(перегляд телепередач, відпочинок лежачи і нічого не роблячи і т.п.).
Звідси й прагнення вкладати гроші в дорогі предмети довгострокового користування. Достатньо один раз зважитись на купівлю гарного телевізора і зручної канапи — і захоплююче пасивне дозвілля забезпечено на багато років. Ера первісного нагромадження капіталу торкнулася не тільки активних діячів “дикого ринку”, але й значної частини рядових громадян, які накопичують умови для цивілізованого побуту, що відповідатимуть райдужним перспективам розвитку України, намальованими в довгострокових президентських і урядових програмах.
Зрозуміло, може виникнути резонне запитання: чи не судилась тенденція істотного поліпшення побутових умов життя української сім’ї лише жителям столиці і великих міст, де зосереджена левина частка фінансів, підприємницьких структур і різноманітної ділової активності? Можливо, у невеличких містах і селах люди дійсно стали жити менш цивілізовано, ніж у роки “застою”? Принаймні саме таку точку зору нерідко доводиться чути в дискусіях про рівень життя.
Розглянемо в зв’язку з цим дані опитувань 1981—2002 рр. про наявність деяких дорогих предметів побутового призначення в сім’ях, що мешкають у різноманітних типах поселень у порівнянні з Україною і Києвом початку 80-х (табл.2.2).
Таблиця 2.2.
Наявність деяких дорогих предметів побутового призначення в сім’ях, що мешкають у різноманітних типах поселень у порівнянні з Україною і Києвом
Відповідь на запитання:
що з перерахованого нижче
має Ваша сім’я? | Київ — 1981 р. | Україна — 1982 р. | Київ — 2002 р. | Велике місто — 20022 р. | Невеличке місто — 2002 р. | Село — 2002 р.
Легковий автомобіль | 10.2 | 9.8 | 17.0 | 20.4 | 22.0 | 18.4
Кольоровий телевізор | 21.7 | 12.9 | 88.0 | 82.8 | 74.9 | 54.6
Бібліотеку (більше 100 книг) | 18.2 | 8.7 | 26.0 | 31.0 | 23.1 | 10.7
Холодильник | 81.6 | 64.2 | 93.0 | 96.3 | 93.9 | 81.3
За цими даними можна судити про те, наскільки гірше або краще оснащений побут сьогоднішнього жителя української “глибинки” у порівнянні з радянським минулим. І що ж? Автомобілів стало в два рази більше, ніж було в жителів столиці, кольорових телевізорів — у декілька разів, холодильників сьогодні в жителів українського села стільки ж, скільки було в киян. З бібліотеками ситуація трохи інша. У жителів невеличких міст ситуація краща, ніж була у киян, а жителі сіл цього рівня ще не досягли. В цілому ж можна сказати, що сьогоднішні жителі невеличких поселень, судячи з рівня оснащеності побуту основними благами цивілізації, живуть трохи краще, ніж населення столиці УРСР на початку 80-х років.
Отже дані порівняльного дослідження забезпеченості населення України умовами, необхідними для цивілізованого побуту, свідчать про те, що період ринкових реформ приніс більшості населення певні матеріальні блага, наявність яких багато в чому визначає стабільність вибору громадянами України демократичного політичного устрою і вільної економіки.
2.2 Аналіз рівня доходів населення України
За 1990-2002 р. сформувалася нова структура грошових доходів населення внаслідок зменшення частки оплати праці, збільшення частки пенсій та соціальних виплат, інших надходжень. Якщо оплата праці становила в 1990 р. 71%, то її частка поступово зменшувалась і в 2002 р. дорівнювала 49% від загальних грошових доходів. Частка оплати праці в грошових доходах раніше була вищою: в 1970 р. дорівнювала 81%, в 1980 р. - 76%. У грошових доходах зменшилась частка заробiтної плати робiтникiв i службовцiв з 63% у 1990 р. до 47,7% у 1999 р., катастрофiчно впала частка виплат працiвникам колективних сiльськогосподарських пiдприємств з 7,6% до 0,2%. Частка доходiв фiзичних осiб-суб'єктів підприємницької діяльності, якi отримують змiшанi доходи - залишалася дуже низькою: всього 0,3-1,8%, що свідчить про те, що значна частина їх доходів залишається недекларованою та поза системою статистичного обліку. [14;16]
Помітно збільшувалась частка пенсій, соціальних допомог, стипендій: з 15,8% у 1990 р. до 21,6% у 2002 р., причому їх рівень за 1996-1999 рр. у структурі доходів майже не змінювався і досягав 25%.
У грошових доходах населення з року в рік зростала частка інших надходжень, тобто частка доходів не встановленого походження, що не можуть бути розшифровані з-за відсутності первинних даних банківської звітності. Інші надходження в грошових доходах складали 8,1% у 1990 р., 10,5% у 1998 р., 14,9 у 1999 р. і 20% у 2002 р. Наявність такої тенденції у структурі грошових доходів населення дає підстави припустити про значні масштаби виплати заробітної плати готівкою без відображення цих виплат у податковій і статистичній звітності, про ввіз валюти та отримання доходів від реалізації та використання нерухомості, майнових прав громадян. Таке явище супроводжується скороченням частки легальних доходів від праці та соціальних виплат у структурі грошових доходів.
Аналіз динаміки номінальних грошових доходів показує, що значна розбіжність між індексами споживчих цін (середніх до попереднього року), і темпами загальних грошових доходів, оплати праці, що спостерігалась у 1991-1994 рр., у 1995-2001 рр. стала іншою: вона зменшилася, а у 1995, 1997 і 2001 р. індекс зростання грошових доходів навіть перевищував індекс споживчих цін відповідно на 3, 7 і 9,6%, що є наслідком зменшення впливу інфляції, початку фінансової стабілізації та економічного зростання. Темпи зміни оплати праці завжди відставали від темпів грошових доходів за рахунок нижчих темпів її складових: заробітної плати робітників і службовців, зайнятих у колективних сільськогосподарських підприємствах і незначної питомої ваги зростаючих доходів від підприємницької діяльності.
За 1991-2000 рр. реальні грошові доходи населення зменшились