зв'язані зі зміною форм вартості товару;

обумовлені продовженням процесів виробництва в сфері обігу.

Перший вид робіт забезпечує зміну форм вартості і містить у собі процеси купівлі-продажу, обслуговування покупців, ведення обліку і звітності, організації реклами й ін.

Другий вид робіт містить у собі такі трудові процеси, як транспортування, фасовка, збереження, підсортування, навантаження, вивантаження товарів тощо.

Обидва види робіт взаємозалежні і складають основу організації торгово-технологічного процесу. Таким чином, перша відмінна риса праці на торгових підприємствах — її двоїстий характер.

Друга відмінна риса в тім, що праця, зв'язана з продовженням виробництва в сфері обігу, займає велику питому вагу в загальній сумі трудових процесів.

Головна причина даного явища — низька оснащеність технікою торгових підприємств.

Третя особливість праці в торговому бізнесі в тім, що праця, зв'язана зі зміною форм вартості, досить одноманітна і разом з тим вимагає великої нервової і фізичної напруги.

Четверта особливість праці в торгових підприємствах — значний вплив на нього імовірнісних факторів. Інтенсивність купівельних потоків протягом дня, що залежить також від місця розташування підприємства; значні коливання попиту по товарних групах та інші фактори в одних випадках приводять до неминучих простоїв працівників, а в інших — до дуже високого навантаження і різкого підвищення напруженості праці.

П'ята особливість праці в торгових підприємствах полягає в тім, що кінцевим результатом праці є не продукт, а послуга.

Важлива особливість структурного складу трудових ресурсів полягає в тому, що більш 80% їхньої загальної кількості складають жінки, а серед продавців їхня питома вага ще вище. Це висуває ряд специфічних соціальних проблем перед галуззю, серед них у першу чергу необхідність скорочення частки ручної праці і збільшення засобів на соціальні потреби колективу.

Характеристика персоналу підприємства здійснюється за наступними ознаками класифікації (рис. 1.1.):

I. За характером участі в господарській діяльності підприємства всі його робітники поділяються на 2 групи - персонал основного виду діяльності (або виробничий персонал), та персонал неосновного виду діяльності (невиробничий персонал).

В торгівлі до складу першої групи відносяться всі робітники, зайняті закупівлею, транспортуванням, зберіганням, підготовкою та реалізацією товарів, виконанням інших господарських функцій, пов'язаних з торгово-технологічною діяльністю підприємства та його функціонуванням в якості самостійного суб'єкта ринку.

Невиробничий персонал не пов'язаний з основною діяльністю підприємства, хоча входить до штату підприємства та фінансується за його рахунок. До складу цієї групи входять робітники, які працюють на об'єктах соціальної інфраструктури підприємства – в лікувально-профілактичних та рекреаційних закладах, об'єктах житлово-комунального господарства, учбових закладах, дитячих комбінатах та інше.

II. Залежно від функцій у складі виробничого персоналу підприємств торгівлі виділяють 4 категорії працівників: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

До категорії "керівники" входять працівники, що займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.

До них відносяться директор (завідувач) та його заступники, начальники підрозділів апарату управління, завідувачі оперативними підрозділами (секціями, філіями, складами). "Спеціалістами" вважаються працівники, які мають необхідну спеціальну підготовку та займаються інженерно-технічними, економічними, комерційними та іншими спеціальними роботами – економісти, інженери, юристи, маркетологи.

До "службовців" належать працівники, які виконують суто технічні функції з оформлення документації, обліку та контролю, з господарського обслуговування.

Керівники, спеціалісти та службовці складають групу персоналу управління торгівельного підприємства.

III. Залежно від напрямку спеціальної підготовки здійснюється розподіл персоналу підприємства за професіями та спеціальностями.

Керівники та спеціалісти торгівельного підприємства, як правило, мають вищу освіту за такими професіями, як: економіст, економіст-організатор, маркетолог, бухгалтер, фінансист, товарознавець, юрист тощо.

Працівники торгово-оперативного персоналу мають спеціальну підготовку за професіями: продавець, касир, продавець-касир, контролер-касир, консультант продовольчих або непродовольчих товарів.

IV. Залежно від кваліфікаційного рівня персонал підприємства поділяють на групи: спеціалістів вищої та середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків, висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих та некваліфікованих робітників.

Характеристика кваліфікаційних груп персоналу торгівельного підприємства наведена у табл. 1.1.[21]

Таблиця 1.1.

Характеристика кваліфікаційних груп персоналу торгівельного підприємства.

Назва кваліфікаційної групи | Загальна характеристика

1. Спеціалісти вищої кваліфікації | Вища спеціальна освіта та значний практичний досвід роботи за фахом (понад 5 років).

2. Спеціалісти середньої кваліфікації | Вища або середня спеціальна освіта та деякий практичний досвід роботи.

3. Спеціалісти-практики | Відсутність спеціальної освіти, але значний досвід практичної роботи.

4. Висококваліфіковані робітники | Середня спеціальна освіта (2-3 роки), великий досвід роботи на найбільш складних ділянках.

5, Кваліфіковані робітники | Середня спеціальна освіта (1-2 роки) та чималий досвід роботи.

б. Малокваліфіковані робітники | Спеціальна підготовка (3 місяці-рік), незначний досвід роботи.

7. Некваліфіковані робітники | Відсутність спеціальної підготовки та досвіду практичної роботи.

Рис 1.1. Класифікація персоналу торгівельного підприємства.[21]

Конкретний рівень кваліфікації працівників підприємства визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик).

V. Залежно від посад, які займаються, персонал підприємства поділяється на певні групи відповідно до посадового розкладу підприємства. Посадовий розклад є внутрішнім документом підприємства і розробляється ним самостійно. Відповідно перелік посад, що вводяться на даному підприємстві, визначається, виходячи з господарської доцільності та затверджується наказом по підприємству. Права, обов'язки, взаємовідносини та вимоги до працівників певної посади визначаються в посадових інструкціях, які затверджуються керівником підприємства.

VI. За статтю та віком відповідно до діючого порядку обліку на підприємствах торгівлі виділяють чоловіків за віком до 30 років; від 30 до 60 років; понад 60; а жінок — відповідно до 30 років; від 30 до 55 років; понад 55. З метою ефективного управління рухом персоналу на великих підприємствах торгівлі може бути прийняте детальне та більш детальне групування робітників за віком.

VII. За стажем роботи в торгівлі відповідно діючої практики обліку передбачається групування робітників торгових підприємств із стажем роботи в торгівлі: до року;