Фінансово-промислові групи в сучасній ринковій економіці

ЗМІСТ

ВСТУП

Сучасна економічна політика, що має метою досягнення стійкого економічного росту, зв'язана зі створенням основних інститутів ринкової економіки.

На перший план висувається питання становлення інтегрованих корпоративних структур, як організаційно-господарські форми яких виступають холдинги, транснаціональні корпорації, великі компанії, фінансово-промислові групи (ФПГ).

Вітчизняна промисловість не в перший раз звертається до інтегрованих структур. Прикладом можуть служити створені в 20-і роки синдикати і трести, що входили в них; у 60-і роки – об'єднання; у 80-і роки – виробничі об'єднання, науково-виробничі об'єднання, комплекси, науково-технічні центри.

З початком масової приватизації збігається час появи таких структур інтеграції, як холдинги. Розвитком процесу створення інтегрованих корпоративних структур є становлення фінансово-промислових груп.

У формі фінансово-промислових груп реалізується схема інтеграції фінансових, виробничих і комерційних структур при збереженні юридичної самостійності кожного з учасників групи. У процесі реалізації основних задач ФПГ повинні стати основою системи інвестування економіки; вони формуються як інтегровані структури, здатні до саморозвитку в ринкових умовах, що утворять ефективну і стійку кооперацію, спрямовану на розвиток пріоритетних напрямків виробництва.

В умовах ринку формування фінансово-промислових комплексів неминуче. Механізми їхнього створення, склад і структура можуть бути різні внаслідок різного рівня розвитку економіки, ступеня її комерціалізації, стану фінансового, фондового і товарного ринків.

Мета курсової роботи – роль фінансово-промислових груп у формуванні ринкової економіки.

Задача курсової роботи – розглянути доцільність формування фінансово-промислових груп.

У даній курсовій роботі дана характеристика фінансово-промислових груп: поняття, типи, роль у формуванні ринкової економіки.

1. Фінансово-промислові групи: загальна характеристика

1.1. Поняття фінансово-промислової групи

Економіку гнітючого більшості високорозвинених країн складають аналоги ФПГ – транснаціональні корпорації. Формування великих фінансово-промислових комплексів зв'язано з необхідністю проведення широкомасштабних наукових досліджень і розробок, більш повного використання технологічного потенціалу, розширення виробничої кооперації, а також із прагненням протистояти різким коливанням ділової кон'юнктури.

Фінансово-промислові групи являють собою універсальні багатогалузеві комплекси, що включають у себе промислові підприємства, банки, торгові фірми, страхові, пенсійні, інвестиційні й інші компанії. Вони забезпечують гарантований доступ до фінансово-кредитних і матеріально-технічних ресурсів, а також найбільш надійне і прибуткове розміщення капіталу.

Сьогодні у світі накопичений великий досвід створення розвитку фінансово-промислових груп, відпрацьовано багато підходів до їхнього формування у виді найрізноманітніших організаційних форм, що дозволяють одержати додаткові конкурентні переваги від з'єднання промислового і фінансового капіталів. У їхній рамках відбувається об'єднання промислових підприємств із фінансовими установами на основі встановлення між ними відносин економічної і фінансової взаємозалежності, поділу праці і його координації з метою здійснення спільної господарської діяльності.

У ФПГ поєднуються юридичні особи різних організаційно-правових форм і форм власності. Переважна більшість учасників являють собою приватизовані і приватні підприємства, об'єднані по типі вертикальної чи горизонтальної інтеграції, різноманітні по галузевій і регіональній приналежності.

У цілому сукупність ФПГ відрізняється досить широкою диверсифікованістю й охоплює більш 100 напрямків діяльності в найрізноманітніших галузях.

1.2. Типи фінансово-промислових груп

Досвід, накопичений з моменту створення перших ФПГ, дозволяє зробити попередні висновки про основні тенденції процесу їхнього формування. Виходячи зі специфіки української економіки, групи можна класифікувати за наступними критеріями:

способу створення,

ініціатору формування,

організаційній будівлі,

формі виробничої інтеграції,

масштабам діяльності.

По способу створення всі нині діючі ФПГ можна поділити на:

сформовані за рішенням органів влади (федеральних, регіональних, міських і т.д.; на основі міжурядових угод);

сформовані в ініціативному порядку (у результаті договірного процесу на добровільній основі; ринковими методами консолідації пакетів акцій).

На практиці ці шляхи рідко реалізуються в чистому виді. Найчастіше в кожній зі створених груп використані комбінації декількох варіантів. Останнім часом ФПГ створюються переважно на основі договору з ініціативи учасників за допомогою ринкової консолідації активів.

У залежності від ініціатора створення, що консолідує ядра, навколо якого вибудовується вся група, що маються нині ФПГ можна умовно поділити на:

банківські,

промислові,

торгові.

Центром «банківської» ФПГ є кредитно-фінансова організація. Прагнення українських банків до співробітництва з промисловими підприємствами викликано бажанням діверсіфікувати свою діяльність, придбати нову клієнтуру, знизити інвестиційний ризик. Сьогодні конкуренція банків зміщається в сферу кредитування промисловості. Також акціонерний контроль над промисловими компаніями дозволяє банкам розширити свій вплив на ринках лізингових, факторингових, страхових і інших фінансових послуг. ФПГ цього виду відрізняються широкою розмаїтістю вхідних у них підприємств, що можуть бути зовсім не зв'язані один з одним ні по виробничій кооперації, ні по інших господарських інтересах. (см. додат. 1) Волчкова И. А. Російські фінансово-промислові групи на міжнародних ринках. М: 1998. с. 45

Головною умовою виникнення «промислових» ФПГ є необхідність забезпечити виробничо-технічний розвиток групи підприємств і науково-дослідних організацій, що мають загальні інтереси в технологічній взаємодії по створенню визначеної продукції й освоєнню нових технологій. Якщо співробітництво учасників фінансово-промислової групи зводиться до кооперації в постачальницько-збутовій сфері, то лідируючі позиції природно займають торгові компанії. Багато товаровиробників усвідомили необхідність тісної кооперації з досить великими і спеціалізованими в області постачання і збуту підприємствами, що дозволяє їм впливати на ринок за допомогою контролю не тільки над виробничим, але і розподільним циклом.

Можливі «м'які» (консорціум, асоціація, союз) і «тверді» (холдингового типу) варіанти організаційної будівлі фінансово-промислових груп. Вибір типу організаційної будівлі ФПГ визначається відносинами власності в групі, зв'язками по капіталі між її учасниками, сукупністю договірних і неформальних взаємних зобов'язань, цілями створення і напрямками розвитку.

Аналіз діяльності ФПГ показав, що організація співробітництва підприємства-учасників групи залишається одним зі слабких місць фінансово-промислових груп. Претензії до організації керування ФПГ виникають як з погляду керованості розвитком групи, так і з позицій фінансової забезпеченості її задумів.

ФПГ можуть розрізнятися