Конкурентноздатність - це складна економічна категорія, що може розглядатися на декількох рівнях. Конкурентноздатність підприємства - це здатність підприємства робити конкурентноздатну продукцію за рахунок його уміння ефективно використовувати фінансовий і виробничий потенціал.

Під конкурентноздатністю товару розуміється сукупність його якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволення конкретної потреби покупця і вигідно його відрізняє від аналогічних товарів - конкурентів.

Країнна і галузева конкурентноздатність в остаточному підсумку залежить від здатності конкретного товаровиробника випускати конкурентноздатний товар. Конкурентноздатні компанії повинні робити і пропонувати ринку товари, що задовольняють нестатку їхніх цільових споживачів. У противному випадку компанії не можуть одержувати доходи, а виходить, бути конкурентноздатними. Для того щоб задовольняти нестатку споживачів краще, ніж конкуренти, компанії повинні скорочувати виробничий цикл і витрати, поліпшувати якість продуктів і послуг.

Поняття конкурентноздатності підприємства містить у собі великий комплекс економічних характеристик, що визначають положення підприємства на галузевому ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, обумовлені сферою виробництва, а також фактори, що формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів підприємства.

Сьогодні, коли з усього світу в Україну надходить багато товарів не завжди гарної якості, щоб уберегти покупців потрібна інформація і контроль.

Якість сьогодні - головний критерій оцінки продукції, робіт, послуг. Воно визначає рівень життя кожної людини і суспільства в цілому. Воно є індикатором високого чи стандарту рівня досконалості, і не випадково, виробник рекламуючи свою продукцію говорить про її якість.

Проблема якості, непроста за всіх часів, і особливо гостро вона коштує зараз. Наші підприємства стикаються з великими труднощами, скороченням виробництва, багато заводів зупиняються, колективи не одержують зарплату. Проблеми ускладнюються ще і нестабільністю у фінансовій системі. Назріває питання: про яку ж якість може йти мова в такій ситуації.

Якість - багатоскладове поняття, і його забезпечення вимагає об'єднання наукових сил, від творчого потенціалу до практичного досвіду багатьох фахівців. І при нинішній ситуації в Україні проблема якості не тільки важлива, але і повинна бути вирішена спільними зусиллями держави, керівників колективів підприємств, учених, конструкторів, інженерів, робітників, а особливо економістів.

Стандартизація розцінюється державою, як засіб керування державою і підвищення конкурентноздатності продукції, так сказати ефективний важіль впливу на виробників, що забезпечують виконання вимог безпеки, захист прав споживачів. Сертифікація продукції так само відіграє немаловажну роль у підвищенні якості продукції і послуг, вона тісно зв'язана з розвитком системного підходу до керування. Найбільш ефективний метод - упровадження систем керування якістю на базі стандартів ISO серії 9000. Це особливо важливо для підприємств що намагаються вийти на міжнародний ринок. Сьогодні українці вже не хочуть бути споживачами всякого шлюбу. Вони поєднуються, на основі діючого законодавства, у суспільства по захисту прав споживачів, що дозволяє їм прямо впливати на якість. Рівень запитів наших споживачів зрівнявся, власне кажучи, з рівнем вимог до товарів і послуг на закордонних ринках. Можливість вільного вибору, тверда конкуренція не можуть не впливати на виробників, змушує їх думати про якість.

Якість продукції - найважливіша економічна категорія і тісно зв'язана з різними іншими економічними показниками, такими як собівартість, прибуток, рентабельність і інші. Підвищення якості продукції треба розглядати в різних аспектах, у тому числі на макро і мікро рівнях.

Підвищення якості продукції дозволяє:

збільшити підвищення якості товарів і послуг;

поліпшити структуру експорту;

здійснити на практиці НТП і ін.

Таким чином, високий рівень якості продукції для держави: прискорення НТП, збільшення експорту, могутність, процвітання, нові ринки збуту. Рішення проблеми якості продукції на підприємстві - це високий його імідж у покупців, це вихід так само на зовнішній ринок, це основа для одержання максимального прибутку стійкої якості продукції. Можна і так сказати, що рівень якості продукції визначається на основі системи показників її якості. Під визначенням показника якості мається на увазі перебування його значення. Для цього на практиці в залежності від специфіки продукції приймаються наступні методи: вимірювальний, реєстраційний, обчислювальний метод, органолептичний, соціологічний метод.

У такий спосіб можна зробити висновок про те, що на миємо підприємстві (і, звичайно ж, не тільки на моєму ) інтегральний показник буде грати дуже важливу роль, тому що сама основна конкурентноздатна перевага - це якість.

Розглянемо найбільш важливі фактори конкурентноздатності — цінові. Вони застосовуються при оцінці конкурентноздатності, характеризуються структурою повних витрат споживача (ціни споживання) по придбанню й експлуатації продукції протягом терміну експлуатації і визначаються властивостями продукції, умовами її придбання і використання. Повні витрати споживача в загальному випадку включають одноразові і поточні витрати.

У сукупності всі ці витрати складають величину ціни споживання, що представляє собою обсяг кошт, що потрібно споживачеві протягом усього терміну служби товару. У самому загальному виді ціна споживання буде виглядати в такий спосіб:

де i - коефіцієнт, що вказує число цінових параметрів,

Сji - — вартість цих цінових параметрів відповідно в товарі j,

Як правило розрахунок цінових параметрів не є особливо складною задачею і тому подальша деталіровка розрахунку і порівняння з конкурентним зразком по цінових параметрах не приведена.

Друга найважливіша група факторів конкурентноздатності — нецінові. Вони важкі в оцінці і порівнянні. Розповсюджений підхід у їхній оцінці — спосіб виявлення корисного споживчого ефекту.

Матеріальні фактори описують найважливіші функції товару і зв'язані з ним основні характеристики,