Інформація як ресурс має суттєві відмінності від інших ресурсів, що має знайти відображення у визначенні її вартості як товару.

З економічного погляду, інформацію можуть характеризувати такі ознаки [28]:

Значна частка невизначеності в самих ознаках, що характеризують інформацію як ресурс, ускладнює процеси формалізації у сфері інформатики, які необхідні для визначення вартості інформаційних послуг, управління інформаційними потоками, організації ринків інформаційних послуг тощо.

Крім того, майже в кожній країні існує низка факторів суб'єктивного характеру, які заважають сприйняттю інформації як ефективного ресурсу, спрямованого на задоволення потреб людини.

Це стосується насамперед людей, які мають змінювати свій статус відповідно до вимог інформаційного суспільства. Досвід показує, що впровадження інформатики в суспільстві забезпечує ефективний розвиток суспільства в цілому і, створюючи нові робочі місця у сфері обслуговування користувачів, формуванні, опрацюванні та збереженні інформації, скорочує робочі місця в інших галузях, спонукає працівників змінювати або підвищувати кваліфікацію. Інформатизація основної діяльності, як показує досвід розвинутих країн світу, найчастіше призводить до повної ліквідації робочих місць, які не потребують високої кваліфікації фахівців, як у промисловості, так й у сфері послуг. Відсутність гласності щодо переваг, які можуть надати інформаційні технології, досить часто призводить також до неприйняття новацій такого типу колективами підприємств або їх окремими працівниками.

У цілому слід зазначити, що ефективність використання інформації як ресурсу значною мірою залежить від підготовленості не тільки підприємств, а й суспільства в цілому.

Питання, пов'язані з процесами формування інформаційних потоків, інформаційних технологій, збором, збереженням, опрацюванням і використанням інформації повинні знайти більш широке відображення в навчальних програмах не тільки спеціальних і вищих навчальних закладів а й у загальноосвітніх установах. Прискорення процесів опрацювання і передачі інформації сприятиме підвищенню ефективності управління виробничо-господарсь-кими, економічними процесами.

Одночасно слід забезпечувати умови для повного та ефективного використання інформації в процесах управління економікою. Водночас слід брати до уваги, що надмірна розгалуженість інформаційних потоків може призводити до перекручування їх змісту. Особливої актуальності ці питання набувають у тих випадках, коли це зачіпає інтереси певних прошарків суспільства, владних структур, виконавців.

Недостатньо високий рівень насиченості технікою з опрацювання та передачі інформації, а також ненадійність носіїв інформаційних потоків призводять до того, що в практиці управління використовуються подвійні системи формування інформаційних масивів. Саме такий стан є характерним для України.

Отже, відзначаючи наростання в країні процесів інформатизації, і насамперед у сфері управління економікою, слід зазначити, що Україна значно відстає в цьому плані від розвинутих країн світу. При цьому необхідність прискорення цих процесів має об'єктивні причини, викликані, зокрема, такими обставинами.

По-перше, відкритість держави, бажання суспільства інтегруватись у світову спільноту вимагають опанування сучасних технологій, прийнятих у світовій практиці господарювання.

По-друге, прискорення темпів розвитку інформаційних технологій і їх швидке «старіння» потребують оперативних рішень з боку держави не тільки в опануванні відомих підходів, а й розробки власної стратегії у сфері інформаційного забезпечення потреб суспільства.

По-третє, швидкість опанування інформації, яка характеризує стан ринків збуту, конкурентноздатність фірм, динаміку попиту на продукцію і послуги, дає реальні переваги підприємцям, державі в цілому при вирішенні ними низки питань, пов'язаних із забезпеченням ефективності господарювання.

По-четверте, національні інформаційні ресурси на теперішній час у розвинутих країнах світу вважаються найбільш вагомим потенційним джерелом багатства і процвітання держави.

По-п'яте, діяльність менеджерів не ефективна без використання сучасних організаційно-технічних засобів та інформаційних технологій при підготовці, прийнятті і реалізації управлінських рішень.

У табл. 1.1 наведено дані, які характеризують затрати часу на інформаційні операції серед різних категорій апарату управління на вітчизняних промислових підприємствах.

Таблиця 1.1

Затрати часу на здійснення інформаційних операцій Таблицю складено заданими [28].

Категорії апарату |

Інформаційні операції

технічні | логічні | творчі

вищої ланки | 5 | 25 | 70

Керівники | середньої ланки | 25 | 50 | 25

нижчих ланок | 70 | 25 | 5

Фахівці |

20 | 50 | 30

Технічні виконавці | 85 | 13 | 2

З наведених даних видно, що більша частина затрат часу - у керівників нижчих ланок управління і технічних виконавців на виконання технічних і логічних операцій. У сучасних умовах ці операції можуть успішно виконуватись з допомогою засобів організаційної та обчислювальної техніки.

Найбільш ефективно інформатизацію можна використати у сфері бухгалтерського обліку, правового, довідкового та інформаційного забезпечення, навчальних процесах, організації праці, формуванні документообігу, економічній, фінансовій діяльності. Саме в цих напрямах відбуваються найбільші зрушення у сфері використання сучасної обчислювальної техніки, комп'ютерних мереж, програмного забезпечення.

Однак проблемними залишається велика кількість питань, пов'язаних з визначенням достовірності і надійності інформації, формуванням раціональних потоків інформації, які б при мінімальних витратах на їх створення забезпечували достатність даних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

1.3. Основні тенденції розвитку систем для інформаційного забезпечення міжнародного бізнесу

Інформаційні технології на сучасному рівні свого розвитку дають можливість говорити про створення глобальної системи масової комунікації, оскільки без технологічної модернізації процесу спілкування неможливим є утворення більш потужних систем збору, обробки, передачі й поширення інформації у масовокомунікаційному просторі. Суспільство тоді змушене шукати кошти й придбавати інформаційні технології, щоб не залишатися на периферії світового інформаційного простору.

Споживання інформації, виробництво інформаційних продуктів і послуг показали необхідність створення нової сфери бізнесу - інформаційного бізнесу. Цей бізнес у західних країнах зародився в