Перша категорія запасів описується за допомогою модуля „Управління запасами”, а друга - або через модуль „Управління відкритими виробничими замовленнями” (для відкритих виробничих замовлень), або через модуль „Закупівлі” (для відкритих замовлень на закупівлю). З погляду розрахунку потреби в матеріалах і компонентах перша категорія запасів відображається за назвою „Запаси в наявності” (Quantity on hand), а друга - за назвою ”Заплановані надходження” (Scheduled receipts).

Дані про наявні складські запаси містять у собі наступні основні реквізити:

місце збереження запасу (stock location). Місця збереження запасів можуть бути різних видів, по деяким з них можуть бути накладені певні обмеження: може бути дозволене збереження запасів тільки однієї номенклатурної позиції, або ж сформоване правило збереження на окремому місці тільки однієї партії однієї номенклатурної позиції. Конкретна реалізація цих можливостей визначається використанням тієї або іншої інформаційної системи, а також необхідністю такого роду контрольних механізмів для конкретного підприємства;

кількість (quantity on hand) усього наявного запасу, що поділяється на наступні категорії:

- доступно (available), виходить вирахуванням із загального наявної кількості зарезервованих і непридатних запасів, необхідних для оцінки кількості одиниць номенклатурної позиції, що можуть бути використані для відпуску у виробництво або для відвантаження замовнику. Дані цифри необхідні при резервуванні складських запасів під яке-небудь виробниче замовлення або замовлення на продаж;

- зарезервоване (allocated або committed), тобто призначене для використання у відкритих замовленнях, що заплановані до запуску. MRP-системи звичайно мають можливість вказівки кількості днів, на які виробляється резервування запасів. Якщо протягом цього терміну запаси виявилися незатребуваними, резервування з них знімається і вони стають доступні для інших замовлень;

- „заморожене” (on hold), тобто не може бути використане негайно (необхідна перевірка якості, додаткова інформація від постачальника і т.д.);
- непридатне (nonusable), це забраковані або застарілі вироби;

номер партії/серійний номер (Lot or Serial number), якщо для даної номенклатурної позиції використовується цей спосіб контролю запасів;

вартість одиниці виміру (Unit cost). Цей параметр необхідний для оцінки вартості запасів на підприємстві.

Дані про відкриті замовлення включають наступні основні реквізити:

номер замовлення;

розмір замовлення;

очікувана дата виконання замовлення;

інші дати в замовленні (дата формування замовлення, дата запуску замовлення, обіцяна дата виконання й ін.);

постачальник/робочий центр;

відповідальний за виконання замовлення працівник підприємства;

місце збереження для продукції, яка буде отримана як результат виконання замовлення. Воно визначається як місце збереження за замовчуванням, однак ніщо не заважає розмістити запаси на іншому місці збереження, якщо немає ніяких установлених додатково обмежень (наприклад, за даними номенклатурними позиціями можуть бути закріплені тільки цілком визначені місця збереження) 26, с. 42.

Таким чином, українським підприємствам, незважаючи на численні відхилення в постачальницько-збутовій діяльності, необхідно дотримувати визначеної системи управління запасами, щоб уникнути хаотичності і невизначеності в забезпеченні процесу виробництва необхідними матеріальними ресурсами. Для цього підприємствам необхідна визначена методика проектування логістичної системи управління запасами.

Для моделювання ефективної системи управління запасами матеріальних ресурсів підприємству необхідно розробити економічно обґрунтовані норми запасів даних матеріалів, використовуючи евристичні, методи техніко-економічних розрахунків і економіко-математичні методи.

Наступним кроком розробки системи керування запасами повинне стати проектування системи контролю рівня запасів. При цьому, спираючи на широкий вибір теоретичних моделей, менеджерам необхідно проектувати оригінальні варіанти таких моделей, які б враховували особливості конкретного виробництва.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ ПІДПРИЄМСТВА АТЗТ „ЛАГОДА”

2.1. Загальна характеристика підприємства

Діяльність підприємства АТЗТ „Лагода” - це виробництво та продаж продукції з деревини.

Специфікація продукції:

дошка класу А та Б, довжина від 2,2м до 4 м, ширина від 120 мм до 250 мм, товщина від 26 мм до 50 мм;

паркет дубовий класу А та Б;

меблевий щит (дубовий);

меблевий щит (сосна).

Головними постачальниками матеріалів підприємства є наступні підприємства:

Ліспром

Укрліспост

Лісопторг

Украпапір

Древкомп

Для того, щоб оцінити ефективність діяльності підприємства в сучасних умовах треба проаналізувати його організаційну структуру (див. рис. 2.1.) .

Рис. 2.1. Організаційна структура підприємства АТЗТ „Лагода”

Генеральний директор займається поточним управлінням підприємством, до його компетенції входить прийняття рішень щодо управління підприємством як фінансового так і організаційного змісту, найом працівників. Має право підпису фінансових документів

До функцій головного бухгалтера відносяться:

ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;

надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;

надання щорічного звіту.

До функцій відділу маркетингу відносяться:

начальник відділу є заступником головного бухгалтера;

моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;

проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;

планування і керування запасами підприємства;

надання щорічного звіту.

Виробничий відділ займається плануванням виробництва продукції, контролем його якості, а також матеріально-технічним забезпеченням.

Підрозділ матеріального забезпечення займається:

Забезпечення підприємства необхідними матеріалами.

Відбір постачальників матеріалів.

Аналіз якості поставленої продукції.

Контроль за наявністю необхідних матеріалів.

Аналіз ефективності використання матеріалів підприємства.

Відділ збуту займається реалізацією продукції підприємства.

Підприємство у своєму розпорядженні має три склади. В складах № 1 та 2 зберігаються необхідні матеріали для виробництва., склад № 3 призначений для зберігання готової продукції. Загальна площа складів становить 293, 6 м2.

Процес здійснення господарської діяльності господарюючими суб’єктами передбачає ефективне поєднання великої кількості організаційних, трудових, матеріальних, фінансових тощо ресурсів. Даний ефект вимірюється шляхом співставлення отриманого результату з витратами живої і уречевленої праці на його досягнення. Якість і обсяг виробленої продукції, продуктивність праці, рівень собівартості характеризують фінансові результати діяльності. У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності господарюючого суб’єкта: технологія і організація виробництва, система внутрішнього та зовнішнього управління, особливості діяльності.

Результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі.

Позитивний фінансовий результат – прибуток – є метою, заради якої працю підприємство.

Прибуток –