Оскільки туристична фірма „Extra-Pro” за деякими своїми турами є туроператором, а за іншими – турагентом, її постачальниками виступають як ті підприємства та установи, що виробляють окремі туристичні послуги – розміщення, перевезення, харчування, екскурсійне обслуговування тощо, так і інші туроператори. Отже, до постачальників відносяться готелі та готельні комплекси, транспортні та страхові компанії, а також зарубіжні туроператори, у яких „Extra-Pro” купує пакети турів.

До партнерів підприємства можна віднести авіакомпанії, що перевозять туристів у місця відпочинку. ТОВ „Extra-Pro” бронює квитки на авіарейси таких компаній, як “Міжнародні авіалінії України”, “Аеросвіт”, “Малев”, “Аерофлот”, “Люфтганза”.

Конкурентоспроможність туристичного підприємства у певній мірі залежить від конкурентоспроможності його постачальників, точніше – прийнятності цих послуг для клієнта.

Страхування своїх туристів туристична фірма буде здійснювати через страхову компанію “АКВ Гарант”. Зараз майже всі туристи купують страховку, що забезпечує оперативну підтримку під час подорожі.

Посередники – це фірми, що допомагають ТОВ „Extra-Pro” просувати на ринок свої тури. До них відносять турагентів, фінансові установи і рекламні агенції, що займаються організацією рекламних кампаній.

SWOT-аналіз

Аналіз інформації, викладеної в попередніх розділах даного бізнес-плану, дозволяє зробити наступні висновки щодо сильних і слабких сторін туристичної компанії “Extra-Pro”, що відкриваються перед нею можливостей і потенційних небезпек, яких їй варто уникати (див. Табл.. 3.1).

Таблиця 3.1

Таблиця SWOT

Сильні сторони | Слабкі сторони

висока репутація та імідж головної компанії;

великий досвід роботи в туризмі;

висока якість тур. продукту фірми;

сучасні технології й високопродуктивне обладнання;

міцні партнерські відносини з більшим числом корпоративних клієнтів;

вигідне розташування офісу;

наявність на початок проекту чинних потужностей. |

сезонний характер праці;

великі постійні затрати на утримання офісу;

висока конкуренція.

Можливості | Погрози

великий потенціал розвитку фірми;

збільшення числа клієнтів. |

нестабільність економічної ситуація в Україні;

зниження платоспроможності населення України;

збільшення податків;

подальший ріст цін на ресурси.

3.2. Аналіз показників та ефективності господарської діяльності туристичного підприємства „Extra-Pro”

Система аналізу господарської діяльності підприємства складається з підсистем – управлінського та фінансового аналізу. Управлінський аналіз здійснюють на основі даних управлінського обліку. Це – внутрішньогосподарський аналіз, основне завдання якого – оцінювання облікової інформації для забезпечення обґрунтованого прийняття управлінських рішень менеджерами різних рівнів управління підприємством. Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства на основі даних поточного фінансового обліку і фінансової звітності. Оцінка фінансового стану підприємства необхідна як для його ділових партнерів (постачальників, покупців, банків, інвесторів, контролюючих фінансових органів, фінансових аналітиків), так і для працівників фінансових служб на самому підприємстві.

Основним завданням фінансового аналізу є інформаційне забезпечення прийняття рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

1) фінансова діяльність (управління пасивами, забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування);

2) інвестиційна діяльність (управління активами, розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів);

3) операційна діяльність (управління поточними витратами і фінансовими результатами, основної і операційної діяльності).

Сьогодні, нажаль, більшість підприємств не можна характеризувати як стабільне та таке, яке має стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження фінансового стану підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Отже, фінансовий стан можна характеризувати з позиції його ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, прибутковості, ділової активності та оборотності.

Розрізняють поняття майнової (абсолютної) ліквідності та фінансової (відносної) ліквідності. Майнова (абсолютна) ліквідність означає здатність активу трансформуватись у кошти. Ступінь ліквідності активів визначається тривалістю часу, необхідного для цієї трансформації.

Фінансова ліквідність означає готовність і спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання у повному обсязі й у встановлені кредитною угодою строки. Це визначається політикою підприємства щодо збереження ліквідності, основне завдання якої — уникнення неліквідності і неплатоспроможності завдяки пошуку в необхідних обсягах резервів коштів та інших ліквідних активів.

Суттєвою ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Водночас варто уникати ситуації збереження залишків коштів та інших резервів високоліквідних активів на довгий термін поза виробничим процесом, бо це призводить до зниження рентабельності виробництва. Про погіршення можливостей ліквідності компанії свідчить збільшення іммобілізації власних обігових коштів та появи неліквідів: простроченої дебіторської заборгованості, векселів одержаних, прострочених тощо.

Платоспроможність підприємства відбиває наявність у нього коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Характерними ознаками платоспроможності підприємства є наявність у нього достатніх коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Іншим індикатором фінансового стану підприємства являється його стійкість. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись зі своїми зобовўязаннями. Поняття фінансової стійкості підприємства тісно повўязане із поняттям його перспективної платоспроможності. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті проведення обўєктивного аналізу величини та структури активів та пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує