По-четверте, економічні цикли мають визначену довжину в часі. Так, багато учених-економістів виділяли цикли, з відносно невеликою тривалістю: 1-2 року, 3-6 і 11-12 років. Н.Д. Кондратьев розробив власну теорію циклів в економіці – він виділив і обґрунтував статистичними даними новий підвид – довгі хвилі, з періодом 50-60 років.

Одночасно і фази циклів мають різні терміни. За спостереженнями Митчелла, фази рецесії і пожвавлення – коротше, ніж фази розквіту і депресії, у середньому розквіт триває трохи довше депресії. «Відносини між розквітом і депресією з особливою виразністю виявляються в періоди підвищувальної тенденції оптових цін і, навпаки, менш чітко в період знижаючої тенденції них; існування щодо тривалих циклів зобов'язано в більшому ступені подовженню депресії, чим розквіту».

По-п'яте, у дослідженнях економістів відзначається безперервність циклічних змін. Періоди розквіту, рецесії, депресії і пожвавлення можна розглядати як кінець одного циклу і як початок іншого, тобто існує безперервний рух ряду відомих фаз у визначеному порядку зі швидкістю, що змінюється від одного моменту до іншого і від однієї країни до іншої.

По-шосте, економічні цикли знаходяться під впливом ряду факторів не економічного порядку. Серед цих факторів найбільш помітну роль грають війни, інші соціальні потрясіння, а також різноманітні природні умови, що викликають той або інший стан врожайності, епідемії. На думку академіка Л.И. Абалкина, на циклічні коливання економіки впливають також стереотипи які складаються і панують протягом тривалого часу стереотипи масового споживання. Насичення сформованих потреб зв'язано з знижаючою хвилею, а перехід до підвищувальної хвилі припускає народження нового, більш привабливого представлення про якість життя, що стає важливим стимулом нагромадження і розвитку виробництва. Усе це багато в чому зв'язане зі зміною типу економічної культури, зміною поколінь.

По-сьоме, існування економічних циклів зв'язано лише з визначеною формою організації господарювання в тій або іншій країні, а саме коли воно спирається на розвите грошове господарство, коли значна частина населення живе, спираючи головним чином на грошові доходи.

Таким чином, циклічний характер розвитку економіки зв'язаний з дією разноплановых причин, що мають як ендогенну, так і екзогенну природу. Усе це вказує на необхідність детального аналізу всіх циклообразующих факторів.

Висновок

У процесі написання роботи було виявлено, що не усі види безробіття розглядаються економістами як однозначно негативні явища. Відповідно до концепції монетаристів фрикційне безробіття, сприяє підтримці гнучкості ринку праці, структурне безробіття є ознакою розвитку ринків і можуть привести до збільшення трудового потенціалу. Приховане безробіття також може виконувати позитивні функції: підтримка хоча б на мінімальному рівні добробуту людей, збереження кадрового потенціалу економіки і стримування масового явного безробіття під час економічного спаду. Відносно даних видів безробіття позиція повинна бути всебічної, у той час як циклічне безробіття як і раніше вважається мною негативним макроекономічним явищем.

Таким чином, щоб уникнути атмосфери напруженості в країні, викликаною безробіттям, держава повинна розрізняти види існуючого безробіття, їхньої причини і вплив на економіку в цілому, як позитивне, так і негативне, а також повинно мати ефективний апарат регулювання. Що стосується причин, то дотепер не знайдений компроміс між представниками різних економічних шкіл.

Перелік використаної літератури

Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка. Навчальний посібник.-К.:Атика, 2002

Длинные волны: Научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие. - Новосибирск, 1991. С.54.

Крупка М. І., Островерх П. І., Реверчук С. К.  –К,:Атика, 2002

Митчелл У. К. Экономические циклы. Проблема и её постановка. - М.-Л., Госиздат. 1930. С.464.

Носова С.С. Экономическая теория: Учебник. - К.: КНЕУ, 2002.

Крелле В. К теории долгосрочных изменений экономического роста / Идеи Н.Д.Кондратьева и динамика общества на рубеже третьего тысячелетия. - М., 1995. С.131-132.

Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов. - М., 1997. С. 5

Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. С.327.

Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М., 1989. С.261-262.

Абалкин Л.И. Научное наследие Н.Д.Кондратьева и современность. - М., 1992. С.12.

Полетаев А.В., Савельева И.М. Длинные волны в развитии капитализма // Мировая экономика и международные отношения. 1988. №5. С.76.

Рофе А. И. и др. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: Учебное пособие / Рофе А. И., Збышко Б. Г., Ишин В. В.; Под ред. А.И. Рофе.- М.: «МИК», 1997.

Рощин С.Ю.,Разумова Т.О. Экономика труда. учебное пособие.Москва:ИНФРА 2000г.

Иохин В.Я. Экономическая теория - М.: Юристъ, 2000

Малева Т.М. Государственная и корпоративная политика занятости – М.: Инфра-М, 1999

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Учебник / Пер. с англ. - М.: Инфра-М, 1999. - Гл. 7, с. 131-156, гл. 11, с. 228-250.

Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика / Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - Гл. 23-24, с. 412-450.

Экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 1999. - Гл. 20, с. 387-398.

Курс экономической теории: Учебное пособие / Рук / авт. кол. А.В. Сидорович. - М.: Изд-во "ДИС", 2001. - Гл. 21, с. 230-244, гл. 23, с. 254-261.

Экономика: Учебник / Под ред. Райзберга Б.А. – К: МП ИТЕМ, 2001.– 720с.