План підприємства, що враховує роботу людей і рух ресурсів (матеріальних і фінансових), має силу наказу для зазначених у ньому осіб і структурних одиниць. У плані гранично чітко і докладно вказуються:

- ціль діяльності підприємства і його структур на плановий період, кількісно виражена системою встановлених показників із указівкою конкретних видів випуску продукції і характеру роботи;

- засоби досягнення мети;

- методи і терміни ув'язування засобів і цілей;

- етапи і терміни виконання робіт;

- виконавці плану по термінах і видам робіт;

- методи, етапи і засоби контролю виконання плану.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва заснована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, зв'язати всі етапи без допомоги планування неможливо. Планування — це спосіб досягнення мети на основі збалансованості і послідовності виконання усіх виробничих операцій. Це необхідна умова своєчасної підготовки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, інструмента, устаткування для виготовлення кінцевої продукції і створення запасів.

Гарний план, на думку Дойла, що складається звичайно на п'ять років — одне з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зі своєю продукцією, не маючи продуманого і точно розрахованого плану дій, — гарантія провалу фірми.[25]

Функціонування виробничих підприємств в Україні в умовах перехідної економіки із забезпеченням повного самоврядування і самофінансування означає:

- самостійне забезпечення технічного, виробничого і соціального розвитку за рахунок зароблених коштів;

- повну відповідальність за результати господарської діяльності, за виконання зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом і банками;

- здійснення внутрішньої перебудови планування на основі розширення прав і посилення економічної відповідальності філій, цехів і відділів підприємств за забезпечення і підвищення стабільності їхньої роботи;

- сприйняття прибутку як основи успішної діяльності підприємств, головного узагальнюючого економічного показника, джерела, що забезпечує економічний, науково-технічний і соціальний розвиток.

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відобража-ють джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розра-хунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого про-екту, називається бізнес-планом.

Точно кажучи, сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (мають-ся на увазі виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани мате-ріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства. [6;80]

Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:

загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;

характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає при-буток (наприклад зниження собівартості продукції, збіль-шення її надійності, покращення інших якісних харак-теристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);

маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація реклама, покупці, конкуренти тощо);

сировинна база, експериментальна база, кадрове за-безпечення та інші сторони ресурсного забезпечення про-екту;

економічна ефективність. Цей розділ розкриває ре-зультати проекту і терміни окупності витрат.

В останньому розділі бізнес-плану розробляється прог-ноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і при-бутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту. [3;250]

Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звер-татися до спів-інвесторів або в комерційний банк за позич-кою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неаби-який вплив на вирішення питання про джерела фінансу-вання. [3;251]

1.3. Сутність, мета та функції бізнес-плану.

Бізнес-план – це документ, що включає всі основні сторони комерційної діяльності підприємства: його виробничі, комерційні й соціальні проблеми. Він складається на 3-5 років з розбивкою по роках, а перший рік – по місяцях. На відміну від директивного плану він не має законодавчого характеру, регулярно коригується залежно від кон'юнктури ринку, і, таким чином, адаптується до непередбачених ринкових ситуацій. [4;5]

Бізнес-план являє собою спеціальний інструмент керування, широко використовуваний практично у всіх областях сучасної ринкової економіки незалежно від масштабів і сфери діяльності підприємства, форми власності. Це документ, у якому викладені організаційні, виробничі й ринкові аспекти пропонованого бізнесу, а також представлені планові розрахунки обсягів виробництва, вкладених інвестицій й одержуваних фінансових результатів. [7;9]

Складання бізнес-плану має істотне значення для підприємств у тих випадках, коли в них бракує власних фінансових ресурсів для виконання того або іншого їхнього проекту. У цих випадках даний документ є одним з основних, котрий необхідний підприємству для звертання до інших інвесторів із проханням залучення їхніх фінансових ресурсів для фінансування даного проекту або в банк, для одержання на дану мету позикових коштів, для визначення обсягів і розробки стратегії фінансування. При цьому як інвесторів можуть виступати банки, інші юридичні особи, а також фізичні особи. [16;80]

Бізнес-план оцінює перспективну ситуацію як усередині фірми, так і поза нею. Він необхідний керівництву фірми для орієнтації в умовах акціонерної власності й, у певній мері, при створенні суспільств. Саме за допомогою бізнес-плану керівництво фірми приймає рішення, яка частина прибутку залишається на підприємстві для нагромадження, а яка – розподіляється у формі дивідендів між акціонерами. Бізнес-план використається при обґрунтуванні заходів щодо вдосконалювання й розвитку організаційно-виробничої структури фірми, зокрема для обґрунтування рівня централізації й відповідальності. [22; 35]

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Водночас він базується на загальній