Державні фінанси і їх місце у фінансовій системі України

План

ВСТУП

Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним призначен-ням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий меха-нізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кож-ним громадянином у зв'язку з відповідними об'єктивними причинами. До них слід віднести структурну перебудову економіки, боротьбу з монополізмом, захист навколишнього середовища, захист тих громадян, які з'являються на ринку в ролі споживачів — інваліди, діти, престарілі, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальну освіту, під-готовку кадрів, соціальне забезпечення і страхування, охо-рону здоров'я тощо.

Актуальність теми роботи. Ринкова економіка, при всій розмаїтості її моделей, відомих світовій практиці, характеризуються тим, що являє собою соціально-орієнтоване господарство, що доповнюється державним регулюванням. Величезну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їхнього регулювання з боку держави грають фінанси. Вони - невід'ємна частина ринкових відносин і одночасно важливий інструмент реалізації державної політики. От чому сьогодні як ніколи важливо добре знати природу фінансів, глибоко розбиратися в особливостях їхнього функціонування, бачити способи найбільш повного їхнього використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

1. Економічна сутність державних фінансів

Державні фінанси — складова частина фінансової систе-ми, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток країни. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування [4]. Це зумовлено функціями і роллю держави у регулюванні та забезпеченні демократичних економічних і соціальних умов життя населення, створенні сприятливих умов для діяль-ності виробничих і невиробничих структур.

Фінанси виникли і тривалий час розвивалися як система мобілізації коштів, матеріальних і фінансових ресурсів для потреб правлячої еліти різних форм державних утворень і оборони певної території. Для зазначених цілей вводились різні форми податків, зборів і платежів. Використання їх не підлягало жодному контролю з боку населення, тому протя-гом майже шести століть під поняттям "фінанси" у свідо-мості людей відкладалися різноманітні форми зиску і не-справедливого зменшення доходів населення.

Термін "фінанси" походить з латинської і означає обов'язкову сплату грошей [2]. Вперше в теперішньому розумінні його почали застосовувати ще наприкінці XIII ст. в Італії. Він означав мобілізацію грошових засобів держа-вою для виконання своїх функцій.

Фінанси — продукт наявності держави і товарно-гро-шових відносин. Вони досягли свого найвищого розвитку в XIX ст., коли функції держави значно розширились і удосконалились, а товарно-грошові відносини зайняли па-нівне становище в економічних системах. Фінанси стали універсальним і дуже активним елементом економічного життя.

Сьогодні фінанси слід розглядати насамперед як еконо-мічну категорію, що відображає сукупність відносин, пов'яза-них зі створенням, розподілом і використанням фондів фі-нансових ресурсів.

2. Структура державних фінансів

Форми мобілізації ресурсів можуть бути різні. Так, дер-жава мобілізує фінансові ресурси для своїх потреб у формі податків, зборів і платежів. Витрачаються ці ресурси через асигнування на різні заходи загальнодержавного значення, тобто оборону, утворення органів влади і управління, забез-печення громадського порядку, збереження навколишнього середовища, надання громадянам безплатних послуг у сфері освіти, медичної допомоги, оволодіння професією, а також грошових виплат у формі допомоги [2, 4].

Рис. 2.1. Склад і структура державних фінансів України

Держава для виконання властивих їй функцій повинна мати у своєму розпорядженні певну величину фінансових ресурсів, що створюються в її народногосподарському комп-лексі (рис. 2.1). З цією метою вона здійснює свою фінансову діяльність, законодавче визначаючи форми мобілізації доходів і витрат для досягнення економічного і соціального про-гресу в державі.

3. Функції державних фінансів

Виділяють дві основні функції фінансів – розподільну і контрольну [1].

Розподільна функція фінансів укладається:

1) у створенні так званих основних чи первинних доходів шляхом розподілу національного доходу серед учасників матеріального виробництва;

2) у створенні вторинних чи похідних доходів шляхом перерозподілу національного доходу між виробничою і невиробничою сферами, галузями матеріального виробництва, регіонами країни, формами власності і соціальних груп населення.

В економічному житті держави фінанси є досить склад-ним явищем. За допомогою їх держава перерозподіляє знач-ну частину валового внутрішнього продукту, який виступає головним об'єктом фінансових відносин. В цьому полягає розподільча функція фінансів. У зв'язку з цим фінанси прийнято розглядати як систему відносин, що скла-лася в суспільстві в процесі розподілу і перерозподілу вало-вого внутрішнього продукту. З одного боку, суб'єктом цих відносин є держава, а, з іншого — населення і підприєм-ницькі структури. Розподільча функція тісно пов’язана з фінансовою політикою держави.

Сьогодні забезпечення надання соціальних гарантій населенню є од-нією з найважливіших функцій державних фінансів в економіці вільної конкуренції, а фінансування їх здійснюється з центрального і місцевих бюджетів. Величина соціальних гарантій значною мірою визначає розміри перерозподілу валового національного продукту через бюджет. У зв'язку з цим у фінансовій політиці держави питання фінансового забезпечення со-ціальних гарантій займає одне з центральних місць. Цей принцип можна сформулювати як пошук і постійне вдоско-налення форм і методів мобілізації та використання фінансових ресурсів на цілі соціальних гарантій й інших видів загальних потреб громадян.

Ще одна функція фінансів — вплив за допомо-гою фінансового механізму на раціональне використання природних ресурсів, заборону технологій, що загрожують здоров'ю людини. З одного боку, держава домагається від виробничих структур відшкодування витрат на відновлення природного середовища, а з іншого, використовуючи фінан-сові важелі, — закриття шкідливих виробництв і впровад-ження передових ресурсозберігаючих технологій. Цими інструментами є податки, штрафи та інші санкції.

4. Фактори, які впливають на фінансову політику держави

Фінансова політика — сукупність заходів держави