Крім того, статистична звітність значно відстає в часі від реальних процесів, які відбуваються в економіці України. Так статистичний збірник України за 2002 рік вийшов з друку у кінці листопада 2003 року, що призводить до втрати таких властивостей інформації, яку він містить як актуальність і своєчасність, так як тенденції в галузях економіки та регіонах на сучасному етапі можуть зовсім не відповідати тим, що зафіксовані в даних збірках.

Ще гірші справи з друкованими джерелами інформації про іноземні ринки і компанії (в тому випадку, якщо вітчизняне підприємство планує роботу на зовнішніх ринках). В цьому випадку єдиним реальним джерелом інформації стає мережа Інтернет.

Використання звітності безпосередньо підприємницьких структур може значною мірою запобігти зазначеним недолікам, однак підприємці не мають особливого бажання надавати інформацію про результати власної діяльності науковим і науково-дослідним установам. До деякої міри це викликано тим, що не відпрацьованими залишаються питання захисту комерційної таємниці підприємницьких структур, а також тим, що менеджери підприємств багато часу витрачають на обслуговування офіційних перевіряючих організацій.

Значна інформація про результати діяльності підприємницьких структур нагромаджується в контрольно-ревізійних службах, податковій адміністрації, але більшість такої інформації має конфіденційний характер і розголошенню не підлягає. Публікація звітів підприємницьких організацій (фірм, АТ, малих підприємств, спільних підприємств, різного типу об'єднань) у журналах, газетах лише починає розгортатися. Складність полягає в тому, що більшість підприємств друкує дані лише за один рік, що ускладнює оцінку його розвитку в порівнянні з минулими періодами.

Враховуючи існуючу ситуацію, у цій роботі основну увагу надано дослідженню результатів господарювання підприємницьких організацій на основі опрацювання інформації, що надається офіційною статистикою, звітування підприємницьких організацій у пресі, бізнес-оглядів Міжнародного центру перспективних досліджень та інших даних, які мають офіційний характер.

Розглянемо більш детально технологічні можливості одержання інформації в Internet:*

news-group— групи новин. До сьогоднішнього дня news-group, мабуть, можна вважати одним з головних інформаційних джерел у наших мережах. Число українськомовних груп новин з діловою інформацією перевищує сотню, і їх досить зрозуміла ієрархія дає можливість вибрати саме ті, котрі в максимальному ступені відповідають інформаційним запитам користувача*

WWW (Word Wide Web, "всесвітня павутина") На серверах WWW сьогодні доступна найрізноманітніша інформація — електронні версії друкованих видань, матеріали інформаційних агентств і служб, фінансова інформація, новини політики і т.п. Переваги роботи з вилученою інформацією, структурованої в WWW за принципом гіпертексту, досить очевидні. Крім того, деякі WWW-сервери постачені системою контекстного пошуку і дозволяють працювати з базами даних, що дає користувачу додаткові зручності.*

інші види інформаційних сервісів — Gorpher, списки розсилання, WAIS і т. п. в зв'язку з бурхливим розвитком WWW -сервісів останнім часом втрачають актуальність. Взагалі, відзна-чимо, що розвиток українського сегмента Інтернет дає серйозний виграш організаціям, що цілеспрямовано працюють з діловою інформацією. Тепер і інформаційний провайдер (постачальник); і споживач іформації в набагато більшому ступені зацікавлені в створенні цивілізованого ринку інформації й інформаційних послуг. Для одних це — можливість заробляти гроші на надання інформації в електронному виді. Для інших це — можливість купувати в зручному для себе виді необхідну інформацію (мається на увазі в тому числі й одержання можливості інтерактивного спілкування з інформаційними системами і Оn-Line базами даних).

Уже сьогодні Інтернет порівнюють не тільки з безмежним морем (інформації), але і з заплутаним лабіринтом. Тому однією з головних проблем стає "де і як" шукати інформацію. Пошукові системи Internet (навігатори) типу Yahoo, Lycos, Infoseek, GNN чи їм подібні, звичайно, спрощують структуру пошуку, але, проте, гарантію того, що потрібна конкретна інформація буде знайдена, і вони не дають. Причина зрозуміла — занадто велика кількість посилань на можливі джерела інформації при мало конкретизованому запиті і занадто малий відсоток вдач при де-тально конкретизованому. У українському сегменті Інтернет, при тім, що його розміри далеко не порівнянні з розмірами світового, справи йдуть ще гірше. Жоден з відомих пошукових вітчизняних серверів і навігаторів (Мета, Апорт, Demos і т.п.) не може поки похвастати тим, що забезпечить надійний пошук доступних інформаційних ресурсів російською або українською мовами.

Звідси однією з найважливіших задач телекомунікаційної інформаційної служби підприємства є збирання, систематизація та організація інформаційних ресурсів і пошук місця розта-шування в мережах нової інформації. Тим самим аналітичним і виробничим підрозділам організації надається або вже "знята" з мереж готова інформація, або вказується точна адреса пошуку.

2.3. Оцінка повноти та ефективності інформаційних потоків, що характеризують результати діяльності суб’єктів господарювання

Розглянемо повноту та ефективність інформаційних потоків, які характеризують результати діяльності суб’єктів господарювання. Згідно із розробленою в підрозділі 2.1 методикою аналізу об'єктом дослідження були прийняті підприємницькі структури різних форм власності. Дослідження здійснювалися в декілька етапів. На першому етапі аналізувалися результати діяльності підприємницьких структур на основі аналізу офіційної інформації, яку представлено в статистичних збірниках України. Основні показники, на базі яких здійснювався аналіз, наведено в розділі 2.1. Вихідну інформацію, яку використано в процесі аналізу й оцінки статистичних даних, наведено в Додатках А-В.

Робота підприємницьких структур аналізувалась за період 2000 -