Зробити аналіз повноти та якості інформації, яка відображає результати діяльності підприємницьких структур, яка сприяла б ефективній інтеграції їх у світовий економічний простір;

На основі аналізу і узагальнення світового досвіду намітити основні шляхи підвищення використання інформаційних ресурсів підприємством.

Предметом дослідження є діяльність підприємницьких структур.

Об`єктом дослідження є інформація, яка використовується підприємствами в процесі своєї діяльності.

Методологія дослідження.

Теоретична и методологічна основа роботи сформована на базі аналітичного огляду та оцінки вітчизняних та зарубіжних публікацій з питань формування вимог до економічної інформації підприємницьких структур, вітчизняного законодавства в сфері підприємництва та інформаційного забезпечення. При виконанні роботи були використані теоретичні положення системного підходу, економічного аналізу, елементи статистики, економічного моделювання.

Новизна та практична значимість роботи.

Новими результатами цього дослідження є розкриття ролі та функцій економічної інформації в забезпеченні ефективності управління підприємницьких структур в умовах перехідної економіки України та здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності на основі зниження інформаційних ризиків.

До найбільш вагомих наукових результатів, що виносяться на захист належать такі:

Практичне значення роботи.

На основі обґрунтованих вимог до економічної інформації запропоновано методичні підходи у розв`язанні проблем прикладного характеру як то:

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІЗНЕСУ

1.1. Суб’єкти і об’єкти в міжнародних інформаційних потоках

У сучасному суспільстві інформація відіграє вирішальну роль, а інформаційні ресурси стають в один ряд з найважливішими ресурсами держави і окремих підприємств. Можна констатувати, що на сьогодні уже сформувався світовий інформаційний простір, який складає основу інформаційного суспільства Государственная информационная политика (материалы к проекту концепции). Подготовлена группой ведущих ученых и специалистов под редакцией Аналитического управления Президента Российской Федерации. М., 1996.. У ньому діють великі інформаційні конгломерати, що поєднують системи створення інформації (видавничі фірми, редакції газет і журналів, телемережі, телестудії) і мережі її поширення (кабельні, телефонні, комп'ютерні, супутникові). Функціонують глобальні міжнародні інформаційно-телекомунікаційні мережі, що охоплюють території більшості країн світу. Швидкими темпами розвивається «мережа мереж» - Інтернет. Він надає споживачу широкий вибір інформаційних продуктів і послуг. Це — ділова, освітня, розважальна інформація, електронні газети і журнали, бази даних практично по всіх областях життєдіяльності суспільства, електронна пошта, доступ до різноманітних інформаційних ресурсів бібліотек, державних і приватних установ і компаній [14, 23].

Інформація — це основний об'єкт інформаційного суспільства і її роль переоцінити сьогодні важко. Відображаючи реальну дійсність, вона проникає в усі напрямки діяльності держави, суспільства, підприємств та окремих людей. З появою нових інформаційних технологій, заснованих на широкому впровадженні засобів обчислювальної техніки, зв'язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, суспільних об'єднань і громадян. Від її якості і вірогідності, оперативності одержання залежать багато рішень, прийняті на самих різних рівнях — від глави держави і до громадянина.

Основним об'єктом в міжнародних інформаційних потоках є інформація (у перекладі з латинського — ознайомлення, роз'яснення, виклад).

З філософської точки зору поняття «інформація» визначив
Н. Вінер: інформація — це не енергія і не матерія. Просте і зрозуміле кожному визначення інформації дав С. І. Ожегов. Це:

1) відомості про навколишній світ і процеси, що протікають у ньому;

2) повідомлення, що інформують про положення справ, про стан будь-чого.

До середини 20-х років XX століття під інформацією дійсно розумілися «повідомлення і відомості», передані людьми усним, письмовим чи іншим способом [48]. З середини XX століття інформація перетворюється в загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі; передачу ознак від клітки до клітки, від організму до організму (генетична інформація); це одне з основних понять кібернетики Советский энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1979. .

Інформація створюється практично в процесі будь-якої інтелектуальної (розумової) діяльності людини. Створена вихідна і похідна інформація з урахуванням особливостей її правового режиму може підрозділятися на наступні види [31, 40]:

- інформація як результат творчості (винаходу, відкриття);

- інформація, що обов'язково представляється, тобто документована інформація, що готується юридичними і фізичними особами в порядку звітності про власну діяльність і представляється ними уповноваженим органам і організаціям, а також обов'язкові екземпляри документів;

- документована інформація, що готується і представляється кожним підприємством чи окремим громадянином про себе при реалізації своїх прав і виконанні обов'язків;

- офіційна документована інформація, що підготована і розповсюджувана органами державної влади і місцевого самоврядування, судовими органами, суспільними об'єднаннями відповідно до їхньої компетенції;

- масова інформація, що містить повідомлення інформаційного характеру, підготовлювана і розповсюджувана ЗМІ з метою інформування, у тому числі реклама діяльності фізичних і юридичних осіб, вироблених продуктів і наданих послуг, пропонованих споживачам;

- інша створювана вихідна і похідна інформація.

З економічної точки зору інформація — це [20, 40] :

вид економічної діяльності, її певна галузь;

фактор виробни-цтва, ресурс;

певний товар;

суспільний здобуток;

елемент ринкового механізму;

фактор конкурентної боротьби.

Під інформаційними ресурсами на мікрорівні розуміють інформацію, яка є цінністю для підприємства і може дістати таку саму