змінюється від великого значення до нуля | незначний
Другий | Ріст попиту | позитивна | негативна, зростає по модулю | середній
Третій | Насищення | позитивна та негативна, при цьому близька до нуля | Негативна, досягає максимального по модулю значення, а потім модуль зменшується | впливовий
Четвертий | Старіння | негативна | Негативна, модуль близький до нуля | найвищий
П”ятий | Падіння | негативна | Позитивна, збільшується | середній
Спостерігаючи динаміку об”ємів виробництва титанової губки країнами світу (табл. 1.2) можна дійти висновку, що титан знаходиться на другому етапі життєвого циклу товару, а саме - ріст попиту.
Третя складова, що визначає інтенсивність конкурентноздатності, це рівень рентабельності ринку.
Зрозуміло, що чим вище рентабельність даного ринку, тим більший прибуток одержують продавці, що працюють на цьому ринку. Це у свою чергу приводить до того, що ринок стає усе більш і більш привабливим.
Однак рівень рентабельності сам по собі не може служити вихідною оцінкою для визначення рівня інтенсивності конкурентної боротьби. Так як в даному випадку більш доречні паралелі з висновками по попередній складовій інтенсивності конкуренції – темпами росту ринку. Тільки дослідження життєвого циклу попиту на товар може дати пояснення тому рівню рентабельності, що склався на ринку. Поза цією обставиною рентабельність представляється малоінформативним показником з позицій оцінювання рівня інтенсивності конкурентної боротьби на ринку.
Для визначення способів ведення конкурентної боротьби потрібно з”ясувати, конкуренція на ринку є сумлінною чи несумлінною [16, с. 126].
Основними методами сумлінної конкуренції є:
підвищення якості продукції;
зниження цін («війна цін»);
реклама;
розвиток до- і посляпродажного обслуговування;
створення нових товарів і послуг з використанням досягнень НТР і т.д.
В даний час одержали дуже великий розвиток різного роду маркетингові дослідження, метою яких є вивчення запитів споживача, його відносини до тих чи інших товарів, тому що знання виробником подібного роду інформації дозволяє йому більш точно представляти майбутніх покупців його продукції, більш точно представляти і прогнозувати ситуацію на ринку в результаті його дій, зменшувати ризик невдачі і т.д.
Основними методами несумлінної конкуренції є:
економічний (промислове шпигунство);
підробка продукції конкурентів;
підкуп і шантаж;
обман споживачів;
махінації з діловою звітністю;
валютні махінації;
приховання дефектів і т.д.
Дослідження фірм-конкурентів, як правило, здійснюються в цілому по галузі, чи по окремих сегментах ринку.
Досліджуючи дані вказані цільові ринки корпорації “Укртитан” можна дійти висновку, що конкуренція на цих ринках є сумлінною.
Аналіз показників діяльності конкурентів може бути здійснений на основі «характеристики фірми» чи «конкурентного досьє» для кожного конкурента, що є необхідним елементом банку даних маркетингової діяльності. Звичайно, не усі фактори на ринку можуть бути всебічно проаналізовані. У цій області можуть бути отримані наступні приблизні дані:
чисельність персоналу;
структура прямих і накладних витрат;
порівняльна вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;
капіталовкладення в основний капітал і запаси;
обсяг продажів.
Для визначення конкурентоспроможності фірми потрібно також з”ясувати конкурентоспроможність товару, який виготовляє фірма.
Більшість новачків зосереджується на параметрах товару і потім для оцінки конкурентноздатності зіставляють між собою деякі інтегральні характеристики такої оцінки для різних конкуруючих товарів.
Конкурентноздатність підприємства визначається наступними факторами:
якість продукції і послуг;
наявність ефективної стратегії маркетингу і збуту;
рівень кваліфікації персоналу і менеджменту;
технологічний рівень виробництва;
податкове середовище, у якому діє підприємство;
приступність джерел фінансування.
Ще одним важливим показником конкуренції є конкурентоспроможність товару.
Конкурентоспроможність товару - сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби (здатність товару бути виділеним споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами).
Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характиристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників 17, с. 84.
На рівень конкурентоспроможності фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій виробництва,використання новітніх винаходів та відкриттів,залучення сучасних засобів автоматизації виробництва.
Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.
Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Для того,щоб оцінити конкурентоспроможність товару на ринку слід врахувати два аспекти, які впливають на вибір товару покупцем. Перший – це корисний ефект, що його отримує споживач, купуючи товар, повязані з придбанням та експлуатацією складники: якість та сервіс. Другий – витрати, повязані з придбанням та експлуатацією товару. Що більший корисний ефект і менші витрати, то привабливішим для споживача, конкурентоспроможнішим є товар. Отже, умовою конкурентоспроможності товару є максимізація питомого споживчого ефекту.
Оцінка здатності товару конкурувати здійснюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння, тому що конкурентноздатність товару чи іншого об'єкта - поняття відносне, тобто про нього можна говорити тільки при порівнянні з іншим об'єктом. За базу порівняння приймається або потреба покупця, або зразок. Зразок – це аналогічний товар, що має максимальний обсяг продажів і найкращу перспективу збуту в майбутньому. Якщо за базу порівняння приймається потреба, то розрахунок одиничного показника конкурентноздатності може здійснюватися за формулою:
(2.8)
де gi – одиничний параметричний показник конкурентноздатності по i-му параметрі;
Пi – величина i-го параметра для аналізованої продукції;
Пin – величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється цілком;
n – кількість аналізованих параметрів.
Якщо за базу порівняння приймається зразок, то в знаменнику дробу варто поставити величину i-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.
Іноді параметри продукції не мають фізичної міри. У цьому випадку для оцінки цих характеристик використовуються методи оцінки в балах.
Описаний метод (диференціальний) дозволяє лише констатувати факт необхідності чи підвищення зниження параметрів продукції для забезпечення конкурентноздатності, але