Щоденне відновлення даних у базі даних. Тобто для таких номенклатурних позицій необхідне використання системи з безперервним відновленням даних про запаси.

Частий розгляд вимог попиту, розмірів партій, страхового запасу, що звичайно має результатом відносно невеликі розміри замовлень (партій). Необхідно ретельне відстеження всіх параметрів планування, виявлення реальних потреб у номенклатурних позиціях. Прагнення до невеликих розмірів партій може бути продиктовано можливістю зниження як прямих, так і схованих витрат, зв'язаних зі збереженням виробів у запасах.

Ретельне відстеження і скорочення тривалості циклу. Чим коротша тривалість циклу, тим нижче потреба в оборотних коштах. І тому що основну частку потреби формують запаси номенклатурних позицій класу A (принаймні в частині оборотних коштів у запасах сировини, незавершеного виробництва і готової продукції), тому керування тривалістю циклу для них є покупною.

Для номенклатурних позицій класу B застосовуються ті ж міри, що і для номенклатурних позицій класу A, але з менш великими прийнятними допусками.

Для номенклатурних позицій класу C сформульовані наступні правила 35, с. 236.

Основне правило: вироби повинні бути в наявності. Буде погано, якщо одержати зрив виконання плану збуту або виробничого плану (тому що дефіцит позицій класу C може зірвати плани збуту і по позиціях класу A, у які ці вироби класу С входять як компонент) через недостачу дешевих номенклатурних позицій, збереження запасів яких не спричиняє який-небудь істотний ріст витрат збереження і потреби в оборотних коштах. Можна ще висловитися так: запасів виробів класу C може бути більше, ніж потрібно, але не повинно бути менше, ніж необхідно.

Проста фіксація даних або узагалі відсутність фіксації даних у базі даних; можливе використання для контролю обсягу запасів процедури періодичного огляду.

Великі розміри партій (замовлень) і великий страховий запас. Великі партії не спричиняють істотних витрат, зв'язаних зі збереженням запасів номенклатурних позицій класу C, тому має сенс заощаджувати переважно на підготовчих витратах, замовляючи багато.

Збереження на територіях, гарно доступних для персоналу, що використовує ці номенклатурні позиції у виробничому процесі. Це спрощує процедуру відпустки запасів у виробництво й усуває зайву бюрократичну паперову роботу, що також тягне за собою визначені витрати.

Нечастий (рідкий) підрахунок запасів (раз у рік або в півроку) з великими прийнятними допусками (аж до, наприклад, зважування замість підрахунку).

На базі використання моделей EOQ на Заході розроблена інформаційна технологія створення локального програмного пакета по синхронізації процесів виробництва і постачання. Ця інформаційна технологія одержала назву MRP (materials requirements planning, або планування потреб у матеріалах), а її цілком інтегрована в бюджетний процес версія, що включає можливості як стратегічного планування, так і оперативного керування, — MRP II (manufacturing resource planning, або планування виробничих ресурсів). Модель MRP використовує в якості «вступних» прогнозні обсяги продажів, рахунки-фактури на постачання матеріалів і документи по господарських операціях у розрізі окремих продуктів, а також дані по балансових залишках по кожнім виді сировини, матеріалів і комплектуючих для моделювання взаємозалежності періодичності замовлень на постачання ТМЦ і виробничого графіка 33, с. 73.

Модель MRP трохи розширює концепцію EOQ. EOQ здебільшого відповідає на запитання про обсяг оптимальної закупівлі за один раз. MRP моделює, які види сировини, матеріалів і комплектуючих необхідно закуповувати і з якою періодичністю. Програмне забезпечення моделі MRP відомо як продукти PERT (програмна оцінка й аналіз) і CPM (метод найбільшого сприяння), використовувані в практиці західних корпорацій для планування і контролю матеріальних запасів. PERT і CPM як системні аналітичні інструменти дозволяють менеджерам аналізувати послідовність і час необхідних управлінських мір для виконання поставленої планово-аналітичної оптимізаційної задачі.

Оскільки в програму закладений прогноз випуску і продажів, програмне забезпечення MRP на основі даних по категоріях матеріальних витрат у собівартості випуску визначає всі необхідні для забезпечення виробничого процесу ТМЦ. Виробнича потреба зіставляється з поточним залишком у розрізі окремих видів ТМЦ. Якщо необхідні дозакупки ТМЦ, модель оцінює логістичний цикл (час від моменту замовлення до надходження партії ТМЦ на склад підприємства). Потім модель «виводить» часовий графік закупівель і щоденну виробничу потребу в розрізі видів ТМЦ.

Програми, аналогічні MRP і MRP II, досить часто застосовуються в спрощеному вигляді в українських торговельних компаніях для розрахунку оптимальної величини закупівель у розрізі видів товарів. Для промислових підприємств використання технологій управління запасами на базі програм-мно-техничних засобів поки ще, на жаль, рідкість.

Розглянемо структуру діяльності такої програми.

Для планування виробництва і закупівель і для управління запасами критично важливо мати повну і достовірну базу даних про запаси. Розглянемо основні дані про запаси, що необхідні.

Є два види даних про запаси в MRP-системі:

1. Нормативно-довідкові дані, що встановлюють загальні правила маніпулювання запасами тієї або іншої номенклатурної позиції.

2. Оперативні дані про запаси, що відбивають їхній поточний стан, що включають дані про поточні складські запаси і дані про відкриті і підтверджені замовлення на виробництво і закупівлю.

Узагалі запаси варто розділити на дві великі категорії, що по-різному відбивають MRP-системою, а саме:

1) запаси номенклатурних позицій, що розташовуються на деяких відомих місцях збереження (складських площах, прямо в цеху);

2) запаси виробів, що знаходяться в процесі перетворення з одних номенклатурних позицій в інші (тобто, що перебувають у стані незавершеного виробництва) або знаходячихся в