Ця стратегія є привабливою для невеликих підприємств і компаній з обмеженими ресурсами. Навіть у невеликих за обсягами сегментах ймовірність задоволення результатів висока.

Вибір кожної з цих трьох стратегій охоплення ринку визначається:*

числом ідентифікованих і потенційно рентабельних сегментів;*

ресурсами підприємства.

Якщо ресурси підприємства обмежені, то стратегія концентрованого маркетингу, очевидно, є єдиною можливою [6, с. 158].

При виборі стратегії охоплення ринку необхідно враховувати наступні фактори:*

Ресурси фірми. При обмеженості ресурсів найбільш раціональної виявляється стратегія концентрованого маркетингу.*

Ступінь однорідності продукції. Стратегія недиференційованого маркетингу підходить для однакових товарів, таких, як грейпфрути чи сталь. Для товарів, що можуть відрізнятися один від одного по конструкції, таких, як фотокамери й автомобілі, більше підходять стратегії диференційованого чи концентрованого маркетингу.*

Етап життєвого циклу товару. При виході фірми на ринок з новим товаром доцільно пропонувати всього один варіант новинки. При цьому найбільше розумно користатися стратегіями недиференційованого чи концентрованого маркетингу.*

Ступінь однорідності ринку. Якщо в покупців однакові смаки, вони закуповують ті самі кількості товару в ті самі відрізки часу й однаково реагують на ті самі маркетингові стимули, доречно використовувати стратегію недиференційованого маркетингу.*

Маркетингові стратегії конкурентів. Якщо конкуренти займаються сегментуванням ринку, застосування стратегії недиференційованого маркетингу може виявитися збитковим. І навпаки, якщо конкуренти застосовують недиференційований маркетинг, фірма може одержати вигоди від використання стратегій диференційованого чи концентрованого маркетингу.

На даному етапі діяльності підприємства “Укртитан” доцільно було б скористатися недиференційованою стратегією охоплення ринку, оскільки для диференційованої стратегії підприємству потрібні додаткові кошти на придбання нових потужностей для виробництва конкретної продукції, а також кошти на рекламу. Засосовувати стратегію концентрованого магкетингу для корпорації “Укртитан” буде збитковим, оскільки масштабі підприємства набагато більші за ті, які необхідні для застосування такої стратегії охоплення ринку.

Таким чином, цільові ринки в маркетинговому дослідженні відіграють вирішальну роль для подальшої діяльності фірми, оскільки правильне визначення цільових ринків та вибір цільових сегментів ринку сприяє подальшому просуванню товару фірми.

2.5. Визначення позиції на ринку

Наступний крок визначення напрямків ринкової орієнтації в
діяльності організації полягає у визначенні позиції продукту
на окремих ринкових сегментах — це називається позиціюванням
ринку.

Позиція продукту — це визначення певної групи споживачів, цільових ринкових сегментів, щодо найважливіших характеристик продукту. Вона характеризує місце, займане конкретним продуктом у понятті споживачів стосовно продукту конкурентів. Продукт повинен сприйматися визначеною групою цільових споживачів як такий, що має свій імідж, що відрізняє його від продуктів конкурентів. Безумовно, треба також враховувати той факт, що на позицію продукту впливає репутація й імідж компанії в цілому [7, с. 167].

Позиціювання товару – це оптимальне розміщення товару в ринковому просторі.

Позиціювання ринку, таким чином, полягає в тому, щоб, виходячи з оцінок споживачів позиції на ринку визначеного продукту, здійснити вибір таких параметрів продукту й елементів комплексу маркетингу, що з погляду цільових споживачів забезпечать продукту конкурентні переваги.

Конкурентна перевага — перевага над конкурентами, отримана шляхом надання споживачам великих благ, чи за рахунок реалізації більш дешевої продукції, чи за рахунок пропозиції високоякісних продуктів з набором необхідних послуг, але по виправдано більш високих цінах.[8, с.35.].

Позиціювання – це розробка і створення іміджу товару таким чином, щоб він зайняв у свідомості покупця гідне місце, що відрізняється від положення товарів конкурентів .

Позиціювання – це комплекс маркетингових елементів, за допомогою яких людям необхідно довести, що даний товар створений спеціально для них, і що він може бути ідентифікований з їх ідеалом.

Відзначимо основні стратегії позиціювання товару в цільовому сегменті [9, с. 187]:*

позиціювання, засноване на відмітній якості товару;*

позиціювання, засноване на вигодах від придбання товару чи вирішенні конкретної проблеми;*

позиціювання, засноване на особливому способі використання товару;*

позиціювання, орієнтоване на визначену категорію споживачів;*

позиціювання стосовно конкуруючого товару;*

позиціювання, засноване на розриві з визначеною категорією товарів.

Таким чином, позиціювання товару в цільовому сегменті зв'язана з наданням певних переваг товару, задоволенням специфічних потреб або певної категорії клієнтів, а також з формуванням характерного іміджу товару фірми.

Реалізація позиціювання товару прямо зв'язана з розробкою маркетингового плану, що повинен включати маркетингові дослідження, розробку товару, політику ціноутворення, методи поширення і просування товару. Таким чином, сегментація ринку, результатом якої є виділення однорідних груп споживачів зі схожими потребами і купівельними звичками стосовно конкретного товару дає можливість підприємству концентрувати засоби на одному чи декількох комерційних напрямках діяльності.

Для завоювання міцних позицій у конкурентній боротьбі, виходячи з
результатів позиціонування своїх продуктів, організація виділяє
характеристики продукту і маркетингову діяльність, що можуть у
вигідну сторону відрізнити її продукти від продуктів конкурентів, тобто
проводить диференціацію своїх продуктів.

Виділяють продуктову диференціацію, сервісну диференціацію, диференціацію персоналу, диференціацію іміджу.

Продуктова диференціація - це пропозиція продуктів з характеристиками чи дизайном , кращими ніж у конкурентів . Для стандартизованих продуктів (нафтопродукти, метал) практично неможливо проводити продуктову диференціацію. Для сильно диференційованих продуктів (автомобілі, побутова техніка) проходження даної ринкової політики є звичайним явищем.

Сервісна диференціація - це пропозиція послуг (швидкість і надійність постачань, установка , післяпродажне обслуговування , навчання клієнтів , консультування) супутніх продукту і по своєму рівню вище послуг конкурентів.

Диференціація іміджу — створення іміджу , образа організації чи її продуктів , що відрізняють їх у