Аналізуючи Закон про прибуток, напрошується висновок, що до операцій які оформлені векселями підприємств, необхідно застосовувати положення слідуючих його підпунктів:

1. Для підприємств, які відвантажили продукцію (товари, роботи, послуги) і одержали вексель - підпункт 11.3.1. (дата збільшення валового доходу).

2. Для підприємств, які одержали продукцію (товари, роботи, послуги) і виписали вексель - підпункт 11.2.1. (дата збільшення валових витрат).

3. Для обліку (дисконтні) векселя - пункт 7.6. (оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами).

Не слід забувати, що у відповідності до пункту 1.19. Закону про прибуток у трасанту на дату акцепту переказного векселя і у індосанта на дату індосаменту операції купівлі-продажу переходять до розряду бартерних з усіма наслідками (датою виникнення податкових зобов'язань, звичайною ціною і т. ін.).

Проаналізуємо подібну ситуацію на ЗАТ “ЕКОПЛАСТ”.

22 липня 2002 року ЗАТ “ЕКОПЛАСТ” було відвантажено партію телевізорів Львівському підприємству “Брама”, яке виписало вексель з відстрочкою платежу 3 місяці на суму 50 000 грн.

Була зроблена цілком вірна проводка:

Дебет рах.34 «Короткострокові векселі одержані» - 50 000 грн.

Кредит рах.70 «Доходи від реалізації ». – 50 000 грн.

По дебету рахунку 70 у встановленому порядку відобразили фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг). – 37 700 грн.

Але мотивуючи п.3.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (де не вважаються прибутком і не оподатковуються узяті на облік, але не сплачені векселі) сума векселя не була включена до складу валового доходу на дату отримання векселя, що являється порушенням п. 11.3.1 цього ж закону. Це може призвести до непорозумінь з податковою інспекцією під час перевірки.

Податок на додану вартість. Досить багато плутанини по операціях, оформлених векселями, є визначення дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту. Податком на додану вартість обкладаються не векселі, а операції з продажу товарів (робіт, послуг) з використанням векселів. При цьому база оподаткування у продавців товарів (робіт, послуг) визначається відповідно до пункту 4.8. Закону про ПДВ. Згідно з цим пунктом "векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але неоплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань і податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються".

База оподаткування визначається виходячи з договірної вартості товарів (робіт, послуг) без урахування дисконту або інших знижок з номіналу векселя.

Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за відсотками визначається за правилом першої події (дата оформлення документа, що засвідчує факт нарахування відсотків а їх нарахування може здійснюватися щомісяця, щоквартально). Датою виникнення права на податковий кредит буде вважатися дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт нарахування відсотків.

Незалежно від того, за якими правилами обчислюються відсотки (у вигляді фінансових сум чи відсотків, нарахованих на одну суму), відстрочення платежу відбувається місяць за місяцем (квартал за кварталом), так, як визначено договором, а отже і що місяця (щоквартально) відбувається збільшення податкових зобов'язань і податковому кредиту з ПДВ.

Що стосується операцій з продажу товарів (робіт, послуг), для яких згідно із Законом про ПДВ у випадку, коли розрахунки по ним здійснюються з використанням векселя, то необхідно пам'ятати, що дата отримання, видачі (передачі) векселя в Законі про ПДВ не пов'язані з датою виникнення податкових зобов'язань, ні з датою отримання права на податковий кредит. Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань у продавця товарів (робіт, послуг), при продажу яких нарахування ПДВ здійснюється за "касовим" методом, є:

або дата зарахування грошових коштів (здійснення зарахування заборгованості за договором купівлі-продажу або здійснення першої події за бартерним договором) при погашенні векселя;

або дата передачі векселя для погашення кредиторської заборгованості перед постачальником (дата підписання документу про зміну форми розрахунків з постачальником) - при передачі векселя за індосаментом.

У покупця товарів (робіт, послуг), що продаються платником податків, який веде облік за "касовим" методом, право на податковий кредит виникає на тих же принципах, що й у продавця. Тобто, якщо покупець є емітентом векселя - на дату списання грошових коштів, якщо покупець є індосантом або на дату зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, якщо останній подає вексель до погашення; або на дату передачі векселя продавцем для погашення кредиторської заборгованості перед своїм постачальником.

Розглянемо ситуацію коли вексель погашається з дисконтом.

ТОВ “Адора” отримало продукцію на суму 24 000 грн. від ПП “Еліс” (до податкового кредиту була включена сума - 4 000 грн.) і видало на цю суму вексель, якщо останнім векселеотримувачем вексель буде погашений у сумі 18 000 грн.: то для сторнування податкового кредиту законодавчих підстав немає. Сторнування податкового кредиту необхідно, якщо продавець товарів зменшить податкові зобов'язання і видасть векселедавцеві розрахунок корегування сум податкових зобов'язань до податкової накладної. Але у продавця договірна вартість не змінилася і не зменшилась сума валових витрат, пов'язаних з придбанням товарів.

Що стосується операцій з продажу товарів (робіт, послуг), для яких згідно із Законом про ПДВ діє "касовий метод" визначення податкових зобов'язань і права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли розрахунки по ним здійснюються з використанням векселя, то необхідно пам'ятати, що дата отримання, видачі (передачі) векселя в Законі про ПДВ не пов'язана ні з датою виникнення податкових зобов'язань, ні з датою отримання права на податковий кредит.

Таким чином, датою виникнення