Фінансовий план підприємства може включати такі до-кументи:

прогноз обсягів реалізації;

баланс грошових надходжень та витрат;

таблицю доходів та витрат;

прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

розрахунок точки беззбитковості.

Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами ви-користання у відповідності з виробничими і маркетинговими по-казниками підприємств на плановий рік.

Фінансове планування дозволяє вирішити такі завдання:

виявити, які фінансові ресурси є в наявності у підприємства;

виявити і оцінити джерела їх надходження;

оцінити достатність коштів для виконання завдань;

визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;

оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах;

збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності.

В умовах, коли підприємствам надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну для себе.

На думку автора найпоширенішою формою фінансового плану є баланс доходів та витрат (див. Додаток 6, Табл. 1.6)

Взагалі, складання фінансового плану починають з прогнозу об-сягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року щомісяч-но, для 2-го щоквартально, для 3-го - на рік в цілому. Це пов'язано з тим, що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень. Прогноз обсягу продажу за конкретним видом про-дукції може бути оформлений у вигляді таблиці (див. Додаток 7, Табл. 1.7)

Важливим документом фінансового плану вважається ба-ланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву ба-ланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства. [28;155]

Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкрет-ний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутст-ва.

Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на по-чаток періоду їх надходження і витрачання в самому періоді, і за-вершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (див. Додаток 8, Табл. 1.8)

Наступний документ но-сить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ показує, як бу-де формуватися прибуток підприємства (див. Додаток 5, Табл. 1.9.)

До складу фінансового плану входить також баланс ак-тивів та пасивів підприємства. Він складається з ме-тою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кош-ти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів.

Серед активів балансу виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надход-ження, дебіторська заборгованість) – як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду. [30;330]

На Заході при складанні балансу активів і пасивів можна використовувати "метод пробки". Як відомо, в економічних роз-рахунках при плануванні перевага надається активам і витратам, а вже потім шукають джерела їх формування і фінансування. Різниця між запланованими активами і наявними джерелами фінансування називається "пробкою". Якщо вона має від'ємне значення, то її вибивають за допомогою додаткового зовнішньо-го фінансування: емісії цінних паперів чи кредитів. Якщо ж влас-них джерел і вже залучених до обігу позикових коштів буде більше, ніж необхідно для формування фінансових активів, вини-кає додатне значення пробки, яке ліквідується поверненням пози-кових коштів, а зайві власні засоби можуть бути інвестовані в цінні папери.

При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод "Витрати - Обсяг -Прибуток"). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла сис-тема обліку витрат "direct-costing", в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну об-сягу виробництва. [30;331]

Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахун-ковим і графічним способами. При розрахунковому методі вико-ристовують наступну формулу:

(1.1)

де:

V min – критичний обсяг виробництва в натуральному виразі;

Р – ціна одиниці продукції;

Sc – сума постійних витрат;

Su – сума змінних витрат на одиницю продукції.

Визначення точки беззбитковості графічним методом представлено на малюнку 1.2 (див. Додаток 9).

На малюнку по горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному виразі, а по вертикалі – витрати на вироб-ництво (з розподілом їх на постійні та змінні) і виручка від ре-алізації.

Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випу-ском продукції і собівартістю, і прямої лінії виручки від реалізації показує точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виручка від реалізації не покриває витрати, але пе-ревищення виручки над точкою беззбитковості дає прибуток.

Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів встановлення ціни на продукцію, що реалізується, визначених ви-дів ресурсів, системи збуту продукції, тому розрахунок точки без-збитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залеж-ності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції. [9;134]

В процесі фінансового планування відбувається конкрет-на ув'язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі запи-сують напрями використання фінансових ресурсів та прирівня-них до них коштів, а по горизонталі джерела фінансування, тоб-то фінансові ресурси і прирівняні до них кошти (див. Додаток 10, Табл. 1.10).

РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Загальна характеристика туристичної