- надання інформаційно-аналітичної підтримки комерційним ти; державним навчальним закладам щодо підготовки кадрів та фундаментальній підготовці спеціалістів у цій галузі;

- захист інтересів учасників інформаційно-аналітичного забез-печення у державних структурах управління та інших органі-заціях та вирішення питань інформаційної взаємодії між ними;

- проведення заходів (семінарів, зустрічей, виставок, конференцій).

Дослідження політичних і економічних факторів у терито-ріальних і галузевих секторах ринку дозволяє здійснити постій-ний прогноз розвитку ситуації у своєму бізнесі і, у кінцевому рахунку, забезпечити ефективне функціонування системи управління підприємницькими ризиками. Таке дослідження складається з на двох напрямків:

1. Загальна інформаційно-аналітична робота у відношенні сектора ринку і робота з проблем неспецифічного характеру (інформаційно-юридична підтримка, деякі регіональні аспекти, методика організації взаємодії з владними структурами й ін.).

2. Спеціальна інформаційно-аналітична робота, (досліджен-ня суб'єктів економічної діяльності, підбор і рекомендація сумлінних партнерів, інформаційно-аналітичне забезпечення безпеки підприємницької діяльності і її суб'єктів).

На першому етапі така робота передбачає визначення сектора ринку і його початкові дослідження з метою форму-вання основи для первинних висновків, можливих прогнозів і подальшого постійного моніторингу. На наступних етапах здійснюється власне моніторинг сектора ринку.

Основні питання, на які необхідно звертати увагу на стадії початкових досліджень і наступного моніторингу, можуть бути сформульовані в такий спосіб:

1. Загальна характеристика сектора ринку, у тому числі — вплив базових факторів політичного, загальноекономічного і соціального характеру, а також загально правове регулювання такого сектора ринку

Дослідження загальних характеристик сектора ринку здій-снюється по стандартним або спеціально розроблених методиках. Варто враховувати можливі різкі коливання в загально-державній політичній ідеології ("західництво", "державництво", "націоналізм", "шовінізм", інше), або лібералізм, твердий про-текціонізм у загальноекономічних підходах, можлива присут-ність в економічному законодавстві конфіскаційних, або обме-жувальних тенденцій (вибіркова націоналізація, позбавлення інвесторів прав керування, юридичні наслідки порушення договірних зобов'язань, обмеження доступу до фінансових, матеріальних, трудових і інших ресурсів, характер контролю держави за цінами, товарно-матеріальними потоками та ін.).

2. Роль і місце сектора ринку в економіці країни, докладна характеристика стану всередині сектора ринку.

Необхідно звернути увагу на те, наскільки ці показники є визначальними для загальноекономічного розвитку держави, яка економічна кон'юнктура на ринку і тенденції її розвитку.

2. Вплив регіональних особливостей на використання капі-талу (наприклад, політико-економічна специфіка регіону, області в країні на ринки якої планується вихід підприємством)

Необхідно звернути увагу на те, наскільки ці показники є визначальними для розвитку регіону. У той же час паралельно необхідно провести дослідження з регіональних підходів до тих чи інших напрямків або методів використання капіталу, маючи на увазі, що політико-економічна специфіка, наприклад, захід-них регіонів Росії може істотно відрізнятися від загально- державних підходів (те ж саме і в Україні: рішення питань власності на об'єкти нерухомості в Києві, Львові та Кривому Розі відрізняється часом прямо протилежними підходами).

Важливе значення має інформаційно-аналітична робота по інших проблемах неспецифічного характеру. Одне з першочер-гових місць займає інформаційно-юридична підтримка підприємницької діяльності в секторі ринку.

Додатково варто підготувати експертні рекомендації в «сфері» національних особливостей сектора ринку інших спе-цифічних тенденцій, якими, наприклад, можуть бути: методика організації взаємодії з владними структурами, облік проблема-тики відносин "центр-регіони" і ін. При необхідності в регіо-нальному плані можна більш детально вивчити стан приват-нопідприємницької бази, її внутрішню стратифікацію і тенден-ції розвитку - по горизонталі і вертикалі: виділите ведучі банки, фінансово-промислові групи, підприємства і їхні позиції в економіці країни, у держапараті, у політичних; і громадських організаціях; ступінь впливу на політичне житія, на прийняті державні рішення в області економіки.

Другий етап інформаційно-аналітичних : робіт може вирішити досить широкий спектр задач, найбільш важливими з яких нами вважаються:

а) дослідження у відношенні суб'єктів економічної діяльності;

б) підбор і рекомендація сумлінних партнерів;

в) інформаційно-аналітичне забезпечення безпеки підпри-ємницької діяльності і її суб'єктів.

В залежності від постановки задачі дослідження у відно-шенні суб'єктів економічної діяльності можуть бути первинни-ми, постійними (на основі моніторингу) і проблемними. Найбільше доцільно торкатися в дослідженнях такі питання, як:*

інформація про реєстраційно-статистичні дані у відно-шенні суб'єкта економічної діяльності;*

можлива коротка довідка про становлення і розвиток суб'єкта («історія» діяльності та професійна характеристика);*

поточне реальне економічне становище суб'єкта (по само-стійно розроблених або заданих параметрах, наприклад: фінан-сова, правова і моральна заможність конкретного підприємця або структури, їхня надійність як партнера, клієнта);*

особистісні характеристики в рамках методики "хто є хто";*

рівень і ступінь взаємодії з органами влади і керування (ділові зв'язки всередині країни і за кордоном; зв'язки і контакти із суспільними, політичними і державними структурами, канали і засоби лобіювання);*

інформація про можливі "взаємодії'" із криміногенним середовищем.

У зв'язку з масштабами та складністю тих завдань, які вирішуються; виникає необхідність залучення всіх існуючих інформаційних ресурсів, інтеграції зусиль державних та комерцій-них суб'єктів на вирішення інформаційно-аналітичних завдань, які пов'язані з економічною та політичною нестабільністю, широкомасштабними економічними злочинами, створенням важелів політичного та економічного впливу держави у внутрішньополітичних та зовнішньополітичних питаннях.

В цьому аспекті слід приділити увагу двом найперспективнішим напрямкам формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення:

- налагодження ефективної співпраці господарюючих суб'єк-тів з правоохоронними органами державних і недержавних структур щодо створення реєстру надійних партнерів для

-досягнення безпеки підприємницької діяльності;

- активне використання інформаційних масивів в практиці робо-ти фірм, які займаються створенням системи інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки підприємницької діяльності

Можливість надійного правоохоронного захисту підпри-ємницької діяльності прямо залежить від постановки його інформаційного та експертно-аналітичного забезпечення нала-годженості інформаційної взаємодії підприємництва, державної та приватної системи охорони всіх сфер бізнесу. Головна мета, яка повинна при цьому бути досягнутою - рішення інформаційно-аналітичними засобами проблеми визначення та мінімізації ризиків.

В світовій практиці давно сформувалась