Під репрезентативністю інформації розуміють, насамперед, правильність її добору і формування з метою адекватного відображення властивостей об'єкта, тобто правильності концепції, на базі якої формується інформаційний блок, і обґрунтованість добору істотних елементів і зв'язків відображуваного об'єкта. Чим складніше об'єкт, тим більш насичено відображають його аспектні моделі: сутнісна, функціональна, інформаційна, математична. Для побудови цих моделей і проводяться системні дослідження.

Наступним показником якості інформації є її змістовність. Остання відбиває семантичну ємність інформаційного блоку, рівну відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до обсягу змістовних даних. Тобто зі збільшенням змістовності інформації росте семантична пропускна здатність інформаційної системи, тому що для одержання тих самих відомостей потрібно перетворити менший обсяг даних. Іншими словами, семантичні якості інформації - це "калорійність" інформації. В цьому контексті необхідно спинитися на інформаційних символах.

В літературі [40, 45-46] приводять вагомі докази існування об'ємного символу інформації, що поєднує філософські символи західного і східного навчань. Таким символом є об'ємна монад, побудована на аналізі ієрархії внутрішніх протиріч. При такому підході інформація вивчається як дуальне протиставлення філософських категорій "правда- неправда", "форма-зміст", "неперервний-дискретний" і інші.

Достатність (повнота) інформації означає, що інформаційне повідомлення містить мінімальний, але достатній для ухвалення правильного рішення набір показників. Поняття повноти інформації залежить від форми її подачі. Просто факт: якщо розбити голографічну пластину на шматки й освітити лазером кожну з них, то з'явиться повний образ, що був присутній на пластині в цілому. Така властивість хвильової інформації.

Доступність інформації забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і перетворення. Суперечливість поняття доступності виявляється через аналіз філософських категорій "закрита інформація-відкрита інформація". Такий розподіл інформації - об'єктивна необхідність розвитку суспільства на будь-яких його етапах: від диктаторських форм правління до найвищих форм демократії. Розходження лише в кількості закритої інформації.

Актуальність інформації визначається ступенем збереження її цінності для керування в момент використання і залежить від динаміки змін характеристик моделі керування, енергоінформаційного блоку, а також від інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інформації.

Своєчасність інформації означає її надходження не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, погодженого з часом рішення поставленої задачі.

Точність (вірогідність) інформації визначається ступенем близькості одержуваної інформації до реального стану об'єкта, процесу, явища і т.п.

Стійкість інформації відбиває її здатність реагувати на зміни вихідних даних без порушення необхідної точності. Стійкість інформації, як і репрезентативність, обумовлена обраною методикою її добору і формування.

Таким чином, варто підкреслити, що з багатоланковим і багатоаспектним поняттям "якість інформації" потрібно звертатися дуже обережно й обов'язково враховувати значення показників якості інформації при формуванні на підприємстві системи управління.

Якісні вимоги до інформації, яка характеризує результати роботи підприємницьких структур, представлено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Якісні вимоги до інформаційних потоків ІСУ підприємницькими об'єктами

Параметри інформації | Якісні вимоги до інформаційного забезпечення

Обсяг інформації | Характеризує повноту інформації, необхідну для прийняття обґрунтованого управлінського рішення. Обсяг інформації повинен визначатися з двох позицій: *обсяг символічної інформації;*

обсяг інформації, що сприймається. Обсяг символічної інформації визначається кількістю символів, літер, знаків і виражається в байтах.

Обсяг інформації, що сприймається, залежить від символічного об-сягу, форми представлення (таблиці, графіки, текст, формули, звук тощо), часового інтервалу на її опрацювання, складності сприйнят-тя, індивідуальних характеристик інформанта тощо

Обсяг інформації для сприйняття має три рівні:*

інформаційна надлишковість;*

необхідний рівень;*

недостатність інформації

Достовірність інформації | Достовірність визнається за трьома рівнями: *

абсолютна-100%; * довірча - більше 80%;*

негативна - менше 80%. Достовірність залежить від таких факторів:*

кількості осіб, які займаються формуванням, опрацюванням і транспортуванням інформації;*

методика опрацювання інформації;*

часу підготовки і надходження інформації

продовження таблиці 2.1

Цінність інформації. Цінність характеризує інформацію як товар, що має споживчу вартість | Характеризується зниженням рівня витрат ресурсів на прийняття ї

правильного рішення. Цінність інформації можуть характеризувати такі чотири рівні:*

нульовий;*

середній (скорочення рівня витрат більш як на 10%);*

високий (скорочення рівня витрат більш як у 2 рази);*

дуже високий (скорочення рівня витрат більше ніж у 10 разів).

Нульову цінність має інформація, яка повторює відомі характеристики об'єкта управління, або непотрібна для вирішення конкретних завдань. Середній і високий рівні інформації створюють умови для підвищення прибутковості роботи підприємства.

Високу цінність представляють імітаційні моделі підприємства, які дозволяють керівництву передбачувати можливі наслідки різних варіантів розвитку підприємств.

Насиченість інформації | Визначається відношенням корисної інформації до фонової.

Фонова інформація використовується для кращого сприйняття корисної інформації за рахунок таких факторів:*

покращення настрою;*

підняття емоційного рівня;*

попереднього зосередження на краще сприйняття корисної інформації

Якщо відсутня фонова інформація, то корисна сприймається людиною як така, що містить багато відомостей, які складно відразу позитивно або негативно оцінити.

Насиченість прийнято оцінювати трьома рівнями:*

високий (100-80%);*

нормативні (50 - 80%);*

низький (нижче 50%).

У сфері управління виробничо-господарською діяльністю бажано використовувати високий рівень насиченості інформації

Відкритість інформації | Можливість представлення інформації різним контрагентам. Прийнято виділяти три рівня відкритості: * таємна (закрита);*

конфіденційна (для службового користування);*

відкрита (публічна) - відбиває інтереси суспільства, окремих осіб, не має обмежень у використанні

Серед завдань створення системи інформаційного забезпечення міжнародного бізнесу слід виділити основні:

- узагальнення інформаційних та аналітичних можливостей організацій, створення документів по них (в тому числі баз даних), видання інформаційних матеріалів щодо комуніка-ційних засобів та методичному забезпеченню;

- підтримка реалізації ініціатив щодо вдосконалення методич-них та технологічних підходів і засобів їх реалізації;

- вирішення питань щодо організації телекомунікаційного обміну інформацією;

- організація обміну позитивним досвідом, новими методич-ними