Необхідно чітко знати схеми роботи таких підприємств, руйнувати ці схеми, які спрямовані на спроби «викачування» коштів з бюджету. В першу чергу необхідно тримати під контролем посередників, які працюють біля таких платників, та тих суб'єктів, які працюють за схемами мінімізації податків та «втягують» у ці схеми платоспроможних платників.
Одним із основних концептуально нових напрямків організації роботи підрозділів податкового аудиту та валютного контролю є проведення комплексних перевірок за галузевим принципом.
Галузевий принцип — це метод відбору підприємств, які мають пріоритетне значення, як виробники значної частки валового внутрішнього продукту, незалежно від форм власності або господарювання, особливо це стосується великих фінансово-господарських об'єднань (концерни, консорціуми і т. д.). Одночасно з перевіркою головного підприємства такого платника проводяться перевірки всіх суб'єктів підприємницької діяльності, які взаємодіють з такими об'єднаннями.
Концепція проведення перевірок за галузевим принципом дозволяє проаналізувати фінансову діяльність не тільки платників податків, які перевіряються, але й підприємств, які здійснюють торговельно-посередницькі операції з продукцією, що вироблена підприємствами галузі. Практичний досвід показав, що зазначений організаційний метод значно підвищує результативність контрольно-перевірочної роботи.
Життя не стоїть на місці. Змінюються платники, а відповідно, потребує реформ і організація роботи підрозділів податкового аудиту всіх рівнів.
Проте на всіх етапах метою реформування є встановлення неупереджених, партнерських відносин з дисциплінованими платниками, які вчасно та в повному обсязі сплачують податки. Є нагальна необхідність мінімізувати втручання у господарську діяльність таких платників та зосередитись на введенні в дію принципу «неминучості покарання» порушників податкового законодавства шляхом оперативного викриття і здійснення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, які ухиляються від сплати податків. Це сприятиме створенню рівних умов для діяльності доброчесних платників податків.
Тому для досягнення визначених стратегічних напрямків невід'ємною складовою повинно також стати:
· подальше підвищення кваліфікації та вдосконалення професійності працівників;
· вдосконалення організації та методики аналітичної роботи, як визначального етапу контрольно-перевірочної роботи по відбору підприємств до перевірки за Національним планом проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності;
· вдосконалення методології проведення податкового аудиту;
· пошук нових організаційних форм та методів проведення документальних перевірок, у тому числі із застосуванням непрямих методів оподаткування;
· застосування можливостей сучасних технологій на різних етапах контрольно-перевірочної роботи;
· подальше поліпшення рівня організації роботи по виявленню негативних тенденцій в економіці держави з метою оперативної розробки пропозицій по усуненню та виключенню передумов для застосування схем ухилення від оподаткування;
· продовження практики залучення працівників податкового аудиту, особливо його керівного складу до формування свідомості платників податків, попередження податкових порушень серед сумлінних платників податків та унеможливлення роботи у «тіньовому» секторі.
3.4. Використання результатів аудиту в управлінні валовими доходами і валовими витратами
Формування ринкових відносин вносить істотні зміни у систему управління підприємством та її функції, зокрема, фінансово-господарського контролю. Ринкова економіка ставить перед підприємствами , незалежно від форм власності і господарювання, запитання: як необхідно оптимізувати облік валових доходів і валових витрат, щоб мати найбільший прибуток.
Неоднозначність тлумачення окремих норм законодавства представляє основною причиною виникнення споровши між підприємствами і контролюючими органами. Не складають виключення і питання по обліку наявності і реалізації готової продукції.
Для оцінки вибуття запасів є кілька методів, що визначені в положення стандарту бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Для оцінки готової продукції, що вибули, може бути використаний один з таких методів:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФИФО);
собівартості останніх за часом надходження запасів (метод ЛИФО);
нормативних витрат;
ціни продажу.
Вибір методу оцінки вибуття готової продукції підприємством залежить від напрямку його діяльності, номенклатури запасів, особливостей виробництва продукції і т.п..
Разом з тим важко визначити, який з методів є кращим для оцінки вибуття запасів. Вибір методу визначає різний розмір оподатковуваного прибутку. Так, п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР установлено, що у випадку збитку запасів платник податків може здійснювати оцінку їхньої вартості за методом ФІФО чи за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.
Обрані методи оцінки вибуття запасів обов'язково відзначаються в наказі підприємства про облікову політику. Метод оцінки вибуття запасів не може змінюватися протягом звітного року. У випадку якщо метод оцінки вибуття запасів змінюється, його зміна повинна бути обґрунтована і розкрите в примітках до фінансової звітності підприємства з оцінкою наслідків змін облікової політики.
Кожний з методів по-різному впливає на розмір оподатковуваного прибутку, тому насамперед доцільно зробити розрахунки по кожному з них. Після проведення підприємством аналізу отриманих результатів обирається той метод, показники якого найбільше відповідають його обліковій політиці.
Висновки та пропозиції
Розглянувши питання з обліку і аудиту валових доходів і валових витрат підприємства можна зробити наступні висновки:
Порядок податкового обліку податкового обліку валових доходів і валових витрат регламентується законом України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями, законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 167/97-ВР, зі змінами і доповненнями. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу , зобов'язань і господарських операцій підприємств і організації Наказ МФУ від 30.11.99 № 291, зі змінами і доповненнями застосовується для затвердження робочого плану рахунків на підприємстві.
Дипломне дослідження проводилось на основі теоретичного вивчення проблем з обліку і аудиту валових доходів і валових витрат на підприємстві ВАТ “Бучанський завод скловиробів”.
Методологія обліку валових доходів і валових витрат визначається згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно зі статтею 4 Закону № 283/97-ВР