РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

3.1. Організація управлінського обліку операцій з векселями

Визначити чіткий порядок організації управлінського обліку на кожному підприємстві практично неможливо, однак можна виділити ряд факторів, які впливають на його побудову, та деякі загальні принципи організації обліку для управлінських потреб. Адже Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підприємство може самостійно розробляти систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій.

Управлінський облік спрямований на більш повне інформаційне забезпечення менеджерів підприємств, зниження ризику в прийнятті управлінських рішень. Дослідження показують, що в управлінському обліку 20—30 % усієї інформації становить облікова інформація, а на економічний аналіз припадає 70-80 % інформації. Фінансовий облік має інші пропорції: 40-50 % усієї інформації становить облікова, а на частку аналізу припадає 50-60 %. Основні вимоги до фінансового обліку і його принципові відмінності від управлінського представлено в Додатку Д.

Наведені в додатку Д дані свідчать про наявність суттєвих відмінностей між досліджуваними системами обліку. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що між підсистемами фінансового та управлінського обліку є кілька спільних рис. Зокрема, в обох підсистемах досліджуються однакові господарські операції; частина оперативної інформації, що використовується у фінансовому обліку, є важливою і для управлінських рішень, управлінська інформація розраховується на базі бухгалтерської.

Створення системи управлінського обліку векселів має відбуватися в три етапи, кожен з яких вирішує свої специфічні завдання (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Етапи становлення підсистеми управлінського обліку векселів на підприємстві

Етап |

Назва етапу |

Дії по етапу

Етап 1 |

Формування управ-лінського рішення облікової задачі або аналіз і опис існую-чого вирішення |

визначаються управлінські завдання та їх управлінське вирішення;

визначається перелік даних, необхідних для її вирішення, система їх збирання та правила документообігу;

визначаються результати, яких планується досягти, та призначаються відповідальні за досягнення зазначених результатів.

Етап 2 |

Ув'язка прийнятих рі-шень з існуючими уп-равлінськими рішен-нями, обліковою полі-тикою, бухгалтерсь-кою практикою та з існуючими обліковими технологіями |

узгоджуються дані управлінського обліку з даними фінансового;

вносяться зміни до облікової політики або придбається нове програмне забезпечення з відповідними функціями

ЕтапЗ |

Впровадження облікових технологій |

офіційно покладається відповідальність на конкретних працівників за збирання та аналіз даних

відбувається розробка посадових інструкцій для

Основою для правильної організації управлінського обліку організаційна та виробнича структури підприємства.

Організаційна структура підприємства — це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), які передбачають розподіл між ними функцій по вирішенню завдань, які виникають в ході виробничої діяльності таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення мети, яка стоїть перед підприємством в цілому.

Організаційна та виробнича структури підприємства та його внутрішньогосподарський механізм є базою для побудови управлінського обліку. Вони підпорядковуються загальним принципам організації управлінського обліку (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Принципи організації управлінського обліку вексельних на підприємстві

№ і/п |

Принцип організації управлінського обліку |

Суть принципу

1 |

Задоволення потреб користувачів різних рівнів управління в необхідній для прийняття рішень інформації |

Управлінський облік повинен бути організований на підприємствах для всіх рівнів управління -. оперативного, тактичного та стратегічного

2 |

Обгрунтованість по відно-шенню до кожного виробни-чого підрозділу, де виникають відносини типу “витрати -обсяг діяльності - прибуток" |

Витрати можна визнати достатньо обгрунтованими, якщо виробничі потужності підрозділів матимуть оптимальне завантаження

3 |

Узагальнення інформації за центрами виникнення витрат, доходів та рентабельності інвестицій |

Обов'язковим в зведеному обліку є відображення власних витрат підрозділу, величини трансфертних цін на матеріальні ресурси та готову продукцію, рівня прибутку

4 |

Контроль за обсягами вироб-ництва, власними витратами та прибутком кожного підрозділу з використанням планів та кошторисів |

Побудова обліку витрат відповідно до організаційної структури повинна дозволити пов'язати діяльність та відповідальність конкретних осіб з результатами роботи всього підприємства. В цьому випадку важливим є принцип відповідності кошторисів структурних підрозділів загальним кошторисам підприємства

В залежності від поставлених завдань виникає ряд проблем при формуванні оціночної та контрольної інформації про виробництво.

По-перше, необхідно мати первинні аналітичні дані, що формуються з різних вихідних джерел, та відповідні джерела вихідних даних. По-друге, необхідно організувати порядок задоволення інформаційних потреб управління в аналітичній інформації.

Остання вимога реалізується в декілька етапів: підготовчий, обчислювальний та процес використання (рис. 3.1.).

При дослідженні інформаційних потоків варто зупинитися на джерелах формування інформації, використовуваної для прийняття управлінських рішень. Основним і найбільш значимим джерелом є бухгалтерська інформація, тобто інформація, надана бухгалтерським обліком. Еволюційний розвиток бухгалтерського обліку привніс безліч точок зору на тлумачення його визначення щодо сучасних позицій і підходів.

Так, аналіз визначень обліку за останні 5-10 років показує, що переважним стає визначення бухгалтерського обліку як системи виміру, обробки і передачі інформації про визначеного суб'єкта, що хазяює, [26, с. 12]; як свідомо і штучно сконструйованої системи виміру, реєстрації, збору, обробки, аналізу і надання даних про засоби і джерела засобів підприємства [44, с. 85], як джерела задоволення потреб користувачів у фінансовій інформації [43, с. 19].

Рис.3.1. Етапи задоволення аналітичних потреб управління в аналітичній інформації

На досліджуваному підприємстві можна виділити два центри відповідальності в рамках управлінням витратами і формуванням прибутку підприємства, де застосовуються операції з векселями: оптово-торговий відділ зерном, який займається виключно оптовою торгівлею та відділ виробництва.

Тому для управлінського обліку доцільно відкрити аналітичні рахунки “1” торговий відділ, “2” виробничий відділ.

Тоді рахунок 34 для управлінського обліку доцільно розбити на такі аналітичні рахунки (рис.3.2):

Рис.3.2. Трансформація рахунку 34 в рамках управлінського обліку операцій з векселями

При цьому кожен з організованих субрахунків 3411, 3412, 3421 ще