Підхід прибутковості — використовується, як правило, при оцінці патентів та ліцензій, торгівельної марки, майнових прав. Цей метод заснований на розрахунку економічних вигод, пов’язаних з отриманням надприбутку на активи за рахунок НМА.

3. Оцінка нематеріальних активів ВАТ „Концерн „Стирол”

3.1. Використовувані принципи і методи оцінки

Оцінка вартості об'єктів нематеріальних активів у ВАТ „Концерн „Стирол” проводиться за допомогою методів, що спираються на дохідний або витратний підхід. Застосування порівняльного підходу досить утруднено, тому що об'єкти інтелектуальної власності, що в основному складають нематеріальні активи підприємства, є оригінальними і найчастіше не мають аналогів.

Розглянемо ці підходи, проаналізуємо їх достоїнства і недоліки.

Дохідний підхід. На дохідний підхід спираються два найбільш розповсюджені методи: метод дисконтованих доходів і метод прямої капіталізації. Це найбільш універсальні методи, застосовні до будь-яких видів майнових комплексів.

Метод дисконтованих доходів припускає перетворення за визначеними правилами майбутніх доходів, очікуваних інвестором, у поточну вартість оцінюваних нематеріальних активів. Майбутні доходи включають:

періодичний грошовий потік доходів від експлуатації нематеріальних активів протягом терміну володіння; це чистий доход інвестора, одержуваний їм від володіння власністю (за винятком прибуткового податку) у вигляді дивідендів, орендної плати і т.п.;

грошові надходження від продажу нематеріальних активів наприкінці терміну володіння, тобто майбутній виторг від перепродажу нематеріальних активів (за винятком витрат по оформленню угоди).

Вкладений капітал як би самозростає за правилом складних відсотків. При цьому можна вказати деяку норму (ставку) доходу, що вказує на приріст одиниці капіталу після закінчення визначеного періоду (року, кварталу, місяця). У методі дисконтованих доходів норму доходу називають ставкою дисконту.

Метод прямої капіталізації досить простий і в цьому його головне і єдине достоїнство. Однак він статичний, будучи прив'язаним до даних одного найбільш характерного року, і тому потрібна особлива увага до правильного вибору показників чистого доходу і коефіцієнтів капіталізації. Розрахунок поточної вартості нематеріальних активів даним методом у ВАТ «Концерн «Стирол» виконується в три послідовних етапи:

Розрахунок щорічного чистого доходу.

Вибір коефіцієнта капіталізації. Коефіцієнт капіталізації повинний бути ув'язаний з раніше обраним показником капіталізованого доходу.

Розрахунок поточної вартості нематеріальних активів.

Порівняльний підхід. Порівняльний підхід використовується при оцінці ринкової вартості нематеріальних активів виходячи з даних про недавно зроблені угоди з аналогічними нематеріальними активами. Метод базується на принципі заміщення, відповідно до якого раціональний інвестор не заплатить за даний об'єкт більше, ніж вартість доступного до покупки аналогічного об'єкта, що володіє такою же корисністю, що і даний об'єкт. Тому ціни продажу аналогічних об'єктів служать вихідною інформацією для розрахунку вартості даного об'єкта.

Розрахунки методами, що використовують порівняльний підхід, у ВАТ «Концерн «Стирол» здійснюються по наступних етапах.

Етап 1. Вивчення відповідного ринку і збір інформації про недавні угоди з аналогічними об'єктами на даному ринку. Точність розрахунків значною мірою залежить від кількості і якості зібраної інформації. Коли інформації досить, необхідно переконатися, що продані об'єкти дійсно порівнянні з оцінюваними нематеріальними активами за своїми функціями і параметрам.

Етап 2. Перевірка інформації. Необхідно переконатися, насамперед у тому, що ціни не перекручені якими-небудь надзвичайними обставинами, що супроводжували угодам, що відбулися. Перевіряється також вірогідність інформації про дату угоди, фізичних і інших характеристиках аналогічних об'єктів.

Етап 3. Порівняння оцінюваного об'єкта з кожним з аналогічних об'єктів і виявлення відмінності по даті продажу, споживчим характеристикам, місцю розташування, виконанню, наявності додаткових елементів і т.д. Усі розходження повинні бути зафіксовані і враховані.

Етап 4. Розрахунок вартості даних нематеріальних активів шляхом коректування цін на аналогічні нематеріальні активи. У тій мері, у який оцінюваний об'єкт відрізняється від аналогічного, у ціну останнього вносять виправлення для того, щоб визначити, за якою ціною міг бути проданий об'єкт, якби мав ті ж характеристики, що й оцінюваний об'єкт. При аналізі цін аналогічних об'єктів у ВАТ «Концерн «Стирол» застосовуються наступні розрахункові процедури:

визначення вартості додаткових елементів шляхом парних порівнянь;

визначення коригувальних коефіцієнтів, що враховують розходження між об'єктами по окремих параметрах;

розрахунок вартості по питомих вартісних показниках, єдиних для визначення групи аналогічних об'єктів;

розрахунок вартості за допомогою мультиплікатора доходу;

розрахунок вартості за допомогою кореляційних моделей.

Визначення вартості додаткових елементів здійснюється шляхом порівняння цін у двох груп об'єктів: що мають і не мають ці елементи. Наприклад, у такий спосіб на підприємстві визначають вартість допоміжних пристроїв до верстатів, допоміжних споруджень до будинків і т.п.

Визначення коригувальних коефіцієнтів на підприємстві використовуються тоді, коли порівнювані нематеріальні активи розрізняються по окремих технічних і розмірних параметрах. Якість і рівень функціонування, комфортності, зручності обслуговування – усі ці характеристики враховуються у вартості уведення відповідних підвищувальних або понижуючих коефіцієнтів.

Розрахунок вартості за питомими показниками – спосіб, застосовуваний у тих випадках, коли порівнювані об'єкти функціонально однорідні, але істотно розрізняються по розміру і потужності. При цьому виводяться питомі ціни на обрану одиницю. Для розрахунку вартості земельної ділянки визначають попередньо ринкову вартість 1 м2, для розрахунку вартості будинку – ціну 1 м3 будівлі, для розрахунку вартості устаткування - ціну 1 кг маси конструкцій і т.д.

Спосіб розрахунку вартості за допомогою мультиплікатора доходу, що представляє собою відносини ціни аналогічного об'єкта до щорічного доходу його власника; застосується на підприємстві до тих нематеріальних активах, функціонування яких приносить доход. Якщо оцінюють нематеріальні активи підприємства в цілому, то застосовують мультиплікатор Р/Е (ціна до доходу на акцію), якщо оцінюють нематеріальні активи, що включають тільки нерухомість підприємства, то розрахунок ведуть за