Першу ознаку, що задовольняє потребу в технічному застосуванні того або іншого товару — набір базових атрибутів, що задовольняють родову потребу в цьому товарі, тобто навіщо покупець купив товар. Як правило в цей набір атрибутів включені тільки матеріальні властивості і він, несучи в собі корисність якісних властивостей продукту, оцінюється споживачем через серію проб його параметрів призначення. З найпоширеніших методів його оцінки можна запропонувати оцінку популярності товарної марки і лояльності до неї.

Друга ознака — ознака безпеки, самозбереження і захищеності. Даний набір атрибутів задовольняє потреба споживача в надійності і безпеці товару. У промтоварах, як правило, ця ознака задовольняє набір атрибутів, що формує параметри надійності, деякі параметри призначення (ергономічні, екологічні, інноваційні). Комунікаційна ідея цієї ознаки виражена для споживача в гарантії безпеки і захисту від підробок.

Третя ознака, виражена в соціальній потребі почуття духовної близькості, задовольняється за допомогою набору атрибутів, формованих естетичні, інноваційними і іміджеві параметрами. Виражається у виді духовної близькості з товаром і товаровиробником, представляється як відповідальність виробника за товар і асоціюється з людиною (із суб'єктом), що виступає гарантом якості.

Четверта ознака. — індивідуальний. Ця ознака формується потребою в самоствердженні, визнанні статусу. Задовольняється набором атрибутів, формованих естетичні і іміджеві параметрами і передається споживачеві як індивідуальність продукту, унікальність марки, що належить їй стильність і естетизм, мода.

П'ята ознака — стиль життя, показує найвищий по класифікації вид потреби в самоствердженні, саморозвитку і самореалізації. Задовольняється тільки через іміджеві і естетичні атрибути товарів і взаємодіє зі споживачем як образ приналежності до визначеного стилю життя.

У такий спосіб виділивши атрибути і позначивши свій товар з декількома порівнюваними товарами, розробивши запитальник так, щоб він формував однакові атрибути у всіх зразках, можна приступати безпосередньо до опитування. Результати опитування необхідно заносити в таблицю, що виражає карту властивостей стосовно перерахованим вище ознак класифікації потреб.

Атрибути |

Параметри | Уро-вень зна-чимо-сти | Фізіологічні потреби | Потребність у самозбері-ганні | Соціальні потребності | Потребність в повазі | Потреб-ність у самостверджен-ні

| призначення | 9 | ---------------- | ----------------

| Екологічні | 2 | ---------------- | -----------------

надійності | надійності | 6 | ---------------- | ----------------

зручності | ергонометрічні | 5 | ---------------- | ----------------

естетичні | естетичні | 5 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

информа-ционные

| кваліфікаційні — | | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

інноваційні | 7 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

Інформацій-ного захисту | 1 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

имидже-вые | іміджеві | 4 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

Для реального прорахунку необхідно проставити вагу кожного параметра в залежності від виду товару в товарній групі по шкалі відносин. На перетинанні рядків і стовпців сконцентрується рівень наявності даного атрибута в даному товарі. Результат дає середньозважену оцінку корисності кожного параметра, включеного в атрибут. Різним тоном виділені найбільші скупчення оцінок наявності параметрів товару для задоволення тих або інших потреб.

Провівши опитування на прикладі порівняння двох товарів одержимо двох таблиць з цифровими значеннями, помноживши на рівень значимості і суміровати значення по рядках і стовпцям одержимо значення загального корисного ефекту від застосування даного товару. Порівнюючи значення загального корисного ефекту двох товарів і з огляду на цінові фактори можна визначити загальну оцінку конкурентноздатності. Очевидно, що конкурентноздатність товару не є постійною величиною протягом усього періоду його використання. З розвитком науково-технічного прогресу, зміною структури попиту на ринку з'являються однотипні вироби, що забезпечують більш високий ефект при менших витратах. Підприємства працюють над удосконалюванням вже існуючих зразків виробів і організації їхнього технічного обслуговування, надають покупцям нові види послуг, що дозволяють домогтися скорочення витрат по експлуатації і підвищення її ефективності. Міняються і ринкові умови. Тому для аналізу динаміки конкурентноздатності необхідно використовувати індекс, що представляє собою відношення показника конкурентноздатності виробу в розглянутому році до аналогічного показника базового періоду.

У зв'язку з цим виникає задача додати товарові вже на стадії його створення необхідний рівень конкурентноздатності на перспективу. Чим більше планований період розробки нової продукції і чим довше намічається збувати неї на ринку, тим вище повинна бути початкова конкурентноздатність і, отже, досконаліше і перспективніше зразок, обираний за базу оцінки. Тому в період розробки виробу в технічні завдання важливо включати такі прогнозні показники і такий рівень технічної досконалості, що забезпечать упевнений збут у майбутньому, сповільнюючи старіння закладених нововведень.

Головною причиною швидкого старіння товару є скорочення під впливом науково-технічного прогресу його життєвого циклу, облік якого дозволяє оцінювати конкурентноздатність товару в динаміку, що особливо важливо при розробці принципово нових товарів.

Якщо передбачається почати розробку того або іншого експортного товару, необхідно насамперед з'ясувати, у якій стадії ЖЦ знаходяться його аналоги, уже представлені на ринку. Включаючи в розробку товару з оглядкою на аналог, що вступив у стадію зрілості, ви ризикуєте виявитися на ринку в той момент, коли почнеться стадія старіння. Щоб досягти стабільності в продажах, розробку нового товару доцільно починати ще до того