Тема: Оцінка нематеріальних активів підприємства

Зміст

Вступ

Успішне вирішення стратегічного завдання становлення і розвитку ринкових відносин в постсоціалістичних країнах значною мірою базується на перебудові і вдосконаленні форм і методів бухгалтерського обліку й аудиту. Зростаюча інтернаціоналізація господарських зв’язків виробничих суб’єктів, в свою чергу, обумовлює необхідність інтегрування бухгалтерського обліку в систему міжнародної практики обліку і статистики.

Якісно нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку якісно нового виду активів — нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

Багато елементів, пов’язаних з обліком нематеріальних активів недостатньо законодавчо врегульовані, у зв’язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань.

На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об’єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Для перехідного етапу розвитку економіки України і практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської практики. Зокрема, діючий в Україні підхід при оцінці або при визначенні даного виду активів не може забезпечити підготовку користувачам об’єктивної інформації.

Розвитку теорії і практики питань бухгалтерського обліку нематеріальних активів присвячені роботи В.Д. Андреєва, А.В. Алексєєвої, В.В. Бабича, М.Т. Білухи, С.Ф. Голова, А.М. Герасимовича, Н.І. Дорош, В.І. Єфіменко, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, В.В. Сопка, Н.В. Кужельного, Г.Г. Кірейцева, Д.Р. Кетлетта, Г.І. Олеховича, В.Г. Швеця, Л.С. Шатковської, В.Ф. Палія, О.А. Петрик, С. Яремчука, й інших.

У той же час, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в даній галузі з комплексним аналізом як вітчизняної, так і міжнародної облікової практики досить рідкісні, а іноді, і зовсім відсутні. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Вищенаведене зумовило вибір теми курсової роботи і її основні напрямки.

Мета курсової роботи полягає у розкритті теоретичних і практичних питань оцінки нематеріальних активів підприємства.

Завданнями дослідження є економічна характеристика категорії „нематеріальні активи”, а також загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві; видів нематеріальних активів згідно з класифікацією, вивчення питань обліку нематеріальних активів згідно з П(С)БО, їх оцінки на підприємстві, принципів відображення даної категорії активів у звітному балансі підприємства.

З огляду на той факт, що вітчизняне законодавство, яким регулюється облік нематеріальних активів, далеке від ідеального, у даній роботі певну увагу приділено конструктивній критиці П(С)БО та законодавчих актів, згідно з якими здійснюється облік даної категорії активів на підприємствах та організаціях України. Крім того, у випадках, коли національне законодавство не в силі відповісти на поставлені питання щодо певних моментів методології обліку, автор залишає за собою право звертатися за відповіддю до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, на базі яких побудовані П(С)БО.

Об’єктом дослідження виступає бухгалтерський облік ВАТ „Концерн „Стирол”, операції підприємства щодо оцінки, обліку надходження і вибуття нематеріальних активів.

Предмет дослідження – операції з нематеріальними активами, їх оцінка у ВАТ „Концерн „Стирол”. Дослідження міжнародної практики оцінки нематеріальних активів, протиріч між міжнародними стандартами з обліку та оцінки нематеріальних активів.

Дипломна робота складається з трьох розділів.

В першому розділі роботи дається визначення поняття „нематеріальний актив” та його характеристика, а також класифікація нематеріальних активів.

В другому розділі роботи розглянуті питання законодавчої бази для оцінки нематеріальних активів, методи оцінки нематеріальних активів в Україні, міжнародна практика оцінки.

Третя частина дипломної роботи призначена оцінці нематеріальних активів ВАТ „Концерн „Стирол”. Розглянуті використовувані принципи та методи оцінки, особливості оцінки нематеріальних активів на підприємстві.

1. Поняття і класифікація нематеріальних активів

1.1. Визначення поняття „нематеріальний актив” та його
характеристика

В даний час у майні підприємств неухильно зростає роль нематеріальних активів. Це обумовлено хвилею поглинання одних підприємств іншими, швидкістю і масштабами технологічних змін, поширенням інформаційних технологій, ускладненням і інтеграцією фінансового ринку України. Питання методики й організації обліку даного виду майна активно обговорюються в усім світі. Можна сміло сказати, що нематеріальні активи - одне із самих проблемних у даний час питань української методології бухгалтерського обліку.

Практичне використання нематеріальних активів в економічному обороті підприємств є по суті процес комерціалізації інноваційної сфери, що умовно можна звести до наступних стадій Вводный курс по экономической теории / Под ред. Г.П. Журавлевой. М.: ИНФРА – М, 2003..

Перша стадія - це грамотна класифікація об'єктів інтелектуальної власності, на базі якої повинна формуватися попередня оцінка їхньої ринкової вартості.

Друга стадія - це включення вартості об'єктів нематеріальних активів до складу майна підприємств по бухгалтерському рахунку 12 «Нематеріальні активи». Відповідно до законодавства України ці засоби підлягають амортизації: щомісяця відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) по нормах, що розраховує підприємство (фірма), виходячи з їхньої первісної вартості і терміну їхнього корисного використання, але не більш 20 років, потім реалізуються й осідають на розрахунковому рахунку підприємства. Надалі вони використовуються винятково на розвиток