В Украине есть проблемы с банковской и денежно-кредитной системой
Тема: Проблеми становлення та розвитку грошово-кредитної системи в Україні.
Зміст.
Вступ
Стратегічні цілі (зростання добробуту населення, висока зайнятість, економічне зростання, стабіль-ність цін, стабільність банківської процентної' ставки, стабільність фінансових ринків). Проти-річчя стратегічних цілей для короткотермінового періоду: зменшення інфляції та безробіття; стабі-лізація цін та процентних ставок тощо). Вибір тактичних цілей.
Центральний банк є функціональним органом уряду країни з регулювання грошового обігу. Тому він прагне досягнення цілей, які ставить перед собою уряд. Закономірності розвитку світової валютної системи визначаються виробничим критерієм, відображають основні етапи розвитку національного і світового господарства. Саме тому ця тема стає дуже важливою та актуальною в наш час.
Становлення світової валютної системи було обумовлено розвитком міжнародних економічних відносин і в першу чергу торгівлі. При експорті й імпорті різноманітних товарів і послуг ставало необхідним визначати валютний курс, тобто курс національних грошових одиниць друг до друга. Подібна необхідність запустила процес формування світової валютної системи. В умовах, коли національні грошові одиниці мали золотий зміст, природно що й у міжнародній практиці установився золотомонетний стандарт.
Метою курсової роботи є вивчення грошово-кредитної системи України, виявлення проблем її розвитку та пропонування шляхів до вирішення основних проблем.
1. Грошово-кредитна система в Україні.
Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозвязку становлять банківську систему – складову частину кредитної системи.
В Україні склалася дворівнева банківська система. Першим її рівнем є Національний Банк України (НБУ), другим – банки та банківські установи.
Національний Банк України – державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Національний Банк України утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність” від 30 березня 1991 року.
Як на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні функції:
емісія грошей та організація їх обігу;
кредитор останньої надії для комерційних банків;
організація розрахунків між банками;
обслуговування державного боргу країни;
проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;
видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
контроль за діяльністю комерційних банків.
Національний банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівкових грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи. В звязку з цим НБУ:
визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;
організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;
встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей;
забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;
визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.
На Центральний банк покладається регулювання грошового обігу в країні, в звязку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.
Для регулювання діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них такі економічні нормативи:
мінімальний розмір статутного фонду;
граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;
показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобовязаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів.
розмір обовязкових резервів, що розміщуються в Національному банку;
максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобовязання.
Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.
Центральний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства. У разі систематичного недотримання комерційними банками цього законодавства Центральний банк може:
ставити перед засновниками комерційного банку питання про здійснення заходів з фінансового оздоровлення банку (збільшенню власних коштів, зміні структури активів тощо), про організацію чи ліквідацію банку;
застосовувати санкцію у вигляді стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку;
підвищувати норми обовязкових резервів;
призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на термін, необхідний для його фінансового оздоровлення;
відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій.
Центральний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці, забезпечує зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів і золотих запасів; представляю інтереси України у зносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міжнародне співробітництво передбачене на рівні центральних банків.
Структур Національного банку України становить центральний апарат та його функціональні органи (Центральна розрахункова палата, через яку проходять всі міжбанківські платежі, Центр міждержавних розрахунків, Центральне сховище тощо); Кримське республіканське, обласні управління і розрахункові центри при них, регіональні відділення і розрахунково-касові центри в містах і районах; низка організацій при Національному банку.
Державні фінансові органи Органи, що разом із Центральним банком виконують регулюючі функції у сфері фінансів. Найголовнішим серед них є Міністерство фінансів, яке займається питаннями планування та виконання державного бюджету і бюджетним фінансуванням; Державне казначейство яке займається збором державних доходів і їх витратою згідно з державним бюджетом.
Комерційні банки На початок 1995 року в Україні було зареєстровано 228 банків (1891 банківська установа). Мало це чи багато? Порівняно з США, де діють тисячі фінансових посередників, звичайно, мало; порівняно з Японією, де діють лише 26 банків, - навіть багато. Відповідь залежить від фінансового стану банків та розвитку всієї системи в цілому. Японські банки мають