Так, на основі аналізу матеріалів, представлених Міжнародним центром перспективних досліджень [40], можна визначити рейтинг чинників, що обмежують зростання обсягів виробництва (табл. 2.6). Отримані результати побудовані на основі опрацювання великих масивів інформації, сформульованих у процесі соціологічних досліджень. Результати представлених даних мають значний інтерес для урядових структур і можуть бути використані ними при формуванні економічної політики стосовно розвитку підприємництва.

Таблиця 2.7

Рейтинг чинників, що обмежують зростання виробництва Примітка: Таблицю складено за даними Міжнародного центру перспективних досліджень |

І кв. | IV кв. | I кв. | Зміна щодо

IV кв., %

1998, % | 1998, % | 1993, %

Рівень податків | 93,4 | 90,0 | 89,3 | -0,7

Брак обігових коштів | 69,0 | 72,3 | 78,3 | +6

Низький попит | 67,9 | 60,3 | 52,5 | -7,8

Високі процентні ставки | 39.0 | 42,7 | 41,5 | -1,2

Відстала технологія | 22,3 | 14,3 | 15,1 | +0,8

Несприятливий регуляторний клімат | 12,9 | 14,0 | 21,1 | +7,1

Брак сировини та матеріалів | 16,7 | 20,3 | 25,8 | +5,5

Брак кваліфікованих працівників | 3,1 | 2,7 | 2,3 | -0,4

Брак виробничих потужностей | 2,8 | 4,0 | 4,9 | +0,9

За матеріалами дослідження 1999 р, за участю Гарвардського інституту міжнародного розвитку [40], Україна серед 59 досліджуваних країн світу посідає такі місця за критеріями:*

за доступом до ринків капіталу - 58-м;*

за розробленістю й активністю державної економічної політики - 57-м;*

за податковою системою - 59-м;*

за рівнем державної бюрократії - 59-м.

На жаль, у публікації не наведено методику оцінки, але її результати свідчать, що в Україні відсутня достовірна інформація, яка має надавати повну характеристику економічної ситуації в Україні, формулювати потоки інформації, які орієнтують поведінку населення, інвесторів - у напрямах перспективності вкладення капіталів, заощаджень у розвиток національної економіки. Недостатня відкритість національної економіки, непрозорість механізмів використання грошових потоків на різних стадіях їх руху породжують корупцію чиновників, посилюють тінізацію підприємницької діяльності.

Четвертий блок - аналіз і оцінка інформації, що характеризує прогресивність розвитку підприємницьких структур. Включаючи забезпечення конкурентноздатності вітчизняної продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках; створення нових видів продукції і послуг; розвиток наукомістких галузей економіки.

Дослідження показали, що в офіційній статистиці цей блок інформації представлено в розділі "Наука інновації та інформатика" сукупністю показників, які характеризують: технічний рівень виробництва по галузях, виробництво найважливіших видів прогресивної високоефективної промислової продукції (у натуральних одиницях виміру); темпи впровадження нових типів промислової продукції; кількість створення зразків нових типів техніки тощо. Аналіз перелічених вище показників показав, що за період 1990 – 2002 рр. намітилася чітка тенденція зниження технічного рівня вітчизняної промисловості (табл. 2.8).

Прогресивність підприємницьких структур можна оцінити і по структурі інвестицій в основний капітал (Табл. 2.8)

Таблиця 2.8

Структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у році |

будівництво
нових підприємств (включаючи розширення), %до загального обсягу інвестицій | приріст в структурі інвестицій, %

2002 | 2001

Сільське господарство,

мисливство та лісове

господарство | 10,7 | 11,9 | -1,2

Рибне господарство | 9 | 15,0 | -6,0

Промисловість | 13,1 | 14,7 | -1,6

добувна промисловість | 6,9 | 5,2 | 1,7

обробна промисловість | 9,4 | 13,8 | -4,4

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 30,8 | 32,1 | -1,3

Будівництво | 25 | 12,7 | 12,3

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 14,5 | 15,9 | -1,4

Готелі та ресторани | 35,4 | 50,9 | -15,5

Транспорт і зв'язок | 17,1 | 24,2 | -7,1

Згідно даних таблиці 2.8 лише в готельному та ресторанному бізнесу інвестиційні проекти, пов’язані зі створенням нових підприємств, мають питому вагу близько третини загального обсягу інвестування, в той час як в решті галузей питому вага таких проектів незначна. Причому в 2002 році відбулося погіршення ситуації в цьому плані, так як з таблиці 2.7 видно, що крім будівництва і добувної промисловості, в усіх галузях відбулося зниження частки проектів, пов’язаних з будівництвом нових підприємств.

Дана ситуація вказує на нашу думку, на екстенсивний характер розвитку більшості підприємств і, відповідно - екстенсивний розвиток національної економіки в цілому. Причина цього в тому, що внаслідок економічної кризи виробничі потужності більшості підприємств практично всіх галузей промисловості України використовуються і будуть використовуватися лише на 20—60%. Підприємцям часто немає сенсу будувати нові виробничі потужності, оскільки в середньому по країні гранична про-дуктивність вітчизняного капіталу далека від оптимуму. Фактично це означає, що тривалий період у середньостроковій перспективі еко-номіка нашої держави буде розвиватися не під впливом інтенсивних чинників, а здебільшого екстенсивних.

Тезу про екстенсивний розвиток інвестиційного процесу в Україні підтверджують дані, наведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Інноваційна діяльність промислових підприємств Статистичний щорічник України / Ред. Осауленко О.Г. – К.: Консультант, 2003. – С.362.   |

1991 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002

прогресивні технологічні процеси | 7303 | 2936 | 1403 | 1421 | 1142

з них маловідходні, ресурсозберігаючі і безвідходні | 1825 | 1044 | 430 | 469 | 430

Освоєно виробництво нових видів продукції, найменувань | 13790 | 11472 | 15323 | 19484 | 22847

Дані, наведені в таблиці 2.9, з свого боку показують, що на фоні росту загальної інвестиційної активності відбувається фактичне зниження інноваційної діяльності підприємств. При тому, що динаміка кількості нових найменувань, які освоєно українськими