Система звітності підприємств значною мірою залежить від прийнятої в державі системи статистики, звітності урядових структур, ринкових потреб.

У США, наприклад, акціонерні товариства (АТ) зобов'язані публікувати звіти про результати діяльності, які є важливою інформацією для акціонерів, споживачів, владних структур, конкурентів тощо. Регулярні публікації фірм про результати роботи дають можливість громадськості контролювати до деякої міри їх діяльність. При цьому сама фірма, формуючи систему звітності, турбується про збереження комерційної таємниці. Малим і середнім підприємствам дозволяється спрощений підхід до надання звітності.

Звіт фірми в США складається, як правило, з двох частин. Перша - президента компанії про результати роботи фірми. Цей звіт може охоплювати питання трудових відносин на підприємстві, чинного законодавства, ринкової кон'юнктури та впливу цих факторів на діяльність компанії [20]. Друга частина - це звіт про фінансову діяльність корпорації, який складається з декількох звітів, чотири з яких є обов'язковими. Це: 1) баланс; 2) звіт про прибутки і збитки; 3) звіт про нерозподілений прибуток; 4) звіт про зміни фінансового стану компанії.

Інформація звітів використовується інвесторами для прогнозування майбутніх прибутків і дивідендів, визначення ступеня ризику від придбання цінних паперів.

Слід звернути увагу, що в зарубіжній практиці компанії публікують свої звіти лише за наявності сертифіката аудиторської фірми. Звіти проходять реєстрацію в бюро реєстрації корпорацій, а потім розсилаються акціонерам. В зв’язку з цим необхідно зауважити, що багато вітчизняних підприємств розміщують частину своїх фінансових показників на сторінках своїх сайтів в інтернет, не надаючи користувачам такої інформації ніяких гарантій щодо її достовірності. Практично лише деякі підприємства розміщують інформацію про себе на англійській мові, що обмежує коло користувачів такої інформації російськомовним сектором світової мережі.

Традиційно, одним з основних інформаційних потоків діяльності підприємства в складі звітності є бухгалтерська звітність. В зв’язку з цим можна звернутися до досвіду Франції, де велика увага надається системі бухгалтерського обліку підприємств [20]. Саме бухгалтерський облік розглядається як основний інструмент для всебічного висвітлення й аналізу різнобічної діяльності фірми. На базі бухгалтерського обліку можна прослідкувати рух грошових потоків, повноту інформації, яка надається виробничо-господарськими підрозділами, та її відповідність завданням розвитку фірми. Система бухгалтерського обліку є одночасно і внутрішнім, і зовнішнім інструментом. На базі даних бухгалтерського обліку здійснюються зовнішні зв'язки підприємства з постачальниками, замовниками, співробітниками, органами державної влади, акціонерами. Французька практика досить багата в напрямах регламентації правил формування системи бухгалтерського обліку підприємств.

Зокрема, починаючи з 1982 р., у Франції введено загальні правила бухгалтерського обліку і звітності, які узгоджені з IV Європейською директивою.

В основу бухгалтерського обліку покладено певні принципи і вимоги, більшість з яких стосуються інформаційного забезпечення. Зокрема, згідно з Торговельним кодексом, рахунки підприємства повинні бути регулярними, точними, давати чітке уявлення про майно, фінансовий стан і дохід підприємства.

Для цього необхідно дотримуватися таких принципів:*

принцип ідентичності: підприємство має розглядатись як автономна одиниця, без зв'язку з його власниками;*

принцип періодичності, за яким діяльність підприємства розподіляється на періоди, які називаються фінансовими. По завершенню такого періоду складаються балансі звіт про діяльність підприємства;*

принцип спеціалізації, або автономії, означає, що кожний фінансовий період незалежний від інших;*

принцип безперервності з господарської діяльності спрямований на те, що підприємство буде здійснювати свою діяльність у перспективі;*

принцип грошового обрахунку зобов'язує врахувати лише ті операції, які можуть бути виражені певною сумою грошей;*

принцип початкової вартості зобов'язує реєструвати майно підприємства, вказавши його вартість на момент придбання;*

принцип обережності - щоб уникнути можливостей завищеної оцінки результатів господарської діяльності і майна підприємства;*

принцип відповідальності має забезпечувати можливість перевірки всіх

бухгалтерських документів та зобов'язує надавати докладну і чітку інформацію;*

принцип постійності зобов'язує користуватися постійно однією методикою складання та представлення звітів з тим, щоб забезпечити вкрай важливу можливість порівняння [20].

Перелічені вище принципи складання балансового звіту підприємцями у Франції значною мірою характеризують вимоги до системи інформаційного забезпечення вітчизняних підприємств. Окремі з них використовуються на практиці. Однак у цілому системи звітності, бухгалтерського обліку, які використовуються у вітчизняній практиці, потребують удосконалення, приведення їх у відповідність з європейськими стандартами. На теперішній час вітчизняні підприємницькі структури намагаються занижувати результати господарювання, використовуючи для цього бартерні операції, ухиляючись від податків. Вирішення проблеми потребує формування чітких правил у взаємовідносинах підприємств з державними структурами, інвесторами, партнерами і конкурентами, власними працівниками.

Важливим напрямом удосконалення інформаційних систем на рівні підприємницьких структур є забезпечення достовірності звітності, забезпечення її прозорості для користувачів, насамперед для інвесторів, акціонерів, працівників. Досягнення такої мети потребує вирішення таких завдань:*

перехід на нові концепції ведення обліку економічної інформації відповідно до міжнародних стандартів;*

широке використання відомих програм інформаційного забезпечення.

Для забезпечення першого блоку завдань необхідна комплексна програма реформування економічної інформації в усіх секторах економіки, основою якої повинно бути реформування облікової системи на нових єдиних економічних засадах.

Як показала практика, введення нового виду обліку - податкового - без відповідного реформування бухгалтерського обліку, без адекватної погодженості з іншими економічними блоками і, що основне, без підготовки як спеціалістів податкових служб, так і спеціалістів підприємницьких структур, призвело до неприйняття практиками нововведення та значного викривлення економічної інформації. Під тиском фіскальної системи в Україні де-факто сформовано податковий облік. Однак, враховуючи багаторічну традицію із підпорядкування фінансового обліку податковим вимогам та непідготовленість вітчизняної облікової системи до сприйняття ідеологічно нової системи оподаткування, це