Операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам | 929,2 | 402,8 | -42 | 153,5 | 330 | 84,9

Колективні, громадські та особисті послуги | 75,8 | -40,6 | -25,8 | 15,4 | 200,2 | -73,4

Основний вклад в загальноекономічний результат дають підприємства приватної та колективної власності, а з галузей – торгівля та транспорт і зв’язок.

Рис.2.6. Фінансовий результат на одного працівника у 2002 році, тис.грн Адаптовано на основі розрахунків з використанням даних Таблш. 2.2 і 2.4

Таблиця 2.6 показує, що найвищий прибуток на одиницю активів у будівництві, причому темпи росту даного показника є також найвищі, частка збиткових підприємств є високою в сільському господарстві, промисловості та готельному господарстві.

Таблиця 2.6

Основні показники роботи підприємств по галузям економіки  |

Прибуток на одиницю
активів | Частка збиткових підприємств, % | Темпи росту прибутку
на одиницю активів, %

Сільське господарство,
мисливство та лісове господарство | 0,014239 | 42,6 | -47

промисловість | 0,023916 | 41,1 | -10

будівництво | 0,027850 | 36,5 | 1514

оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту | 0,015705 | 36,3 | 44

транспорт і зв’язок | 0,049744 | 45 | 455

готелі та ресторани | -0,008379 | 44,4 | -17

фінансова діяльність | 0,239934 | 37 | 45

операції з нерухомістю, здавання
під найм та послуги користувачам | -0,000892 | 35,7 | -232

Аналіз статистичної інформації, що характеризує роботу підприємницьких структур, дозволяє зробити такі узагальнення:

1. Статистична інформація, що формується на рівні національної економіки України, достатньо повною мірою характеризує основні тенденції реформування відносин власності на рівні національної економіки. Однак досить слабо відбиває процеси реструктуризації у відносинах власності на рівні регіонів, а також внутрішньопідприємницьких відносин. Зокрема, повністю відсутня інформація, яка характеризує внесок малого бізнесу в наповнення державного та місцевого бюджетів.

2. У статистичній інформації не знайшла відображення діяльність підприємців як фізичних осіб, тобто тих, які мають ліцензію на здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

3. Представлена статистична інформація, що характеризує діяльність малих форм господарювання, виділяє лише малі підприємства, тоді як у практичній діяльності функціонує набагато більше форм підприємництва.

4. Недостатню увагу в статистичній звітності приділено процесам розподілу прибутків підприємницьких структур. Зокрема, зовсім не знаходять відображення процеси руху акціонерного капіталу, що призводить до низької ефективності його використання. Відсутність гласності щодо ефективності його використання дає можливість керівництву акціонерних товариств відкритого і закритого типів нехтувати інтересами акціонерів, вирішувати власні проблеми за їх рахунок, а в цілому це призводить до низької ефективності використання цієї прогресивної форми господарювання.

Другий блок характеризує процеси розвитку підприємницьких структур на базі аналізу статистичної інформації регіонального рівня. Для дослідження регіональних особливостей будемо враховувати дію наступних факторів:

Загальна сума інвестицій в регіон.

Темп приросту за останній рік

Середні темпи приросту за три роки

Темпи приросту обсягів промислової продукції.

5. Питома вага оплаченої відвантаженої продукції.

6. Питома вага підприємств у регіоні, які знизили обсяг виробництва в порівнянні з минулим роком.

Перші три показники характеризують загальний стан і тенденції інвестицій в регіон. Відомо, що темпи нарощування інвестиційної активності прямо пов’язані з економічним розвитком, Через це по першим трьом показникам можна судити про перспективи розвитку регіону.

Четвертий показник характеризує динаміку економічного розвитку регіону, який багато в чому визначає і “інвестиційну місткість” і ефективність діяльності в регіоні у майбутніх періодах.

Питома вага оплаченої продукції у загальному обсязі відвантаженої продукції пов’язана з рівнем платіжної дисципліни в регіоні та рівнем його тінізації, бартеризації. Високе значення цього показника говорить про можливість більш впевнено прогнозувати майбутні грошові потоки, що надзвичайно важливо при реалізації інвестиційного проекту.

Останній показник, на нашу думку, дозволяє побічно врахувати ризики, які можуть негативно позначитися на роботі підприємства в тому чи іншому регіоні. Адже даний показник вказує на те, що існують негативні фактори, які впливають на діючі підприємства.

Додаток А показує що існують значні відмінності у регіональних тенденціях щодо діяльності підприємств. Так по всім показника серед регіонів лідером являється Київ. Причому даний регіон дуже сильно переважає решту по всіх показниках.

Привертає увагу ряд областей, де фіксується значна частка підприємств, які знизили обсяг виробництва: Вінницька Рівненська, Херсонська, Черкаська та ряд інших. Це вказує на несприятливі регіональні умови для діяльності підприємств.

Порівняльний аналіз результатів розвитку малих підприємницьких структур у регіонах також показав нерівномірність таких процесів і різний ступінь впливу їх на розвиток національної економіки. Так, розрахунки відносних показників, які характеризують ступінь насиченості території регіону малими формами господарювання, показали, що більш інтенсивно вони розвиваються в Донецькій, Львівській, Харківській, Чернівецькій областях, в м. Києві та АР Крим. Найнижчий рівень кількості МП, що припадає на 10000 тис. зайнятого населення станом за 2002 р., мав місце в Чернігівській, Хмельницькій, Сумській і Волинській областях. Однак у цілому за рівнем цього показника Україна значно відстає від країн Східної Європи.

Третій блок — аналіз інформації, що надається спеціальними цільовими дослідженнями і характеризує результати підприємницької діяльності.

Нечіткість і неповний обсяг інформації, яка надається офіційною статистикою стосовно розвитку підприємництва в Україні, спонукають дослідників здійснювати спеціальні спостереження за ходом цих процесів. Здебільшого такі спостереження мають разовий характер і висвітлюють стан розвитку підприємництва в окремих регіонах України і на певний період часу. Значну частину таких досліджень побудовано на основі використання соціологічних методів. Зокрема, особлива увага з боку дослідників надається