Зміст

Вступ .........................................................................................................................2

1.Типи безробіття .....................................................................................................2

2. Закон Оукена .........................................................................................................7

3. Сутність процесів циклічності в економіці й основні форми їхніх проявів.. 11

Висновок ...................................................................................................................25

Перелік використаної літератури ...........................................................................26

Вступ

Перехід до ринкової економіки неминуче привів до великих змін у використанні трудових ресурсів. З перебудовою господарського життя країни проявилося багато факторів, що впливають на якісні характеристики ринку робочої сили. Згортання діяльності центральних відомств і галузевих міністерств, розривши вертикальних і горизонтальних економічних зв'язків, встановлених в умовах командно-адміністративної системи без врахування інтересів територій і трудових колективів, різке погіршення соціально-економічного положення і загострення міжреспубліканського (у межах СНД) руху населення негативно позначилося на ефективності використання накопиченого виробничого потенціалу, збалансованому забезпеченні працездатного населення робітниками місцями, сприяло виникненню локальних вогнищ безробіття.

Безробіття являє собою макроекономічну проблему, що робить найбільш прямий і сильний вплив на кожну людину. У сучасних умовах економічного хаосу втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня, часто аж до повної убогості, і наносить серйозну психологічну травму. Тому не дивно, що проблема безробіття часто є предметом численних дискусій і досліджень.

Ціль роботи – визначити чи правильно наведені нижче твердження:

а) Фрікційна форма безробіття не тільки обов"язкова, але й бажана для суспільства.

б) Якщо рівень безробіття дорівнюі природньому, обсяги потенційного фактичного виробництва однаков?

в) Всі зміни у рівнях виробництва зайнятості цін викликані циклічними коливаннями в економіц?

1.Типи безробіття

Рівень безробіття виміряється як відношення офіційне зареєстрованих безробітних до чисельності зайнятих у виробництві. Тривалість безробіття характеризує середній час перерви в роботі. Розрізняють види безробіття: фрикційну; структурну; інституціональну; циклічну; добровільну.

Розрізняють такі види безробіття: фрикційну, структурну, циклічну, застійну, добровільну, сезонну і сховану.

Почнемо з тієї форми безробіття, про яку можна вести мову фактично в будь-якому суспільстві і яка багато в чому є необхідним наслідком активних структурних перебудов економіки. Це -фрикційне безробіття. Робітники мають різні схильності і здібності, а до кожного конкретного робочого місця пред'являються визначені професійні вимоги. Крім того, система поширення інформації про претендентів на робочі місця є недосконалою, а географічне переміщення робітників не може відбуватися миттево. Пошук підходящого робочого місця вимагає деякого часу і зусиль. Справді, оскільки різні робочі місця розрізняються і по складності, і по оплаті праці, безробітний може навіть відмовитися від першого запропонованого йому робочого місця.

Крім цього, робітники зненацька для себе, можуть виявитися звільненими у випадку, якщо підприємство стає банкрутом, якщо якість їхньої роботи визнається незадовільним.

Безробіття, викликане тим, що установлення відповідності між працівниками і робітниками місцями вимагає часу, називається фрикційним безробіттям.

Якоюсь мірою це безробіття є бажаною тому що багато робітників переходять з низькопродуктивної, малозплачиваемой роботи на більш високооплачувану і більш продуктивну роботу.

Це означає більш високі доходи для робітників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже, і більший реальний обсяг реального національного продукту.

Структурне безробіття власне кажучи є поглибленням фрикційної. З часом у структурі споживчого попиту й у технології відбуваються важливі зміни, що , у свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Через такі зміни попит на деякі види професій зменшується або зовсім припиняється. Попит на інші професії, включаючи нові, збільшується. Виникає безробіття, тому що робоча сила реагує на цю зміну повільно і її структура не відповідає новій структурі робочих місць.

Різниця між структурним і фрикційним безробіттям досить невизначена. Істотне розходження полягає в тому, що в “фрикційних” безробітних є навички, що вони можуть продати, а структурну безробітні не можуть відразу одержати роботу без перепідготовки. Фрикційне безробіття носить більш короткостроковий характер, а структурна більш довгострокова і тому вважається більш серйозною проблемою.

Якщо мова йде про систематичне вивільнення працівників підприємств, що повинні згортати свою діяльність внаслідок її технологічної або економічної неефективності, внаслідок того, що науково-технічний і соціальний прогрес вимагає переструктурування економічного життя, то такого роду вивільнення робочої сили повинне вважатися безумовно позитивним процесом, тому що це вивільнення працівників в одних сферах завжди супроводжується рівнобіжною появою значного числа вакансій робочих місць у нових галузях і сферах діяльності, породжуваних науково-технічним розвитком. Однак усе це втілюється в реальність тільки за умови, що в суспільстві діють соціально-економічні відносини, що забезпечують гнучку зайнятість, взаємну відповідність структур робочої сили і виробництва, при тому, що перебудова структури зайнятості є не примусовою, а тією що базується на вільному доступі кожного працівника до системи перекваліфікації, одержання додаткового утворення, зміні місця роботи, проживання і т.д. Тим часом, у конкретних умовах перехідної економіки фрикційне, структурне безробіття приймає, як правило, ірраціональні форми, закриття підприємств йде набагато швидше, ніж утворення нових робочих місць у перспективних галузях, збільшуючись до того ж і випереджальним спадом у сферах, що, навпроти, заслуговують найбільшого розвитку (високих технологій, наукомісткого виробництва) і вимагають кваліфікованої робочої сили. У результаті сьогодні в Україні інженери і вчені перекваліфікуються в продавців і вантажників.

Іншою класичною формою безробіття є циклічне безробіття. Її викликає спад виробництва під час промислової кризи, депресії, спаду, тобто фаза економічного циклу, що характеризується недостатністю загальних, або сукупних, витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття росте. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям, пов’язане з дефіцитом попиту. З переходом до пожвавлення і