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва.

За даним способом порівнюють середньорічний прибуток підприємства, яке продасться, і такий же (за ті роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо з'ясується, що прибуток цього підприємства, перевищує середньо галузевий, то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримати бодай такі ж самі: (але не нижчі) прибутки, і буде становити вартість гудвілу.

Кількість років при цьому визначається, як правило приблизно — з терміну, протягом якого можна розрахувати що набута ділова репутація буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу с терміном корисного використання гудвілу.

За третім способом вартість гудвілу .визначається шляхом ділення суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній у галузі, на середню норму прибутку (норма прибутку - це виражена в процентах частка, прибутку в ціні товару).

3.3. Переоцінка нематеріальних активів

Кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних активів за справедливою вартістю, проте це відноситься тільки до тих активів, які існують на активному ринку. При переоцінці одного нематеріального активу слід переоцінити і всі інші нематеріальні активи даної групи. Причому, якщо підприємством проведена переоцінка нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку необхідно здійснювати щорічно.

Техніка підрахунку визначається п. 21 П(С)БО 8. Методика переоцінки наступна:

· переоцінена вартість визначається як добуток первісної вартості та індексу переоцінки;

· знос при переоцінці визначається як добуток суми зносу згідно балансу та індексу переоцінки;

· індекс переоцінки визначається відношенням справедливої вартості об'єкта до залишкової вартості.

Якщо залишкова вартість об'єкту нематеріального активу дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкту до його первісної (переоціненої)вартості без зміни суми зносу об'єкту. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

У разі наявності (на перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності суми чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо