2. Визначення термінів і обсягів закупівель матеріальних цінностей. Це одна з найважливіших і складних для сучасних умов функціонування російських підприємств задач аналізу стану запасів.

Незважаючи на неоднозначність прийнятих рішень для кожного конкретного підприємства, загальним є підхід до визначення обсягу закупівель, що дозволяє враховувати:

- середній обсяг споживання матеріалів протягом виробничо-комерційного циклу (звичайно визначається на підставі результатів аналізу споживання матеріальних ресурсів у минулих періодах і обсягу виробництва в умовах передбачуваного збуту);

- додаткова кількість (страховий запас) ресурсів для відшкодування непередбачених витрат матеріалів (наприклад, у випадку термінового замовлення) чи збільшення періоду, необхідного для формування необхідних запасів.

3. Вибіркове регулювання запасів матеріальних цінностей, припускає, що увагу потрібно акцентувати на дорогих матеріалах, що мають високу споживчу привабливість.

4. Розрахунок показників оборотності основних груп запасів і їхнє порівняння з аналогічними показниками минулих періодів, щоб установити відповідність наявності запасів поточним потребам підприємства. Для цього розраховують оборотність матеріалів, що враховуються на різних субрахунках ("Сировина і матеріали", "Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі", "Паливо", "Тара і тарних матеріалів", "Запасні частини" і ін.), а потім загальну оборотність матеріалів шляхом визначення середньої зваженої величини.

Великий вплив на оборотність капіталу, вкладеного в поточні активи, а, отже, і на фінансовий стан підприємства надає збільшення чи зменшення дебіторської заборгованості.

Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в поточних активах може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців або про збільшення обсягу продажів, або неплатоспроможності і банкрутстві частини покупців. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться.

Отже, ріст дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно. Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність останньої створює фінансові труднощі, тому що підприємство буде почувати нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати й ін. Крім того, заморожування засобів у дебіторській заборгованості приводить до уповільнення оборотності капіталу.

Прострочена дебіторська заборгованість означає також ріст ризику непогашення боргів і зменшення прибутку.

Прискорити платежі можна шляхом удосконалювання розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, попередньої оплати.

Висновки та пропозиції

Розглянувши питання з обліку та аудиту оборотних активів можна зробити наступні висновки:

Сучасне законодавство значно розширило права та можливості щодо умов господарювання виробничих підприємств і існуючі господарські взаємовідносини вимагають нових підходів до вирішення проблеми управління основними показниками господарської діяльності. Найважливішим економічним показником ефективної роботи підприємства є прибуток, а одним з головних шляхів його збільшення є ефективне використання оборотних активів. Тому дослідження проблеми обліку та аудиту оборотних активів є досить актуальним в сучасних умовах господарювання.

Дипломне дослідження проводилось на основі теоретичного вивчення проблем з обліку та аудиту оборотних активів на підприємстві ТОВ “АТТА”.

Раціональне використання оборотних активів – найважливіший фактор підвищення ефективності суспільного виробництва. Тому всебічне теоретичне дослідження категорії оборотних активів, правильне розуміння їх сутності мають велике практичне значення. Необхідно, перш за все, чітко визначити зміст поняття "оборотні активи", тому що на сьогоднішній день існує багато суміжних з ним понять, таких як "оборотний капітал", "оборотні кошти", "поточні активи", "оборотні фонди" тощо, навколо економічної сутності яких серед вітчизняних економістів точиться тривала полеміка.

У складі основних економічних ресурсів підприємств важлива роль належить оборотним засобам. Вони формуються з конкретною метою здійснення виробничої діяльності відповідно до фінансової стратегії розвитку підприємства та, як сукупність майнових цінностей, характеризують основу його економічного потенціалу. Функціонування оборотних засобів грунтується на широкому теоретичному базисі і класифікується економістами як одна з найбільш складних категорій, що аналогічна за значимістю категорії “капітал”.

Оборотні засоби складаються із різноманітних елементів, які, незважаючи на загальні основні ознаки, що роблять їх однією й досить об’ємною економічною категорією, мають певні особливості. Хоча ці особливості й мають другорядний характер, проте вони також відіграють певну роль в організації оборотних засобів. Це зумовлює необхідність групування окремих елементів оборотних засобів, які охоплюють певні види майна підприємств, за конкретними економічними ознаками, тобто їх класифікації.

Оборотні активи у складі активів підприємства посідають переважне місце.

Якість управління оборотними активами забезпечується якістю їх обліку та контролю. Через облікові дані проявляється ефективність прийнятих управлінських рішень. Облікова інформація дає відомості для реалізації основних функцій управління - планування, контролю і аналізу.

Порядок організації і ведення бухгалтерського обліку в Україні регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ та Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

В процесі дослідження особливостей методики бухгалтерського обліку оборотних активів було встановлено, що одним із найважливіших питань в цьому напрямку, які необхідно вирішити є вдосконалення документообороту з обліку оборотних активів. Графік документообороту на підприємстві повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів та виконавців через які проходить кожний первинний документ, визначити мінімальний термін його знаходження в підрозділах, а також сприяти поліпшенню контрольних функцій бухгалтерського обліку. В цілях покращення організації по обліку оборотних активів на підприємстві повинні бути розроблені раціональні маршрути проходження документів через виконавців. Для того щоб правильно організувати роботу бухгалтерської служби з обліку оборотних активів на підприємстві, необхідно достатньо чітко визначити обсяг службових обов'язків, права і відповідальність бухгалтерів з обліку оборотних активів на підприємстві. Її застосування дозволяє не тільки ефективно використовувати, але й прискорити процес документообороту,