суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодову-ються підприємству;

- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортуван-ня запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведен-ням їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі матеріальні витрати, прямі вит-рати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприє-мства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо ба-лансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів е їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, призначається справедлива вартість переданих запасів.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” визначаються таки поняття як:

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська забор-гованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій за-боргували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприє-мству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської за-боргованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборго-ваності, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погаше-на протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, то-вари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржни-ком.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості— сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуван-ням резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достов-ірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, по-слуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації про-дукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, по-слуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспро-можності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборго-ваності.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, робо-ти, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строка-ми її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної гру-пи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фак-тичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як прави-ло, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповід-ної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відобра-жається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією про-дукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

2.3. Організація бухгалтерського обліку та фінансової звітності оборотних активів

Облік господарської діяльності ТОВ “АТТА”, контроль за використанням засобів і дотримання фінансової дисципліни, складання балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

На підприємстві застосовується журнальна-ордерна форма бухгалтерського обліку із застосування комп'ютерних програм.

На підприємстві організовано окремий структурний підрозділ бухгалтерія з 4 чоловік на чолі з головним бухгалтером. Бухгалтерія підприємства в своїй роботі керується діючим законодавством, а також розробленим “Положенням про бухгалтерію”.

Для кожного робітника бухгалтерії розроблена посадова інструкція в якої закріплені функції, права та обов’язки.

На підприємстві ТОВ “АТТА” положення облікової політики зафіксовано в наказі керівника підприємства, розроблено графік документообороту.

На підприємстві ТОВ “АТТА” використовується сальдовий (оперативно – бухгалтерський) метод обліку запасів раз на 10 днів працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів надходження і витрачання запасів і підтверджується в картці складського обліку особистим підписом бухгалтера.

Сальдовий (оперативно – бухгалтерський) метод обліку базується на використанні карток складського обліку. Щоденно (щотижня, раз на 10 днів) працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів надходження і витрачання запасів на складі і підтверджується залишок в картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого числа місяця залишок по кожному виду запасів на складі (без виділення оборотів витрат і надходження запасів). На підставі даних відомості виводяться підсумки по складу.

Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Від правильності документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.

У відповідності до виробничої програми