доходів і валових витрат підприємства ВАТ „Бучанський завод скловиробів” є:
1) первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, форма та зміст яких повинні відповідати вимогам пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (із наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон № 996-ХІV), зокрема податкова накладна, форма та зміст якої визначені наказом ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» від ЗО травня 1997 року № 165 (із наступними змінами і доповненнями);
реєстри аналітичного бухгалтерського та податкового обліку під-приємства, форму та зміст яких підприємство визначає самостійно, виходячи з вимог пункту 5 статті 8 Закону № 996-ХГУ, інших законодавчих та підзаконних актів, що регулюють порядок податкового обліку;
податкові декларації та розрахунки, якими підприємство узгодило суми своїх податкових зобов'язань згідно з вимогами статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон №2181-ІІІ);
уточнені податкові декларації та розрахунки, а також податкові повідомлення, за допомогою яких коригувалися узгоджені податкові зобов'язання підприємства, що передбачені Законом №2181-ІІІ;
акти звірки розрахунків із державними контролюючими органами про стан розрахунків підприємства за податками, зборами (обов'язковими платежами). До контролюючих органів належать:
митні органи - щодо акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються під час ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або вивезення (пересилання) товарів і предметів із митної території України;
органи Пенсійного фонду України - щодо внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування;*
органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - щодо внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, установленої законом;*
податкові органи - щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів (окрім перелічених);
6)акти перевірок, постанови, рішення контролюючих органів та інші документи, які пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). [22]
3.3. Шляхи удосконалення методів організації аудиту валових доходів і валових витрат
Як свідчить міжнародний та вітчизняний досвід, рівень добровільного виконання платниками своїх податкових зобов'язань підвищується зі збільшенням ризику бути викритим та сплатити значні штрафні санкції. Тому за останні роки підходи до організації і проведення документальних перевірок суттєво змінились. Насамперед, підвищились вимоги до попереднього відбору суб'єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок, впроваджені в життя нові критерії відбору платників для включення до Національного плану проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо раніше усі підприємства підлягали перевірці один раз на 2 роки, то тепер — лише платники, які мають високий ступінь ризику ухилення від оподаткування.
З розвитком нашої економіки набувають «розвитку» та неабияких розмірів і способи ухилення від сплати податків недобросовісними платниками.
Якщо раніше при проведенні перевірок ревізори встановлювали порушення податкового законодавства в переважній більшості через некваліфіковане ведення обліку, незнання законодавчої бази або неоднозначне трактування законів, то сьогодні перед аудитором постають глибоко продумані схеми ухилення від оподаткування, або так звані «схеми мінімізації» сплати податків.
Аналіз роботи сьогоднішнього платника свідчить про побудову складної інфраструктури суб'єктів підприємництва, яка привела до зміни природи порушень податкового та валютного законодавства.
«Вчорашніми» методами роботи ці порушення не тільки не будуть викорінені — вони навіть не будуть виявлені.
Тому основний стратегічний напрямок у роботі аудиторського корпусу податківців полягає в пошуку нових шляхів контролю за правильністю та повнотою визначення податкових зобов'язань платниками податків, відокремлення платників, що вчасно та в повному обсязі сплачують податки, від тих, що ухиляються від оподаткування. Це, в першу чергу, виявлення та руйнування тіньових схем, залучення до податкового поля збиткових підприємств, упередженні безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість.
Для забезпечення результатів по зазначених напрямках необхідно змінити порядок планування документальних перевірок, тобто перейти на більш оперативне планування, яке дасть можливість ефективніше реагувати та виявляти факти порушень податкового законодавства та включати до плану лише категорію платників, які мають ризики ухилення від оподаткування.
Адже викликає подив і разом з тим стурбованість робота підприємств, що протягом декількох років, а деякі і з моменту утворення, не одержують прибутку і працюють збитково.
Складно навіть собі уявити, що хазяїн підприємства міг би дозволити собі працювати, а практично «утримувати на своїй шиї» підприємство, що не приносить прибутку.
У нас же в країні тільки на початку минулого року діяльність кожного четвертого підприємства — платника податку на прибуток була збитковою.
Все це не що інше, як просте «обдурювання» не тільки Держави, але і тих же пенсіонерів, лікарів, учителів, що чекають вчасно виплачених, чесно зароблених коштів.
Проте така «діяльність» суб'єктів своєчасно упереджується органами державної податкової служби при проведенні перевірок.
Окреме питання — це збиткові підприємства в сфері готівкового обігу. Адже нелогічною є ситуація, коли автозаправочна станція, ресторан чи кафе, працюючи не один місяць і навіть не один рік, всупереч всім законам підприємництва, не тільки не сплачують податки, але й декларують збитки.
Не залишаються поза увагою ревізорів і платники, які безпідставно заявляють до відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Сьогодні не можна звужувати контроль лише перевіркою таких платників.