1. Управління підприємницькою структурою як вид професійної діяльності має базуватися на використанні сучасних управлінських технологій (УТ).

2. Управлінська технологія - це мистецтво, майстерство, уміння здійснювати управлінський вплив на досягнення цілей. УТ включає сукупність: методів і засобів збору інформації; прийому ефективного впливу на працівників; принципів, законів і закономірностей організації та управління; системи контролю [28].

3. Основними об'єктами УТ є людина, організація, суспільство. На відміну від технократичних технологій, УТ не є детермінованими. Тому знаходження спільного (визначеного) і особливого (невизначеного) в об'єкті управління є важливим завданням керівників підприємств і менеджерів.

4. В управлінських технологіях інформаційне забезпечення відіграє особливу роль і, у свою чергу, вимагає використання сучасних інформаційних технологій на базі комп'ютерних мереж, оргтехніки, програмного забезпечення.

Залежно від організації, стану виробництва можуть бути використані, зокрема, такі управлінські технології: за цілями, за результатами, на основі узгодження потреб та інтересів, шляхом постійних перевірок і вказівок, у виключних випадках, на базі "штучного інтелекту", на базі активізації діяльності персоналу.

Основні види інформації, які необхідні для реалізації управлінських технологій, представлено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Інформаційне забезпечення управлінських технологій

Види управлінських технологій | Основні види інформації

Управління за цілями | Вхідна і розрахункова (проміжна) інформація: постановка цілей, ресурсна оцінка досягнення поставлених цілей, інтереси працівників та оцінка їх відповідності поставленим цілям; визначення відхилень між цілями підприємства та інтересами працівників, оцінка відповідності поставлених цілей чинному законодавству, інтересам суспільства; обмеження стосовно використання ресурсів; програма досягнення цілей.

Вихідна (кінцева) інформація: бізнес-план роботи підп-риємства; бізнес-план роботи працівників підприємства

Управління за результатами | Вхідна і розрахункова інформація: склад зовнішніх і внутрішніх факторів та оцінка їх впливу на результати господарювання. Визначення ступеня ризику в роботі підприємства; кількісний і якісний склад персоналу підприємства, інтереси працівників підприємства, оцінка їх узгодженості з інтересами керівника підприємства і результатами виробництва.

Вихідна інформація: заходи із корегування практичних і стратегічних рішень

Управління на базі потреб та інтересів | Вхідна інформація: банк даних, який характеризує потреби та інтереси персоналу підприємств і постійне поповнення його; оцінка їх зіставлення з інтересами керівництва і підприємства.

Вихідна інформація: стратегія підбору і ротації кадрів на принципах узгодження потреб, інтересів персоналу з інтересами керівництва і підприємства

Управління шляхом постійних перевірок і вказівок | Вхідна інформація: визначення мети, характеристика ситуації, визначення проблем у досягненні мети.

Вихідна інформація: обґрунтування заходів щодо вирішення проблем у досягненні мети

Управління у виняткових випадках | Вхідна інформація: дані, що характеризують професійні дані партнерів, їх здатність реалізовувати функції управління.

Вихідна інформація: обґрунтування щодо визначення керівника підприємства

Управління на базі штучного інтелекту | Вхідна інформація: інформаційний банк даних і банк знань; інформаційні технології, автоматизовані робочі місця (АРМ), АСУ, САПР, комп'ютерні системи.

Вихідна інформація: обґрунтування заходів щодо вирішення проблем у досягненні мети

Управління на базі активізації діяльності персоналу | Вхідна інформація: матеріальні, соціальні потреби персоналу підприємства, основні положення теорій мотиваційної поведінки людей у процесі виробництва; оцінка впливу стимулів на емоційний стан працівників.

Вихідна інформація: заходи із підвищення продуктивності праці

Тому інформаційні потоки на підприємстві мають формуватися не спонтанно, а залежно від вибраної структури управління, адже ефективність тієї чи іншої управлінської структури напряму залежить від її інформаційного забезпечення. Системний підхід до формування процесів управління, виходячи із міжнародних вимог і стандартів, дозволяє на єдиній методологічній базі сформувати критерії ефективності управління до кожної функції. Основні напрями реалізації системного підходу до реструктуризації систем управління вітчизняних підприємств схематично представлено нарис. 3.1.

Рис. 3.1. Структурна схема системного підходу до вдосконалення систем управління підприємницьким організаціям

Методологічна основа вдосконалення системи управління підприємницькими структурами - закони і принципи, що встановлюються владою до підприємницької діяльності, міжнародні вимоги і стандарти на управлінські функції, технології управління, цілі і завдання підприємств, у тому числі і систем інформаційного забезпечення управління підприємством.

При формування інформаційних потоків для українських бізнесменів особливої актуальності набули питання, пов'язані з визначенням вимог до забезпечення захисту інформації від конкуруючих фірм; встановлення власності на інформаційний ресурс [20, 22-23]. Проблема в тому, що такі питання недостатньою мірою є визначеними і неоднозначне трактуються різними агентами економічних процесів. Зокрема, на першому етапі формування вітчизняної економіки досить широкого використання набув такий термін, як "комерційна таємниця". Відсутність законодавчої бази, яка мала б чітко формулювати не тільки сутність категорії "комерційна таємниця", а й визначати вимоги до її збереження окремими користувачами, а також передбачити форми відповідальності за порушення посадовими та іншими особами, призвела до зловживань. Зокрема, недержавні підприємницькі структури, намагаючись ухилитися від державного контролю за прибутками, дотриманням чинного законодавства з питань екології, забезпечення необхідних умов праці, закрили цю інформацію, вважаючи її комерційною таємницею. У свою чергу, державні органи оподаткування, фінансового контролю, намагаючись поповнити державну казну, зловживали службовим становищем, здійснюючи часті ревізійні обстеження, перевірки.

При цьому постійно змінювалися положення і правила щодо отримання інформації від підприємницьких структур. Це призвело до масового незадоволення з боку підприємців. На першому етапі такі спірні, суперечливі ситуації вирішувались в основному на