КУРСОВА РОБОТА

Проблеми ефективності використання оборотних коштів

Зміст

ВСТУП

Актуальність даної теми посилюється тим, що більшість вітчизняних підприємств мають в своєму розпорядженні дуже незначну суму фінансових ресурсів, тому, щоб вижити, мають розпоряджатися нею максимально ефективно.

Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруд, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявності навряд чи б відбуватися будь-яка діяльність. Проте, для нормального функціонування кожного підприємства необхідні не тільки основні засоби, але й оборотні кошти, що представляють собою насамперед кошти, що використовуються підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. Таким чином для нормальної роботи підприємства необхідно як необоротні активи, так і оборотні, які забезпечують функціонування перших.

Однією з головною задач на підприємстві є правильно розподілити напрямки вкладення фінансових ресурсів, які змогло залучити для своєї діяльності підприємство між різними видами активів. Адже надмірна кількість необоротних активів призводить до того, що підприємство не в змозі завантажити їх на повну потужність внаслідок недостатності ресурсів для фінансування оборотних активів: сировини, комплектуючих, електроенергії і т.п. В той же час надмірна кількість оборотних активів призводить до наявності значної кількості запасів, які “заморожують” фінансові ресурси підприємства. І в першому і в другому випадку фінансові ресурси підприємства не використовуються з максимальною ефективністю, так як частина їх випадає з процесу обігу капіталу на підприємстві.

Саме тому знаходження оптимального співвідношення між різними видами активів підприємства є дуже актуальним питанням.

Для цього необхідно провадити постійний моніторинг за динамікою та структурою бігових коштів підприємства з метою завчасного виявлення негативних тенденцій у структурі активів та розробці заходів з метою їх оптимізації.

Метою даної роботи є дослідження на прикладі конкретного підприємства структури його обігових коштів, виявлення негативних тенденцій та розробка рекомендацій по підвищенню ефективності їх використання.

Для досягнення мети роботи вирішувалися наступні завдання:

Розглянути сутність оборотних активів підприємства ;

Провести дослідження структури активів виробничого підприємства, виявити негативні тенденції;

Проаналізувати ефективність використання оборотних активів;

Окреслити можливі шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів досліджуваного підприємства.

В якості досліджуваного підприємства було вибрано ВАТ “Промприлад” (м. Київ), яке займається виготовленням контрольно-вимірювальної апаратури.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

1.1 Сутність оборотних коштів і їх класифікація

Оборотні кошти — це активи, які протягом одного ви-робничого циклу або одного календарного року можуть бути пере-творені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну «оборотний капітал». Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять — оборотні кошти та оборотний капітал [3. 10].

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, ви-робничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійс-нюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів.

У виробничому процесі авансується вартість для створення про-дукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перене-сеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу обо-ротного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної підприємством варто-сті і про відтворення авансованих коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди (оборотні активи) [5].

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реаліза-ції продукції здійснюється в процесі поєднання необоротних активів , оборотних активів і самої праці, при якому відбувається самозростання капіталу підприємства. При цьому важливо знайти таке поєднання обсягів всіх трьох компонент, щоб забезпечити максимально високу ефективність використання того сукупного обсягу фінансових ресурсів, який доступний підприємству.

1.2. Класифікація оборотних коштів їх склад

Оборотні кошти складаються з двох частин :

а) постійного оборотного капіталу. Це та частина потокових активів, необхідність у який залишається щодо постійної протягом всього операційного циклу.

б) перемінного оборотного капіталу. Необхідність у цій частині оборотних коштів виникає лише в окремі "пікові" моменти виробничого циклу.

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення і реалізації продукції здійснюється в процесі об'єднання основних виробничих засобів, оборотних коштів і самої роботи.

У залежності від участі в кругообігу засобів оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, і оборотних коштів, авансовані у фонди обігу [6, 16].

Такий розподіл оборотних коштів, обумовлений наявністю в кругообігу засобів двох самостійних сфер - сфери виробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, тим більше ефективно використовуються оборотні кошти .

У залежності від методів планування оборотних коштів поділяються на нормовані і ненормовані. Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані і ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найкращих результатів при найменших витратах. Установлення нормативів по окремих статтях оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні активи у виробничих запасах, незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні кошти включають фонди звертання за винятком готової продукції на складі.

По джерелами формування оборотних