(8-6) = -1(%)

Як випливає з закону Оукена рівень безробіття скорочується, коли ріст фактичного ВНП виявляється поза рівнем тренда, що складає від 2,5 до 3% у рік. Якщо рівень тренда підвищується з темпом 2,5% щорічно, тоді на кожен відсоток росту реального ВНП вище рівня тренда в даному році, рівень безробіття падає на 0,4 процентних пункти. Це взаємовідношення має вигляд:

DU= -0,4(Y-2,5)

де:

DU– зміна рівня безробіття

Y - темп приросту випуску

2,5 – трендова величина приросту випуску 

якщо, наприклад, ріст обсягу фактичного випуску склав у даному році 3%, тоді рівень безробіття скоротиться на:

DU = -0,4(3-2,5)

DU= -0,4 * 0,5

DU= -0,2 (процентних пункти)

виходить, для того, щоб рівень безробіття скоротився на 1%, економічний ріст повинний скласти 5%:

DU = -0,4(Y-2,5)

-1= -0,4(Y-2,5)

Y=5% 

Таким чином, відповідно до закону Оукена приріст реального ВНП приблизно на 2-3% у рік (часто використовують цифру 2,7%) утримує довго безробітних на постійному рівні.

Кожні додаткові 2-3% (часто використовують 2%) приросту реального ВНП зменшує частку безробітних на однопроцентний пункт. Аналогічно: кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на 2-3% (частіше 2%) викликає ріст норми безробіття на однопроцентний пункт.

Перша частина закону показує, що визначена величина росту ВНП необхідна тільки для того, щоб не дати збільшитися нормі безробіття, що склалася на визначений момент часу в країні.

Друга частина закону відповідає на запитання: як може змінитися частка безробітних у залежності від додаткових коливань темпів приросту ВНП.

Найбільш важливим у плані практичного застосування є друга частина того закону, оскільки вона дає орієнтир для рішення проблеми безробіття: щоб знизити безробіття на бажаний відсоток потрібно забезпечити економічний ріст у співвідношенні 2:1 або 3:1.

Припустимо, що частка безробітних дорівнює 15%, уряд хотів би, щоб через рік, наприклад, перед виборами частка безробітних зменшилася до 12%. Це означає, що потрібно простимулювати ріст економіки, використовувавши відповідні кредитно-грошові і фіскальні важелі. Наскільки швидким повинний бути економічний ріст? Безробіття в плині року повинне упасти на 3%. Це означає, що в плині наступного року, щоб підтримати безробіття на рівні попереднього року, уряд повинний забезпечити темп приросту ВНП на рівні 2-3%, а щоб скоротити частку безробітних на 3 процентних пункти потрібний ріст ВНП рівний приблизно 6%. Загальний ріст ВНП повинний скласти 8-9%.

Як випливає з приведених розрахунків, економічний ріст, тобто ріст ВНП на 2-3 % у рік, необхідний тільки для того, щоб створити робочі місця для нових працівників робочої сили, що наповняє чисельність, і уникнути тим самим росту рівня безробіття в порівнянні з попереднім роком. Більш швидкий у порівнянні з темпом росту населення економічний ріст необхідний, щоб забезпечити зниження рівня безробіття і підвищенням рівня життя населення.

Таким чином, закон Оукена має кілька трактувань, але усі вони відбивають зворотну залежність між рівнем безробіття і реальним обсягом ВНП, що показує, що скорочення безробіття на 1 процентний пункт дає додатковий приріст реального обсягу ВНП приблизно на 2%.

3. Сутність процесів циклічності в економіці й основні форми їхніх проявів

Спостереження за змінами економічних умов господарювання привели економістів до думки про те, що коливання торгівлі і промисловості носять циклічний характер. Той факт, що економічна діяльність піддається чергуванню фаз упадка й експансії, уперше була відзначена в працях С. де Сисмонди. Як основну причину економічної кризи, що охватили Європу після наполеонівських воєн, Сисмонди у своїй роботі «Нові принципи політичної економії», що вийшла в 1819 р., виділяє нерівномірний розподіл доходів, що, на його думку, супроводжується диспропорціями між розвитком виробництва і можливостями трудящих споживати зроблену продукцію.

Розуміння циклічного характеру розвитку економіки особливо широко розповсюдженим стало наприкінці - XIX початку XX вв., коли вчені багатьох країн звернули увагу на динаміку окремих економічних показників. В міру дослідження феномена циклічності виділяються всі нові фактори, що обумовлюють його. До їхнього числа відносять метеорологічні умови, психологічні помилки в оцінці кон'юнктури, створення нового промислового обладнання і нову техніку, розміри нагромадження, банківські операції, механізм руху грошових доходів і підприємництво і ряд інших. Усе це дало підставу для класифікації теорій економічних циклів, що найбільше повно представила у своїй роботі «Економічні цикли» У. Митчелл.Американським економістом виділяються наступні теорії економічних циклів:

1. Теорії, що зводять економічні цикли до природно-фізичних процесів. Ці теорії пояснювали циклічність господарського життя циклами сонячної радіації, зміною положення Венери щодо Землі, метеорологічними умовами. Характерним прикладом подібних теорій є теорія У. Гершеля, що обґрунтовував циклічність економічної діяльності змінами на Сонце, що викликає зміни в метеоумовах, а через них врожайності і далі в цінах. Оскільки поява сонячних плям має циклічний характер (у середньому 11 років), те і господарське життя має цикли подібної тривалості.

2. Теорії, що зводять економічні цикли до психологічних причин, що створюють або сприятливу, або несприятливе середовище для господарської діяльності. На думку деяких економістів, коливання в масових настроях людей передує коливанням в оптових цінах, впливають на прийняття рішень в економічній сфері. В основі даних теорій лежить помічений у суспільному житті факт, що вказує на періодичність зміни в суспільстві мотиваційних структур, творчої активності населення, соціальних настроїв. Циклічні зміни соціально-психологічної перемінної, що охоплює «ступінь активності» населення, його заповзятливість, «оптимістичний погляд у майбутнє» і інші індивідуальні і соціально-психологічні вподобання людей, визначають довгострокові цикли економічного розвитку.

3.