Ризики виникнення непередбачених витрат призводять до зниження прибутків і банкрутства. Основними причинами виникнення таких ризиків у вітчизняній практиці слід вважати зростання цін на сировинні, матеріальні й енергетичні ресурси, додаткові витрати за виконання робіт, що викликані різними причинами організаційного характеру; виплатою штрафних санкцій за порушення встановлених норм і нормативів збереження навколишнього середовища тощо. Знизити рівень таких ризиків можна декількома способами: - поліпшити рівень організації виробництва,

знизити рівень непродуктивних втрат;

створювати резерви фінансових активів;

вкладати нерозподілені прибутки в цінні папери і розміщати їх за різними напрямами.

Ризики, пов'язані з втратою майна, можуть виникати у зв'язку із непередбаченими стихійними бідами (пожежі, землетруси, паводки тощо); розкраданням майна; втратою якісних параметрів продукції під час її зберігання, транспортування тощо. Заходи щодо запобігання такого виду ризиків слід формувати відповідно до їх характеру. Запобігти непередбаченим стихійним подіям неможливо, але можна знизити втрати, застрахувавши майно.

В умовах ринкової економіки страхування майна набуло не тільки широкого використання, але з'явилися нові форми і види страхування, що потребує ретельного вивчення інформації про можливі форми страхування й обрати ті з них, які найбільшою мірою відповідають інтересам підприємницької структури. Крім цього, необхідно забезпечити жорстку майнову відповідальність за матеріально відповідальними особами, розробити і впровадити заходи, які зводять до мінімуму ризики, пов'язані з втратою майна.

На ризики макроекономічного характеру і ринкового середовища підприємства, не маючи можливості безпосередньо впливати, повинні вивчати можливість їх впливу, запобігати їх негативним діям, створювати компенсуючи заходи.

Ризики внутрішнього характеру виникають у результаті порушення виробничої дисципліни, помилок в управлінні виробничими процесами, недостатньої уваги до кваліфікаційного складу працівників, процесів впровадження інноваційної, інвестиційної політики тощо. Такі ризики можна спрогнозувати, їх негативним наслідкам можна запобігти на базі реалізації таких заходів:*

підвищення поінформованості керівного складу про працездатність персоналу підприємства, політику конкурентів на ринках збуту, досягнення науки і техніки в конкретній галузі економіки.;*

підвищення вимог до розробки стратегії розвитку підприємства з урахуванням ситуації невизначеності на ринках збуту і в макроекономічній сфері;

* створення резервних фондів розвитку підприємств і використання їх у ризикованій ситуації.

Найбільш простим методом запобігання негативним наслідкам від дії ризиків є створення на підприємствах спеціальних фондів ризику і використання його в екстремальних для підприємства умовах. Цей метод відомий як самострахування підприємства від негативного впливу непередбаченої ситуації. Самострахування є доцільним у тих випадках, коли вартість майна відносно невелика і є наявність досить вагомих прибутків від виробничо-господарської діяльності підприємства.

Узагальнюючи вищевикладене, слід констатувати, що підприємницькі структури стикаються не тільки зі складною фінансово-економічною ситуацією в країні, яка підвищує ризики в їх діяльності, а й мають багато можливостей знизити ці ризики, використовуючи для цього різні форми спілкування з фінансово-кредитними і банківськими установами. В усіх випадках для реалізації заходів щодо зниження підприємницьких ризиків потрібна достовірна і повна інформація, яка характеризує причини їх виникнення, оцінює можливі наслідки їх впливу на результати підприємницької діяльності. У даний період виникла певна диспропорція в оцінці економічних показників діяльності фірм, що є результатом переходу банківської системи до загальноприйнятих у світовій практиці норм обліку і звітності та застосування більш жорстких вимог до оцінки діяльності клієнтів, активи яких значною мірою оцінено неправильно, оскільки діють старі методи щодо їх оцінки. Це призводить до певних організаційних ускладнень, про що йшлося вище. Вирішення цієї проблеми — це зміна економічної інформації, що дає можливість реально оцінити фінансовий стан партнера.

Процес оцінки ризиків схематично можна відобразити в послідовності, що схематично представлено на рис. 3.7.

Кожна з фаз цього процесу повинна бути відслідкована та відповідно інформаційно забезпечена. Для ідентифікації та обчислення ризиків залежно від виду продукції чи послуги слід застосовувати математичні розрахунки, глибокі статистичні дослідження, векторний аналіз і т. п. Адекватно визначеній послідовності повинно бути організовано управління ними.

Ураховуючи вищенаведене, слід зазначити, що ризик - це складова будь-якого бізнесу.

Рис. 3.7. Схема процесу оцінки ризиків

Роль інформаційних ресурсів на підприємстві не обмежується зниженням ризиків. З огляду на важливість інформаційних ресурсів, мова має йти про становлення інформаційного менеджменту на підприємстві. Предмет інформаційного менеджменту на підприємстві займається рішенням наступної головної проблеми: як відбувається зорієнтоване на підприємство управління, керівництво та контроль загальної інформаційної системи, від якої залежить забезпечення підприємства інформаційними товарами, а значить, існування підприємства.

Тобто мова іде про забезпечення інформацією. Кінцевим продуктом виступає інформація як товар. Мова іде не про інформаційні функції, а про загальне виготовлення функціональності інформації та створення вартості інформації за допомогою інформаційного менеджменту на підприємстві для всього підприємства та його середовища. Отже, мова не іде про зорієнтований на інформаційний ресурс розгляд, а про зорієнтоване на підприємство виготовлення та створення вартості інформаційних ресурсів. Інформаційні ресурси не повинні слугувати меті окремих осіб. Створення вартості, яке направлене на прибуток, повинно відбуватися за участі усього підприємства.

Найновіші дослідження Gartner Group свідчать, що інформаційні технології є важливим блоком витрат. Величезний ріст бюджету інформаційних технологій є характерним для останніх 30 років : на великих підприємствах витрати досягають від 20% до 40% від загальних. Зростаючі витрати на інформаційні технології не означають автоматично більший прибуток за рахунок введення ІТ [30]. Раз вкладені інвестиції в ІТ повинні регулярно оцінюватися (контроль за прибутками та витратами). Обробка інформації вимагає значних коштів (часто > 3% обсягу), та тому має плануватися