На практиці по даній системі можна замовляти один з багатьох товарів, закуповуваних у того самого постачальника, товари, на які рівень попиту відносно постійний, малоцінні товари і т.д. 8, с. 82.

У системі контролю за станом запасів з фіксованим розміром замовлення розмір замовлення на поповнення запасу є величиною постійною. Інтервали часу, через які здійснюється розміщення замовлення, у цьому випадку можуть бути різними (див. рис. 1.3).

Рис. 1.3. Система контролю за станом запасів з фіксованим розміром замовлення

Умовні позначення:

Т1, Т2, …, Тi – величина окремого i-го періоду часу, через який повторюється замовлення;

t – час, необхідний на розміщення і виконання замовлення (у приведеному прикладі – 1 день);

Р – розмір замовлення, для даної системи контролю величина постійна;

А – період непередбаченого посилення попиту;

В – період, у якому було допущене порушення встановленого терміну постачання;

t' – фактичний термін постачання в період В.

Нормованими величинами в цій системі є величина замовлення, розмір запасу в момент розміщення замовлення (так називана точка замовлення) і величина страхового запасу. Замовлення на постачання розміщається при зменшенні наявного запасу до точки замовлення. Як видно з рис. 1.3, після розміщення замовлення запас продовжує зменшуватися, тому що замовлений товар привозять не відразу, а через якийсь проміжок часу t. Величина запасу в точці замовлення вибирається така, щоб у нормальній, робочій ситуації за час t запас не опустився нижче страхового. Якщо ж попит збільшиться (ділянка А графіка), або ж буде порушений термін постачання, то почне працювати страховий запас. Комерційна служба підприємства в цьому випадку повинна вжити заходів, що забезпечують додаткове постачання. Як бачимо, дана система контролю передбачає захист підприємства від утворення дефіциту.

На практиці система контролю за станом запасу з фіксованою кількістю замовлення застосовується переважно в наступних випадках:

Система з фіксованим розміром замовлення припускає безперервний облік залишків для визначення точки замовлення 24, с. 76.

Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, що замовляється, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.

Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і, відповідно, оптимальна частота завезення залежать від наступних факторів:

обсяг попиту (обороту);

витрати по доставці товарів;

витрати по збереженню запасу.

Як критерій оптимальності вибирають мінімум сукупних витрат по доставці і збереженню [13, с. 50].

І витрати по доставці і витрати по збереженню залежать від розміру замовлення, однак характер залежності кожної з цих статей витрат від обсягу замовлення різний. Витрати по доставці товарів при збільшенні розміру замовлення очевидно зменшуються, тому що перевезення здійснюються більш великими партіями і , отже рідше. Графік цієї залежності, що має форму гіперболи, представлений на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Залежність витрат на транспортування від розміру замовлення [4, с. 194]

Витрати по збереженню ростуть прямо пропорційно розміру замовлення. Ця залежність графічно представлена на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Залежність витрат на збереження запасів від розміру замовлення

Об”єднавши обидва графіка, одержимо криву, що відображає характер залежності сукупних витрат по транспортуванню і збереженню від розміру партії, що замовляється (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Залежність сумарних витрат на збереження і транспортування від розміру замовлення. Оптимальний розмір замовлення – S опт

Задача визначення оптимального розміру замовлення, поряд із графічним методом, може бути вирішена й аналітично. Для цього необхідно знайти рівняння сумарної кривої, продиференціювати його і прирівняти другу похідну до нуля. У результаті одержимо формулу Уілсона, що дозволяє розрахувати оптимальний розмір замовлення [4, с. 195]:

Sопт = , (1.12)

де Sопт – оптимальний розмір партії, що замовляється;

О – величина обороту;

Ст – витрати, зв'язані з доставкою;

Сх – витрати, зв'язані зі збереженням.

Таким чином, представлені вище основні системи контролю над запасами базуються на фіксації одного з двох параметрів - розміру замовлення або інтервалу часу між замовленнями. В умовах відсутності відхилень від запланованих показників і рівномірного споживання запасів, для яких розроблені основні системи, такий підхід є цілком достатнім [14, с. 351 ].

Однак на практиці частіше зустрічаються інші, більш складні ситуації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи контролю рівня запасів не в змозі забезпечити безперебійне постачання підприємства без значного завищення обсягу запасів. При наявності систематичних збоїв у постачанні і споживанні основні системи контролю рівня запасів стають не ефективними. Для таких випадків проектуються інші системи контролю, що складаються з елементів основних систем [9, с. 226].

Кожна з основних систем має визначений порядок дій. Так, у системі з фіксованим розміром замовлення замовлення виробляється в момент досягнення граничного рівня запасу, величина якого визначається з урахуванням часу і можливої затримки постачання. У системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями розмір замовлення визначається виходячи з наявних обсягів запасу й очікуваного споживання за час постачання.

Різне сполучення ланок основних систем контролю рівня запасів, а також додавання нових ідей в алгоритм роботи системи приводить до можливості формування по суті справи величезного числа систем контролю над рівнем запасів, що відповідають найрізноманітнішим вимогам.

Одним з варіантів таких систем є система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. У даній системі, як і в системі з фіксованою періодичністю замовлення, вхідним параметром є період часу