У створенні бізнес-плану активну участь приймають фінансисти, що знають особливості кредитного ринку, наявності вільних капіталів, ризику даного бізнесу. Основу групи фахівців з розробки бізнес-плану становлять економісти, статистики. [12;111]

Зразкова схема організації розробки бізнес-плану показана на малюнку 1.1 (див. Додаток 3).

Розробка бізнес-плану надає додаткові переваги в управлінні підприємством: змушує керівників аналізувати перспективи фірми; дозволяє здійснювати більше чітку координацію зусиль, що вживають задля досягнення мети; допомагає встановити показники діяльності фірми, необхідні для наступного контролю; змушує керівників чіткіше й конкретніше визначати свої цілі й шляхи їхнього досягнення; забезпечує фірмі більшу готовність до раптових змін ринкових ситуацій; наочно демонструє обов'язки й відповідальність всіх керівників фірми. [20;101]

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен планувати на перспективу потребу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, що застосовуються практично у всіх областях комерційної діяльності та для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні цілей бізнесу.

Звичайно існує вісім різних причин, що визначають характер бізнес-плану в залежності від того, для кого він призначений:

Бізнес-план для себе. Це свого роду самоконтроль: що необхідно для відкриття справи? Чи досить реалістична ідея?

Бізнес-план для одержання кредиту. Донедавна український підприємець для одержання кредиту в банку міг представити лише техніко-економічне обґрунтування, що, однак, не було вирішальним для прийняття банком чи іншою фінансовою організацією рішення про надання кредиту. Вирішальними ж були особисті зв'язки, рекомендації, а також поінформованість банкірів про стан справ кредитоотримувача (як правило, підприємці брали кредити в банках, клієнтами яких вони були). Однак в даний час майже усі українські банки жадають від підприємців бізнес-план для ухвалення остаточного рішення про видачу (чи не видачу) кредиту.

Бізнес-план для залучення коштів сторонніх інвесторів. Інвесторами виступають: венчурні інвестиційні фонди, приватні інвестори чи публічна емісія акцій. Якщо йде залучення коштів за рахунок публічної емісії акцій компанії, бізнес-план, що містить зведення про фірму, про стратегію маркетингу, продажів, виробництва і про фінансові перспективи, допоможе успішніше продати компанію інвесторам. У міру того, як український фондовий ринок розвивається і стабілізується, бізнес-плани будуть здобувати усе більше значення для здійснення публічної емісії цінних паперів (і у всій видимості, стануть основою проспекту емісії).

Бізнес-план для спільного підприємства чи стратегічного альянсу з іноземним партнером. Іноземні компанії, переживши ейфорію перших років перебудови, тепер з більшою обережністю підходять до оцінці потенційного партнера по спільному підприємству. І грамотний бізнес-план дає впевненість іноземному партнеру в серйозності справи.

Бізнес-план для заключення великого контракту.

Бізнес-план для залучення нових співробітників. В наші роки важко переманити професіоналів з інших фірм, навіть пообіцявши їм більш високі заробітки. Опис майбутньої діяльності фірми дає потенційному співробітнику інформацію про перспективність і стабільність пропонованої роботи.

Бізнес-план для об'єднання з іншою компанією. Він допоможе побачити вигідність угоди: позитивні і негативні сторони спільної діяльності.

Бізнес-план для реорганізації справи й оптимізування операцій. У міру того, як невеликі компанії ростуть, з'являється необхідність створення стратегічної (чи тактичної - у залежності від ситуації) концепції розвитку.

Особливістю бізнес-плану як стратегічного документа є його збалансованість по постановці задач з урахуванням реальних фінансових можливостей підприємства. Щоб бізнес-план був прийнятий, він повинний бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів (концепцій), що вивчаються при розробці бізнес-плану. Включення самого проекту в бізнес-план стає можливим лише в тому випадку, якщо визначені джерела його фінансування.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, що використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти цілі і задачі бізнесу, у першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі розвиватися, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку. [9; 215]

Дана робота припускає включає обгрунтування пунктів бізнес-плану і докладно зупиняється на розділі “Фінансовий план”.

1.4. Зміст бізнес-плану.

Існує декілька підходів до розробки бізнес-плану. Між ними дуже багато загального, однак окремі розходження все-таки існують. Можливий, зокрема, варіант, що характеризується наступною схемою (мал. 1.1).

Мал.1.1. Схема розработки бізнес-плану.

На перше місце в даному випадку ставиться визначення особистих цілей бізнесмена. Після оцінки ситуації як поза, так і усередині компанії визначається головна мета. Потім можна перейти до розробки стратегії, що являє собою процес конкретизації головної мети, розбивку її на задачі і підзадачи. На кожнім етапі реалізації обраної стратегії доцільно вносити в план визначені корективи, які диктує реальний хід подій. У такий спосіб виробляється оперативний план. На основі довгострокових тенденцій і оперативного плану розробляється довгостроковий план.

Задум плану завжди має потребу в ретельному обґрунтуванні і перевірці на реальність. З цією метою його розвертають у систему окремих стратегій: товарно-ринкову, НДДКР, систему розвитку потенціалу і фінансову систему, що реалізується на другому етапі планування.

За підсумками розробки різних варіантів стратегії уточнюються як очікувані розміри прибутку, так і потреби в капітальних вкладеннях. Ця