(б) Керування власністю.

Право керування власністю довірителя може переходити до трастових відділів банків як по його заповіті, так і при оформленні прижиттєвих угод. Часто це зв'язано з тим, що власник майна не хоче передавати його відразу в спадщину, побоюючись, що спадкоємець може неправильно їм розпорядитися.

Банк одержує право розпорядження довіреним йому майном. Він може інвестувати його, розпоряджатися доходом (чи тільки його частиною), отриманим від майна, у мері, визначеної угодою. Довіритель може, як правило, втручатися в процес керування власністю, переданої у розпорядження довіреної особи (трастового відділу).

(в) Опікунство і забезпечення схоронності майна.

Необхідність опікунства обумовлена бажанням особи, що залишає спадщину, не допустити марнування власності неповнолітнім спадкоємцем чи внаслідок рішення суду, що доручає опікунство довіреній особі у випадку утрати власником власності фізичної здатності керування майном. Часто функції опікуна виконують трастові відділи банків.

(г) Надання посередницьких послуг.

На відміну від функцій по керуванню власністю посередницькі (чи агентські) послуги не супроводжуються передачею власності в розпорядження довіреної особи. Довірена особа може виконувати функції збереження і керування активами довірителя, називаного принципалом. Прийнявши на збереження цінні папери клієнта, трастовий відділ може не тільки одержувати по них доходи, сповіщаючи при цьому принципала, але і самостійно здійснювати погашення облігацій, одержувати гроші по заставних, виконувати самі різноманітні операції з цінними паперами. Крім того, трастовий відділ, уповноважений принципалом, може оплачувати рахунка і сплачувати податки, відновляти страхові поліси і т.д.

Нарешті, трастові відділи комерційних банків можуть виступати повірниками, одержуючи при цьому право здійснення від імені клієнтів визначених юридичних дій.

(2) Трастові, послуги організаціям.

Трастові послуги організаціям, досить різноманітні і можуть виступати у формі розпорядження активами, агентських послуг, трастових операцій, зв'язаних з ліквідацією підприємств.

Роблячи довірчі операції для організацій, трастові відділи комерційних банків здійснюють керування пенсійними фондами, фондами погашення заборгованості; беруть участь у випуску облігацій; здійснюють страхування працівників; виконують інші функції, передбачені договором про доручення.

Так, фірма, випускаючи облігації чи інші цінні папери, може передати забезпечення, під яке вони емітуються, банку як заставу. Це закладене майно не може бути викуплено емітентом доти, поки він не: розрахується з власниками випущених їм цінних паперів. Такий порядок гарантує захист інтересів власників облігацій і звільняє емітента від рутинної роботи. Банк же, одержуючи цю заставу, здобуває право власності на неї і, згідно договору про доручення, здійснює погашення боргів і сплату відсотків; веде облік і складає звіти про хід погашення; розпоряджається фондом погашення і т.д. Іноді банки дозволяють користуватися емітенту цінних паперів закладеним майном на умовах оренди. Нарешті, банк може випустити власні цінні папери під забезпечення отриманого в заставу майна.

Роблячи агентські послуги, банки можуть стежити за порядком випуску акцій своїми клієнтами, здійснювати операції по виплаті дивідендів, одержуючи при настанні термінів платежу необхідні суми від акціонерних компаній.

При ліквідації підприємств трастові відділи комерційних банків також не залишаються без роботи. Їм може бути доручене розміщення в офіційній печаті по місцезнаходженню підприємства публікації про його ліквідацію і про порядок і терміни заяви претензій кредиторами. Крім того, банк може зайнятися стягуванням дебіторської заборгованості на користь підприємства, а також оцінкою наявного майна ліквідованої фірми, розрахунком із кредиторами, складанням ліквідаційного балансу.

Здійснюючи трастові операції, банки одержують комісійна винагорода, розмір якого залежить від обсягу виконуваної роботи і фіксується в договорі.

Послуги по збереженню цінностей можуть виступати у виді надання в розпорядження клієнта сейфа чи прийому банком цінностей клієнта на збереження в сталевій камері.

Сейф надається клієнту на умовах оренди, а доступ до нього одержує тільки сам чи клієнт його довірена особа по пред'явленню спеціального посвідчення. Клієнт допускається до сейфа в будь-який час. У сейфі можуть зберігатися найрізноманітніші предмети — від цінних паперів до особистих речей.

Приймаючи цінності на збереження в сталеву камеру, банк не надає клієнтам права вільного доступу до них. У цьому випадку банк виконує свого роду агентські функції. Збереженню в сталевій камері, як правило, підлягають цінні папери. Банк паралельно може робити клієнтам, чиї цінності зберігаються в сталевій камері, безліч різноманітних послуг, зв'язаних зі здійсненням визначених операцій зі зданими в камеру цінними паперами, наприклад, одержання по них відсотків і зарахування відповідних сум на рахунки власників.

Банки можуть робити своїм клієнтам різні консультаційні послуги, що зв'язані не тільки з роз'ясненням особливостей діяльності банківської установи, але і з кваліфікованими консультаціями в області економіки і фінансів підприємств різної спеціалізації. Важливим видом консультаційних послуг є надання допомоги клієнтам у прогнозуванні обмінних курсів іноземних валют. Крім того, у банках завжди досить фахівців в області зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу і права.

Консультаційні послуги можуть поширюватися і на налагодження по проханнях клієнтів ведення обліку, складання звітності, заповнення розрахункових документів. Словом, консультаційні послуги, що здійснюються банками можуть варіюватися в широких межах. Ці послуги повинні надаватися банками не стільки заради одержання додаткового прибутку, скільки заради роз'яснення клієнтам тонкощів банківської справи, нових видів послуг, що безсумнівно збільшує як число клієнтів, так і частоту їхнього звертання за послугами в банк.

Наданням консультаційних послуг можуть займатися як менеджери